Розповідаємо, що пише видання The Guardian про два місяці в укриттях під обстрілами і евакуацію маріупольців.
Дитячі малюнки в укриттях "Азовсталі"
У суботу, 7 травня, Ірина Верещук повідомила, що "всіх жінок, дітей та людей похилого віку евакуювали з Азовсталі". Вивезти вдалося 170 людей. Автобуси з ними дісталися Запоріжжя пізно ввечері у неділю.
Дорога у 200 кілометрів зайняла два дні. Колону автобусів годинами тримали на російських блокпостах, а голодних, втомлених мешканців всередині допитували.
"Я не думала, що ми виберемося живими, тому я не маю жодних планів на своє майбутнє", – сказала після приїзду до Запоріжжя Наталія, яка все доросле життя працювала на заводі "Азовсталь", а останні два місяці знайшла там прихисток від ворожих обстрілів.
Усе, що жінка вивезла з собою – це дитячі малюнки, які вони зробили в укриттях. Щоб відволікти дітей, вона організовувала конкурси малюнків, і зберегла їх на пам’ять.
Бажання жити заново
Евакуйовані вийшли з автобусів у темряву пізнього вечора. У реєстраційному наметі їм приготували гарячу їжу. Там також був одяг та іграшки, оскільки більшість людей втекли лише з кількома сумками. Серед виснажених людей було багато дітей та людей літнього віку.
"Це ковток свіжого повітря – бути на землі, підконтрольній Україні", – каже Тетяна, яка втекла з дочкою та онукою.
"Я просто хочу жити і почати все заново… все, що у мене є, є тут", – сказав Єгор Чехонадський, показуючи на купу сумок біля ніг. Він, його дружина та двоє синів перебували на "Азовсталі" з початку березня. "Звичайно, я щасливий бути в Україні".
На пресконференції, яку давали українці бійці з заводу "Азовсталь" в неділю, вони пообіцяли продовжувати боротьбу, поки живі.
"У нас небагато часу", – сказав капітан Святослав Паламар, закликаючи міжнародну спільноту допомогти евакуювати поранених бійців.
Святослав Паламар
Крім того, захисники Маріуполя додали, що не можуть бути впевнені, що всіх цивільних евакуйовано, адже вони не мають спеціальної техніки, щоб розібрати завали, під якими можуть бути люди.
3025
