Понад половина дітей України вимушено покинули свій дім. Їм доводиться навчатися онлайн чи звикати до нового колективу. Найбільше дітей-переселенців прийняли школи Львівщини, але багато дітей змушені навчатися за кордоном, часто без знання мови. Діти переживають стрес через пережите та абсолютно нові умови життя, як їм допомогти адаптуватися?

Через бойові дії майже 2,5 тисячі українських шкіл призупинили роботу, 10 тисяч працюють у дистанційному форматі. Частина приміщень шкіл знищена ворожим вогнем, ще частина перетворилися на тимчасовий прихисток. 

Як діти можуть продовжити навчання на новому місці:

  • Дистанційно у своїй старій школі. Таке навчання доступне й учням, які переїхали за кордон. Є, зокрема, мобільний додаток Всеукраїнська школа онлайн, який доступний у 120 країнах світу.
  • Очно у новій школі в Україні. Батьки мають подати заяву про зарахування дитини до навчального закладу.
  • Очно у школі іншої країни (безкоштовна освіта дітям входять в права, які утримують українці з статусом тимчасового захисту).

 

Вчителям, які через війну виїхали за межі України, дозволяється проводити уроки у своїй школі дистанційно.

Батьки дітей, які навчаються за кордоном, розповідають про теплий прийом українських дітей. Однак варто розуміти, що діти потрапляють у новий колектив, вивчають нову програму, до того ж часто взагалі не знають мови. На додачу до пережитого в Україні, діти опиняються у сильно стресовій ситуації. 

Як допомогти дитині адаптуватись та налаштуватися на результативне навчання, редакції  Евакуація.Сity розповіла психологиня, гипнотерапевтка (спеціаліст, який займається розладами сну) Лідія Шварц.

 

психологЛідія ШварцАвтор: Архів

Ми з дитиною переїхали на захід України, дитина вчиться онлайн зі своєю старою школою

Як допомогти зосередитися на онлайн навчанні?

Навчатися онлайн дуже складно. Ми це вже зрозуміли, коли наші діти навчалися в умовах карантину. Для онлайн навчання потрібна самодисципліна та відповідальність. Не очікуйте цих якостей від дітей. Їх у них немає років до 12-14. Так влаштована психіка дитини. Ці якості треба розвивати і це повністю стає прерогативою батьків. 

Що робити батькам:

  • власний приклад (треба для початку бути поряд з дитиною і показувати їй, як треба організувати себе та свій розклад. Важливо, не говорити про це, а робити разом з дитиною);
  • бути в курсі розкладу дитини (занурюватись в процес, у розклад дитини, контролювати та перевіряти завдання. Я розумію, що у дорослих є і свої справи, але тут не вдасться пустити ситуацію на самоплив. Згодом дитина звикне і зможе робити це самостійно). 

 

Що робити, коли вночі були сирени і дитина не може вчасно прокинутися на навчання?

Дуже складне питання. Ці ситуації треба обговорювати з адміністрацією школи. Щоб коригувати графік.

Але основні рекомендації такі:

  • Не пропускати заняття
     

Не варто дозволяти дітям пропускати заняття. Бо коли є графік, вони навчаються дисципліни та відповідальності. Звісно, здоров'я – найважливіше, але поспати можна після занять, влаштувати денний сон, а після нього виконати домашнє завдання. 

Батькам може бути шкода будити дитину, але наші реалії такі, ми не в змозі на них впливати. Наші діти всі разом переживають ці ситуації, і ці реалії – частина їхнього життя, під них треба  адаптуватися. 

  • Знецінити нічні сирени

 

Не робіть з цього трагедію при дітях, щоб не травмувати їх і не розвинути комплекс неповноцінності. Навпаки, варто трошки знецінити ситуацію: "Ну той що, що були сирени, життя продовжується, виконуємо всі свої справи далі". 

У дитини стрес і вона не проявляє жодного бажання вчитися, що робити?

Коли ми втратили картину свого звичного світу, нам дуже складно знайти себе і організуватися. Дітям складніше, ніж дорослим. Ми зобов'язані надати їм нову картину, як би важко нам самим не було. Як це зробити:

  • Розклад

 

Треба організувати розклад дня і не порушувати його. Нехай то будуть звичайні маленькі справи, але обов'язково за розкладом. Так наш мозок легше адаптується та звикає до нового життя. Якщо у вас був цей розклад раніше, або були якісь сімейні традиції – продовжуйте їх дотримуватися.  

  • Обов'язкові завдання для дитини

 

Надайте дитині спочатку якісь маленькі зобов'язання, нехай вони будуть для неї приємними. Дитина може піклуватися за домашніми тваринами, рослинами, готувати їжу, мити посуд. Коли в нас є відповідальність – це організовує і тримає в тонусі.  

  • Допомагайте з домашніми завданнями

 

Щодо навчання – допомагайте або навіть просто сидіть поряд перший час. Виконуйте завдання разом. Спільна праця організовує, виховує відповідальність. Згодом дитина втягнеться в процес навчання і ваша присутність перестане бути необхідністю.

  • Фізична активність і розваги
     

Для зняття стресу дітям важлива фізична активність, якісь приємні заходи. Це може бути відвідування басейну, ковзанки, ігри у футбол, танці тощо.

Якщо стрес затягнувся більш ніж на місяць – треба відвідати психолога. 

Ми з дитиною переїхали на захід України, і тепер вона вчиться в місцевій школі

Як допомогти влитися в новий колектив у новій школі? 

Не чекайте від дитини, що вона зможе підтримувати той рівень знань та оцінок, який був раніше. Після пережитого стресу, унаслідок втрати свого оточення, звичного простору та розпорядку, як у дорослих, так і у діточок, руйнується картина світу, в котрій ми займали якесь особливе місце зі своїми цілями, планами, звичним життям. 

Дитина може почати відчувати себе не в своїй тарілці, зайвою, не такою, як інші. Від цього страждає самооцінка. Аби підтримати, варто:

  • Частіше хвалити дитину


Слід підтримувати дитину, не вимагати від неї швидких результатів, якомога частіше хвалити, навіть за маленькі успіхи. 

  • Поясніть дитині, що вона – герой, а не жертва

 

Не кажіть дитині, що вона відрізняється від інших. Усе залежить не від самої ситуації, а від ставлення до неї. Можна впадати у стан жертви і страждати, а можна почуватися героєм, бо не кожному в житті вдається пройти такі випробування долі. Важливо налаштувати  дитину, що вона герой, як у фільмі або мультику, нехай хвалиться тим у новому колективі. 

Як допомогти впоратись з тугою за класом, школою?

Менші дітки не дуже сумують за своїми однокласниками, їм важливіші батьки та рідні, а от підлітки вже створюють свої компанії на основі взаємних інтересів та поглядів на життя. Але ми зараз живемо у вік технологій, можемо підтримувати зв'язок з будь-якої точки планети.

Не забороняйте дітям спілкуватися онлайн, грати у відеоігри в мережі інтернет зі своїми друзями, обмінюватися фото, спілкуватися у соцмережах. 

Але все це не повинно повністю замінити живе спілкування. Покажіть приклад, як ви знайомитесь та підтримуєте зв'язок з новими людьми, як знаходите нових друзів. 

Ми з дитиною переїхали на захід України і хочемо відвести її в дитсадочок

За яких умов не варто вести дитину в садочок після тимчасового переїзду?

Треба спостерігати за станом дитини. Соціалізація піде лише на користь, якщо дитина:

  • активна,
  • адекватно реагує на зовнішні обставини,
  • має змогу радіти, гратися, спілкуватися.

 

Не варто поспішати віддавати дитину до садочку, якщо вона:

  • більш закрита, ніж звичайно,
  • замислена,
  • загальмована.

 

Такій дитині треба побути в умовах безпеки, разом із батьками:

  • більше обіймайте та цілуйте її,
  • спіть в одному ліжку, тілесний контакт дуже важливий для дітей різного віку,
  • читайте добрі книжки,
  • робіть разом якісь тихі і монотонні справи, розмовляйте, ставте дитині питання на відволікаючі теми, щоб повернути її до зовнішнього світу,
  • ​​​​​​​більше гуляйте на свіжому повітрі, обговорюйте побачене в парку, на вулиці, на дитячих майданчиках.

 

Коли ви помітили, що дитина готова, тільки тоді можна без негативних наслідків віддати її до дитячого закладу. 

Як адаптувати дитину до нового колективу у садочку? Чи ходити разом з нею? 

Не має значення, чи ходила дитина в садочок раніше, чи на новому місці це буде вперше. В обох випадках дитині треба звикнути, познайомитися з вихователем та іншими дітьми. Для неї все нове та незвичне: новий дім, нове ліжко, нові речі, нове місто, тому малеча може почувати себе не зовсім в безпеці. 

На початку батькам можна лишатись з дитиною в садочку:

  • Уперше слід побути з дитиною в дитячому закладі, познайомити її з вихователем, пограти з дітками, недовго, годину-дві. Потім обговорити, чи їй там сподобалося, звернути увагу на позитивні якості вихователя, на добрих та товариських діток.
  • Наступного дня вже не потрібна ваша присутність, дитина має знати, що цей заклад лише для маленьких, але не треба залишати її надовго. Дві години буде достатньо.  
  • Через три дні можна подовжити час перебування малечі без батьків до обіду чи денного сну. 
  • ​​​​​​​За тиждень-два можна залишати на повний день. 

 

Ми з дитиною переїхали за кордон, вона не знає мови, але я хочу віддати її в садочок

Як допомогти порозумітися з іншими? Чи не буде це травматичним?

Для дитини дуже травматичною буде ситуація, коли її ніхто не розуміє. Варто заздалегідь навчити дитину базовим виразам, трошки пограти та порозмовляти з нею новою мовою. Важливо, щоб мова не була для дитини зовсім не знайома, щоб вона могла висловити свої базові потреби. 

Ми з дитиною переїхали за кордон, вона не знає мови, але пішла в нову школу

Як подолати мовний бар'єр? Як допомогти швидше вивчити мову? Наскільки таке навчання ефективне? 

Якщо це молодша школа, то навчання буде ефективним, але не відразу. Дитині потрібен час, щоб адаптуватися та вивчити мову. Діти такого віку швидко навчаються у мовному середовищі. Але треба підготувати дитину до того, що перший час вона не буде нічого розуміти.

Можна вивчати мову разом:

  • Гумор

 

Можна жартувати з цього приводу, що ви також не розумієте, але це нормально, згодом ви разом вивчите мову і все буде добре.  

  • Мультфільми

 

Вам на допомогу прийдуть мультики для зовсім маленьких, з ними легше сприймати нову мову та вчити базові слова.

Для учнів старших класів ситуація складніша. У них в навчальній програмі словниковий запас більший та присутня термінологія. Учням може знадобитися більше часу на розуміння, або додаткові уроки з мови.

Від чого залежить ефективність навчання:

  • від комунікативних навичок дитини,
  • від того, як вона адаптується у новому колективі,
  • чи може просити допомоги в однокласників, вчителів,
  • чи може виражати себе та не соромитись свого стану.
     

Розмовляйте з дитиною відверто, кажіть, що це нормально та тимчасово. Згодом все налагодиться. Вона не одна, всі дітки країни зараз в такому ж становищі. 

Що робити, якщо підліток закрився в собі після переїзду?

  • Запропонувати звернутись до психолога


Найкраще –це звернутися до психолога. Підлітковий вік – дуже ніжний, основне завдання батьків – стати дитині друзями. Але не треба наполягати, варто запропонувати таку допомогу. 

Підліток не завжди готовий поділитися своїми почуттями з близькими та знайомими людьми. Він боїться негативної оцінки себе та свого стану, соромиться своїх деяких думок, він бачить, що батькам також важко і розуміє, що їм не до того. 

  • Розповісти дитині, наскільки вона для вас важлива

 

Якщо ви не можете звернутися до спеціаліста, говоріть з дитиною про те, що вона – це найважливіше, що є в вашому житті. Що зараз важко всім, але їй найважче і ви готові підтримати. Гуртом ви все здолаєте.  

Не треба тиснути на підлітка, якщо він не відвертий з вами. Він відкриється, коли буде до того готовий, коли буде відчувати вашу підтримку. Долучайте його до сімейних справ, робіть щось разом, не позбавляйте своєї уваги. 

  • Не засуджувати і не тиснути


Не засуджуйте, кажіть, що ви любите свого підлітка таким, який він є, без якихось умов. Що він – ваше щастя і ваша радість. Пам'ятайте, що вони дорослі, яке все ж такі діти. Вони також потребують уваги, ніжності і любові. 

Діліться з ними своїми переживаннями, своїми думками та планами. Але не впадайте до паніки, тримайтесь мужньо. 

  • Жартуйте

 

Жартуйте частіше, навіть якщо вам зараз дуже складно. Згодом ваша дитина візьме з вас приклад.