Чернівці – одна з найбезпечніших областей за час війни в Україні. Тут рідко буває повітряна тривога і ще жоден об'єкт не постраждав через обстріли ворога. Також в Чернівецькій області відносно дешеве житло та ціни. Тож чимало українців обрали Буковину для тимчасового прихистку. Що тут відбувається на ринку праці, чи реально знайти роботу і які зарплати платять?

Редакція Евакуація.City дослідила ситуацію на ринку Буковини, а також поспілкувалася з переселенцями, які вже знайшли роботу. 

 

Ринок праці в Чернівецькій області до війни

Чернівецький обласний центр зайнятостіЧернівецький обласний центр зайнятості

На ринку праці Чернівецької області і до війни спостерігався дисбаланс між попитом та пропозицією, людей, які потребували роботу було більше ніж вакансій. На початок лютого цього року у базі даних служби зайнятості було зареєстровано понад 700 вакансій із зарплатою від мінімальної до 27 тисяч гривень.

Заступниця директора Чернівецького обласного центру зайнятості Ольги Багрій каже, що роботодавці потребували найбільше фахівців робітничих професій: водіїв, листонош, в’язальників схемних джгутів, кабелів та шнурів, двірників, операторів заправних станцій, швачок, кухарів, підсобних робітників тощо. 

Приблизний рівень зарплат:

  • від 10 до 14 тисяч грн пропонували машиністам автовишки, автогідропідіймачам, слюсарям, контролерам–касирам, лікарям, адміністраторам та менеджерам;
  • на зарплату 15 тисяч грн могли розраховувати контролери газового господарства, швачки, водії, керівники відділення банків, фахівці з публічних закупівель;
  • від мінімальної до 7 тисяч грн отримували вихователі дитячих садочків, вчителі фізики, інформатики, біології та англійської мови – до 10 тисяч грн в залежності від педагогічного навантаження.

 

Як війна змінили буковинський ринок праці

Близькість до румунського кордону, а також відсутність активних бойових дій на території Чернівецької області вплинули на кількість евакуйованих сюди людей. Станом на 14 квітня, за інформацією Чернівецької військової адміністрації, сюди евакуювались понад 100 тисяч людей. 

На початку квітня, в базі даних обласної служби зайнятості було зареєстровано майже 500 вакансій. Ольга Багрій каже, що вже вдалося допомогти з працевлаштуванням 75–м евакуйованим. Тепер вони працюють лікарями, медсестрами, озеленювачами, швачками, в’язальниками схемних джгутів, водіями тролейбусів, бухгалтерами, продавцями, менеджерами, касирами, двірниками тощо. Більшість працевлаштовані у Чернівцях – 66 осіб, а також на  Вижниччині,  Кіцманщині, Герцаївщині та Сторожинеччині.

пошук роботиЕвакуйовані у пошуках роботи 

Зараз шукають людей на такі вакансії:

  • головний бухгалтер, з досвідом роботи на аналогічній посаді до двох років (18,5 тисяч грн);
  • закрійник з пошиття весільних та вечірніх суконь ( 17 тисяч грн);
  • заступник начальника відділу одного з комунальних підприємств Чернівців (16 тисяч грн). Серед вимог – освіта інженер–теплотехнік або інженер-теплоенергетик;
  • вчитель–реабілітолог для одного з медичних реабілітаційних закладів (15,6 тис.грн).
     

Найбільші зарплати – 20 тисяч грн роботодавці пропонують лікарям з ультразвукової діагностики та стоматологам.

Фахівчиня центру зайнятості каже, що на весняно–літній період з’являється чимало пропозицій сезонної роботи. Зокрема на фермерських та сільськогосподарських підприємствах. Зазвичай роботодавці  шукають на ці вакансії трактористів, плодоовочівників, різноробочих. Чимало пропозицій є у закладах громадського харчування, у зв’язку із відкриттям літніх майданчиків та терас.

Керівниця кадрового агентства "Лідер–ЛТД" Світлана Халус каже, що їх агенція не працювала  майже місяць від початку війни, однак зараз вони відновлюють роботу. За її словами користуються попитом робітничі спеціальності, офісних працівників місцеві роботодавці беруть неохоче, оскільки потребують фахівців, що працюватимуть на постійній основі, тому перевагу віддають місцевим.

Халус радить евакуйованим самим обдзвонювати підприємства, розміщувати резюме на job–сайтах та бути готовими до прийняття умов, які пропонує місцевий ринок. Зокрема, це перекваліфікація та нижча зарплата ніж в містах-мільйонниках. Так, середньої ланки офісний працівник отримує зарплату у розмірі від 7 до 9 тисяч грн, більш кваліфікований – від 10 до 15 тисяч грн, представники робітничих професій – від 9 до 11 тисяч грн

Де шукати роботу в Чернівцях й області

Інформацію про вільні робочі місця, вакансії для евакуйованих людей можна знайти:

Варто слідкувати за інформацією у місцевих ЗМІ про: нові підприємства, які відкриваються в області, підприємства, які евакуйовуються тощо. Ось кілька ЗМІ, за якими варто слідкувати: Суспільне, tva, mtrk.com, molbuk, acc.cv.

Досвід евакуйованих людей, які вже знайшли роботу в Чернівцях

  • Медиків беруть з задоволенням


Лікарі–кардіологи Станіслав Рибчинський та Сергій Внуков приїхали у Чернівці 7 березня з Харкова. Вони родичі– зять та тесть. Евакуювались всією родиною, дружини обох чоловіків та онука зараз перебувають за кордоном.

переселенціСтаніслав Рибчинський та Сергій Внуков

Сергій Внуков, який до війни працював у Харківській міській лікарні №8 каже, що Україна – країна з неймовірними людьми, де б вони не зупинялися, люди давали пожити кілька днів безкоштовно.

У Чернівцях вже понад місяць живуть у місцевих людей, сплачують лише комунальні послуги. Власники з усім допомагають, навіть самі приносять гуманітарну допомогу. Зять Сергія – Станіслав Рибчинський, як і його тесть працював за спеціалізацією був лікарем-кардіологом, науковим співробітником Інституту загальної невідкладної хірургії ім. Т.В.Зайцева.

Обоє чоловіків написали заяву за свій рахунок, оскільки їхні медичні заклади зараз працюють в умовах простою. Рибчинський каже, прийшли у приймальне відділення Чернівецької обласної лікарні, бо хотіли просто працювати, навіть без оплати праці. Їх взяли одразу.

В емоційному плані важко сидіти без роботи і спостерігати за оновленими фото знищеного Харкова. Внуков розповідає, що у Чернівцях у них вужча медична спеціалізація, ніж у Харкові й обладнання було краще. Але через прекрасне ставлення місцевого керівництва, медичного персоналу дістали запчастини й пробують запустити нове обладнання у Чернівецькій обласній лікарні.

Зарплату ще не встигли отримати, але навіть якщо вона буде меншою, не звертатимуть уваги. З незвичного – на прийомі доводиться знайти порозуміння з людьми, що розмовляють румунською. Кажуть, що зараз тут є чудова можливість для роботи медичних хабів, у тому числі, за рахунок евакуації медичних закладів, обладнання й персоналу із активної зони бойових дій.

Серед порад лікарів для евакуйованих у пошуках роботи: мати особисті контакти та житло на перший час. 

  • Допомога центру зайнятості


Фото героїні не додаємо з міркувань безпеки та на її особисте прохання.

Ірина Чулініна, евакуювалась з Маріуполя до Чернівців 25 березня. Її донька Регіна вчиться у Чернівецькому університеті. З житлом допомогла викладачка, живуть безкоштовно, їм незручно, хочуть оплачувати помешкання.

Це вже друга евакуація Ірини. У Маріуполі працювала на металургійному комбінаті "Азовсталь" комірницею. Про евакуацію говорить неохоче, тихо. Радісні емоції викликає її теперішня робота. У центрі зайнятості, їй допомогли влаштуватися підсобною робітницею на одному з приватних підприємств. Каже, що за освітою інженер–металург, однак головне зараз працювати.

Робота відволікає від спогадів, переживань, допомагає заводити нові знайомства і далі жити.  Жінка працює у технологічному цеху в підприємця, який переробляє шкіри для різних виробів. У колектив влилася легко, каже: люди добрі та привітні. Зарплата більша, ніж у Маріуполі. Не влаштовує лише громадський транспорт Чернівців: старий, не приходить вчасно.

Ірина розповідає, що її підприємство перебуває у простої, людей не звільняли, але потрібно відмічатися у філіях "Метінвесту" в Запоріжжі, Кривому Розі, Кам'янському, Авдіївці. Спочатку відмічалися онлайн, називали свій табельний номер і отримували частину зарплати в умовах простою. Але віднедавна потрібно приїжджати особисто і відмічатися у відділі кадрів філій "Метінвесту". Пропонують повертатись, але вакансії лише для технологів виробництва або ж потрібно пройти підвищення кваліфікації.

Жінка радить всім евакуюватися, щоб не заважити українським військовим, обов'язково реєструватися, отримати підтримку і далі шукати роботу. 

  • Досвід з 2015 року

 

Фото 4. Тетяна Короткова, евакуювалась з Горлівки “Фейсбук героїні” Фото 4. Тетяна Короткова, евакуювалась з Горлівки “Фейсбук героїні”

Тетяна Короткова приїхала з Горлівки у Чернівці, ще в серпні 2015 року. Мешкала у готелі "Черемош", там не було умов, опалення, гарячої води, житло було не безкоштовне. До війни працювала у Горлівському педагогічному університеті іноземних мов викладачем та була приватним підприємцем.

Отримавши довідку про статус внутрішньо переміщеної особи у ЦНАПі, стала на облік в центр зайнятості. Через нього не змогла знайти роботу, шукала її сама понад півроку. Жінка каже, що просто ходила у кожну школу і розповідала свою історію, давала номер телефону. І це спрацювало. Знайомі розповіли, про вакансію викладача англійської мови у приватній школі "Надія". Але тут її спитали, чи збирається купувати квартиру, і не взяли. У той самий день запропонували вакансію вчителя англійської мови неподалік Чернівців у Великокучурівському закладі освіти.

Колектив ставився нормально, 2-3 місяці потрібно було для адаптації, звикала до нового менталітету. Зарплата практично не відрізнялася, за 7 років навіть зросла. Зараз Тетяна підпрацьовує грумером. Каже, що послугу часто замовляють кияни, харків'яни, які були раніше луганчанами й донеччанами, для багатьох людей це – "другий дубль". Вони ставляться до цього "по-філософськи".  

Серед порад жінки переселенцям: треба знати чого хочеш і робити те, що вмієш. Якщо нічого не знаходиш, треба вчитися новому і бути відкритим до змін, які підкидає життя, пам'ятати, ми – сильніші, ніж думаємо.