За останніми даними ООН, з початку повномасштабного російського вторгнення майже 4 млн українців були змушені шукати безпеки за кордоном. Світ виявився дуже лояльним до постраждалих українців. Нам дали широкі права і мало обмежень. Як зареєструватися, який статус просити та в чому між ними різниця?

 

Який статус обрати

На яких правах українці, які рятувались від війни, можуть жити в європейських країнах, Евакуація.Сity розповіла спеціалістка – юрисконсультка БО "Карітас Маріуполь" Софія Білянська. 

Українці, які виїжджають за кордон під час воєнного стану можуть оформити:

  • тимчасовий  захист,
  • статус біженця.

 

Тимчасовий захист 

Тимчасовий захист в країнах ЄС надається українцям на один рік. Втім може бути подовжений, в залежності від термінів воєнного стану.

Оформленням тимчасового захисту у різних країнах ЄС займаються різні установи:

  • міськадміністрація, 
  • поліція,
  • міграційна служба, 
  • державне управління у справах біженців.

 

Тимчасовий захист українці отримують автоматично після перетину кордону. У більшості випадків для виїзду потрібні лише біометричні паспорти, а для дітей свідоцтва про народження. Втім, за можливості варто взяти з собою і інші документи. Однак по приїзду в країну, в якій ви плануєте зупинитися, потрібно зареєструватися.

Які права дає тимчасовий захист:

  • проживання в країні, де оформлений захист,
  • легальна робота доступна з моменту реєстрації (деякі країни, наприклад Чехія, дозволяють працювати одразу),
  • медична допомога,
  • соціальна допомога,
  • навчання для дітей і підлітків,
  • можливе надання соціального житла.

 

Людина, яка отримала тимчасовий захист, може потім подати заявку на отримання статусу біженця, якщо вважатиме це за потрібне. Заявка на статус біженця розглядається індивідуально, процес може тривати кілька місяців.

Статус біженця

За Конвенцією ООН про статус біженців "біженця" визначають як  правовий статус особи, яка внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами своєї країни та не може або не бажає користуватися захистом цієї країни внаслідок таких побоювань. 

"Багато людей зараз в період воєнних дій в Україні їдуть за кордон. Але не всі погоджуються на статус біженця. Адже цей статус окрім прихистку має і певні мінуси. Тож перед тим, як вирішити чи оформлюватись "біженцем", треба зважити всі за і проти. У кожній країні ЄС свої вимоги", – зазначає Софія Білянська.

Про плюси і мінуси статусу біженця Софія пояснює на прикладі Польщі. 

Плюси статусу біженця:  

  • статус біженця робиться безкоштовно,
  • надається безкоштовне житло (спальне місце в осередку для біженців),
  • безкоштовний одяг, їжа, консультація у сімейного лікаря,
  • безкоштовний проїзд у громадському транспорті та потягах (із наявністю українського паспорта),
  • безкоштовна "зелена карта" для страхування машини на 30 днів,
  • отримання соціальної виплати.

 

Мінуси статусу біженця: 

  • ваш закордонний паспорт заберуть від 6 місяців до 2-х років,
  • заборона на працевлаштування (протягом 6 місяців) та навчання в університетах (у деяких містах дітям можна відвідувати дитячі садки та школи),
  • біженці не можуть відкрити рахунок у банку та активувати сімкарту,
  • якщо ви оформлюєте статус біженця в Польщі, то зробити аналогічну процедуру в іншій країні повторно неможливо.

 

Тож статус тимчасового захисту виглядає значно привабливіше, ви можете офіційно працювати і забезпечувати себе, при тому можете розраховувати на соціальну допомогу, медицину й освіту для дітей.

Чому українці обирають тимчасовий захист 

Зараз легально виїхати за кордон можуть жінки, діти, літні люди та кілька категорій чоловіків.

Ми поговорили з трьома жінками, які виїхали в ЄС про процес реєстрації, наскільки це складно та скільки часу займає.

  • Анастасія Дашко
  • Виїхала з Сєвєродонецька до Словаччини п'ятирічним сином Глібом 

 

З Сєвєродонецька ми виїхали в перший день. Чоловік був на службі, ми так і не встигли побачитись перед від'їздом.

Сама з дитиною я б не ризикнула їхати за кордон. Та коли були вже в Ужгороді, мене з собою покликала подруга. Вона виїхала з Харкова, у Словаччині в неї були знайомі. Вона забрала нас машиною, 17 годин ми провели на кордоні.

У Словаччині нас прийняли і поселили у різних містах. Ми з сином живемо в офісному центрі, тут виділили кімнати евакуйованим українцям

Щодо оформлень статусів, я про це не задумувалась, і взагалі б нічого не робила. Але власник центру, де ми живемо, попросив оформити тимчасовий прихисток. Бо так він зможе отримувати компенсацію від держави. 

Центр, в якому зупинилася Анастасія

Для оформлення звернулись до міграційної поліції, там заповнили дві анкети: паперову і електронну зі стандартними питаннями типу ПІБ, дати народження. З документів у нас були закордонні паспорти: мій і сина. У черзі довелось чекати 10 годин. Потім нас сфотографували і дали документ про прихисток – листок на А4.

Які права він дає:

  • можливість працювати,
  • право на медичну допомогу,
  • можна оформити виплати – 68 євро для дорослого, 100 євро для дорослого разом з дитиною.

 

Поки я виплат не оформлювала. Роботу ще не шукала, хоча нам приносили листівки з вакансіями. Син до місцевого садочку теж поки не пішов. Взагалі, сподіваюсь, що затримаємось тут ненадовго, дуже хочеться повернутись додому. 

  • Юлія Іслямова
  • Виїхала з Харкова до Румунії з трьома дітьми 

 

Ми виїхали з Харкова 24 лютого. Я, мої троє дітей, донька і онука подруги – шестеро людей в машині. Я їхала до подруги у Чернівці, яка переїхала туди у 2014.

Ми вже тікали з Донецька. Тому зараз поїхали з Харкова у перший день. Бо знали, як це – сидіти у сховищах, чути вибухи. Я розуміла, що не готова знову разом з дітьми жити під обстрілами.

Юлія з дітьми в УкраїніЮлія з дітьми в Україні

З матеріального мені вже не було, що втрачати, крім машини. Квартиру ми орендували. Правда, довелось лишити речі і меблі. Взяли документи, іграшки, ноутбуки, трошки речей – машина невеличка.

Це рішення не було легким. Складно усвідомити, що знов доведеться все кинути. Але, коли почула вибухи за вікном, пішла вантажити речі в автівку. Десь о 13 ми виїхали з Харкова.

Своїх попутниць ми завезли у Горішні Плавні, там і переночували. Потім ночували у притулку під Вінницею, у заторі прямо в автівці. 1 200 км від Харкова до Чернівців проїхали за 3 дні і 3 ночі. 

Пару тижнів пожили у подруги в Чернівцях. Коли почастішали повітряні тривоги, вирішили їхати за кордон. У Польщі вже був аншлаг, а Румунія до Чернівців ближче, тож туди і поїхали. 

Заїхали по біометричних паспортах. На перетин кордону пішло три години. Там багато волонтерів, я спитала про ночівлю, нас направили в невеличке містечко.

Ми пожили пару ночей з іншими українцями в меблевому салоні, там облаштували умови для ночівлі

Я вставила румунську сім-картку, знайшла в соцмережах групи допомоги. Там місцеві запропонували багато варіантів безкоштовного житла. Подзвонила господарям, румуни добре знають англійську, тож знання мови допомагає.

Спочатку я хотіла до моря у місто Констанца, а тимчасовий захист оформити в Бухаресті. Але під Бухарестом нас прийняла чудова пара, і ми вирішили там лишитись. Дітей запросили до школи, сподіваємось, незабаром розпочнуть навчання. Я поміняла готівку. Українцям можна поміняти гроші лише в банку BCR  з біометричним закордонним паспортом.

Зараз ми облаштовуємось, і я збираюсь їхати оформлювати тимчасовий захист.

Статус біженців не розглядаю, там багато обмежень. Думаю, такий статус варто оформлювати тим, хто планує залишитись жити в цій країні. А ми плануємо повернутись в Україну одразу після перемоги. 

  • Ганна Агеєва
  • Виїхала з Маріуполя до Німеччини з подругою

 

Сама я з Маріуполя, та війна застала мене у Вінниці. Я розуміла, що вертатись додому можливості немає, вирішила їхати за кордон. Тоді усі евакуаційні маршрути були до Львова, тож туди я прибула. Нічого не розуміла: як, куди, яким транспортом діставатись. Були якісь автобуси, на потяги були черги мінімум 8 годин. Я не могла знайти точної інформації. 

Та допомогла подруга. Вона знайшла хостел (вул. Староєврейська, 22). Там приймають, селять, годують переселенців. І, як виявилось, вивозять на кордон. 

Нас на мікроавтобусі привезли на пункт пропуску "Смольниця". Далі ми пройшли пішки. На самому кордоні все добре організовано. Тоді було дуже холодно, там зробили тунель з обігрівом, лавочками, дитячими візочками, їжею.

Я виїжджала по фотографії біометричного паспорту, бо самого паспорту у мене з собою не було. Польським прикордонникам довелось пояснювати, чому не можу показати паспорт фізично, але пропустили. Сказали, що протягом 15 діб треба зареєструватись. Вони порадили зупинитись в Польщі, зробити тут документи і їхати далі до Німеччини, але я вирішила оформлюватись вже у Німеччині. 

Там усім оформлюють тимчасовий захист. Зареєструватись можна у федеральній поліції чи Відомстві у справах іноземців. Статус біженця навіть нікому не пропонують

Цей тимчасовий захист – це зручно. Можна отримувати допомогу від держави, можна працювати. За потреби, дають безкоштовне житло, медичну страховку, талони на одяг і продуктові набори двічі на місяць. 

А щоб оформити статус біженця треба півроку і багато документів. І ці півроку оформлення не можна працювати. Думаю, такий статус доречний, якщо людину переслідують на Батьківщині. 

Деякі нюанси перетину кордону в країнах ЄС 

Польща

  • Дозволено в’їзд без біометричного закордонного паспорту. Рекомендується мати при собі документи, що посвідчують особу. Пропускають з документами в Дії.
  • Пропускають без полісу страхування машини, "зеленої карти".
  • Пропускають домашніх тварин без додаткових документів.
  • Одразу після перетину кордону можна звернутися до найближчого центру допомоги, в якому можна отримати тимчасове житло, гаряче харчування, напої, базову медичну допомогу та місце для відпочинку.
  • Є доступ до державних шкіл та необхідних навчальних посібників, можливість безкоштовного вивчення польської мови (навчальні кабінети розміщуються у кожному центрі).

 

Адреси пунктів прийому: 

  • Дорогуськ-Ягодзін: Комунальний центр культури і туризму "Палац Суходольських", вул. Паркова 5, 22-175 Дорогуськ – житловий масив; 
  • Долгобичів-Угринів: Прикордонний центр культури та відпочинку, вул. Spółdzielcza 8, 22-540 Dołhobyczów; 
  • Зосін-Устилуг: Шкільний комплекс у Городло, вул. Piłsudskiego 58, 22- 523 Городло; 
  • Гребенне-Рава Руська: Початкова школа в Любичі Кролевській (задня частина спортивного залу), вул. Jana III Sobieskiego 5, 22-680 Lubycza Królewska; 
  • Корчова-Краковець: Загальна кімната, Korczowa 155, 37-552 Korczowa; 
  • Медика-Сегінє: Спортивний зал - Медика 285, 37-732 Медика;
  • Будомир-Грушів: Початкова школа в Кровіці Сама 183, 37- 625 Кровіця Сама; 
  • Крощенко-Смольниця: Колишня початкова школа в Лодині, Лодина 41, 38-700 Устшики Дольні. 

 

Словаччина

  • Дозволено в'їзд без біометричного закордонного паспорту. Рекомендується мати при собі документи, що посвідчують особу.
  • Пропускають без полісу страхування машини, "зеленої карти".
  • Можливо перетинати кордон з домашніми тваринами без додаткових документів. 

 

Прикордонні пункти пропуску: Вишнє-Нємецьке, Убля та Вельке Слеменце; 

Молдова

  • Пропускають без полісу страхування машини, "зеленої карти".
  • Допомогу можна просити на пунктах перетину кордону, будь-якому відділенні поліції, або в офісах Бюро Міграції та Притулку.
  • Після перетину кордону буде Інтерв'ю, розгляд заявки.
  • Можливо перетинати кордон з домашніми тваринами без додаткових документів.
  • Зараз можна перетинати кордон своєю машиною, але з технічним паспортом (є можливість без довіреності на машину, але з технічним паспортом обов'язково).

 

Основні пункти пропуску: Паланка-Маяки-Удобне, Тудора-Староказаче, Отач-Могилів-Подільський, Крива-Мамалига; створено центри тимчасового розміщення біженців у Паланці (Palanca) та Каларасауці (Calarasauca), що межують з Україною. 

Румунія

  • Для в'їзду необхідний біометричний або національний паспорт (віза не потрібна).
  • Для авто діють вимоги щодо наявності страхового полісу для авто європейського зразку ("зелена карта").
  • Просити допомогу можна на будь-якому пункті перетину кордону, будь-якому    відділенні поліції.

 

Громадські активісти надають їжу та іншу допомогу у наступних таборах: 

  • 30 наметів розташовано у місті Серет, у Сучавському повіті Румунії; 
  • 2 намети розташовано на пунктах пропуску біля річки Прут у Станчі; 
  • мобільний табір розгорнуто на пункті пропуску Сігету Мармацієй в області Марамуреш. 

  

Угорщина

  • Дозволений в'їзд без біометричного закордонного паспорту. Рекомендується мати при собі документи, що посвідчують особу.
  • Пропускають без полісу страхування машини, "зеленої карти".
  • У першу чергу, потрібно подати прохання про захист Угорщиною. Тим самим розпочинається процедура, яка протягом 45 днів проходить інстанції Національного Відомства у справах іноземців. 

 

Пункти прийому українців розташовані біля кордону з Словаччиною Balassagyarmat та Vámosszabadi.

Чому евакуйовані українці – не біженці. Пояснення юриста
Чи можна летіти літаком з дитиною, в якої нема закордонного паспорта