Через повномасштабну війну українські діти вимушено покидають свої домівки. Як краще поводитися, щоб не травмувати дитину ще більше?

Про це  розповідає психологиня Оксана Дон. 

Не ставити питань 

Психологиня не радить ставити питань про те, як себе почуває дитина, що пережила, чи було страшно. Навпаки – уважно слухати, що дитина захоче розповісти і бути поруч. 

Діти пережили страшну трагедію, вони бачили те, що на завжди запам'ятає їх тіло, психіка, і це вже відбиток на покоління, – стверджує Оксана Дон

Не обіймати та не фотографувати дитину

Обіймати дитину, цілувати дитину, навіть якщо ви дуже співчуваєте їй, все одно - табу, каже психологиня. 

"Все що ви можете зробити, спитати, чи можу я бути поруч, і якщо тобі потрібна моя підтримка, то ось моя рука", – каже Оксана Дон. 

Якщо дитина потребуватиме тепла, то обов'язково скаже про це дорослим. 

Фотографії дитини слід виставляти лише із згоди дитини або обирати такий ракурс, з якого не видно обличчя. 

Ретельно обирайте подарунки

Не варто дарувати дитині повітряні кульки чи салюти. Вони лопають та вибухають, тож діти падають від звуку на підлогу. Також не варто обирати в подарунок іграшки, які гудуть, розмовляють чи стріляють. 

"Це не радість життя, це травма при кожному вибуху", – впевнена Оксана Дон. 

Називати дитину "бідною"

Не варто називати дитиною бідною, каже психологиня. 

"Вони не бідненькі, вони діти - які побачили війну. І це про мужність, а не про немічність. Не треба робити з них психологічних "інвалідів" ", – каже Оксана Дон.  

Не тільки на війні. Насильство над жінками та дітьми, що евакуюються
Яким дітям потрібно стати на консульський облік за кордоном