Журналісти Свои.Сity поговорили з організаторами та волонтерами цих шелтерів.
Як все починалось
Переселенці із Харкова волонтерять на "гарячій лінії"
У місті Дніпро на вулиці Володимира Вернадського, 1/3 розташований концерт-хол Bubamara. Там волонтери зустрічають прибулих вимушено переселених осіб, розселяють по шелтерах, а їх 4 в місті, забезпечують харчування та медогляд.
Співзасновниця та адміністратор Марія Скворцова розказує, що "Культурна столиця", через те, що часто організовувала різні фестивалі, наприклад, "Безвіз", Джаз-фестиваль, Гоголь-фест, Books Pays, мала контакти багатьох волонтерів.
"У нас дуже багато людських ресурсів. Це менеджмент, SMM, маркетологи – фахівці в таких професіях, які зараз дуже знадобилися. Але насамперед – це волонтери", – каже дівчина.
Від 24 лютого організатори почали активно працювати та намагались допомогти всім, хто цього потребував: бабусям, ЗСУ, собачкам, дітям, загалом усім. Команда у соціальних мережах дізнавалась у людей хто чого потребує, а також запрошували місцевих приносите все це.
"Так і вийшло, що на другий день війни наш офіс був переповнений продуктами, засобами особистої гігієни, зі школи нам передали матраци, які зараз замінили на розкладачки. Зрештою ми дійшли розуміння, що найбільше переселенці потребують місця, де можна переночувати", – наголошує Марія.
Ця потреба дала поштовх до виникнення ГО "КУСТ", члени якої створили концепцію шелтерів для переселенців. Зараз у Дніпрі їх 4. Також вони є єдиною мережею шелтерів, яка пускає до себе і чоловіків.
Де розташовані шелтери:
- Вернадського, ⅓
- Площа Шевченка, 4-А
- Узвіз Крутогірний, 9
- Жуковського, 10
Контакти: 050-322-34-00, Instagram.
Потім до колективу долучився Вадим Гефтер, співзасновник громадської організації "Куст" та Благодійного фонду "Культурна Столиця". Цікаво, що чоловік сам є переселенцем, який у 2014 році мусив залишити свій будинок у Донецьку, через війну.
"Коли почалася війна, ми розуміли, що буде величезна кількість переселенців. Важливо, щоб люди розуміли, що вони комусь потрібні, їм є куди піти, щоб вони не втратили найменшої надії. Тому ми вирішили зробити те, що вміємо – організувати людей. Дати їм дах, емоційну підтримку, психологічну допомогу та їжу, зрештою", – каже Вадим.
У концерт-холі Bubamara зараз мешкає 30 людей.
"Чимало творчих людей запропонували свою допомогу. Наприклад, керівник телетеатру запропонував своє приміщення. Прибрали з залу для глядачів крісла, влаштували спальні місця – і ось уже з третього дня війни там живуть понад 20 людей. Вже облаштували там душ, туалет, поставили пральну машину. Є спільна зала, де можна дивитися кіно, невеликий кейтеринг, де можна перекусити та випити кави. А раніше був театр", – наголошує Марія.
Безкоштовне харчування та хороші умови проживання
У готелі "Жовтневий", що на площі Шевченка, 4-А, проживає близько 300 переселенців. Оскільки, цей готель вже був дуже старим і не функціонував, то за підтримки місцевої влади вдалося відновити водопостачання, каналізацію, освітлення, опалення, провести інтернет у ньому.
До збільшення кількості шелтерів долучились і місцеві підприємці.
"Нове приміщення. Там ремонт, там дуже чистенько, добре. Ніхто ще там не працював. Власники взяли на себе відповідальність і повністю адаптували його під нас, під шелтер. Одну офісну кімнату переробили під кухню. Купили туди холодильник, мікрохвильову піч, чайники, посуд – всі самі власники цього приміщення. Вони зробили там спільну кімнату, пуфи, дивани. Прямо хостел 5 зірок", – каже адміністраторка.
Готують їжу у "Жовтневому", потім розвозять ще в інші шелтери. Їжу роздають по талонах, це сніданки та вечері. Це вирішує проблеми з логістикою.
"Ми вирішили, що буде два прийоми їжі, бо три – це вже забагато. Велике навантаження і на кухню, і на робітників, велика витрата продуктів. Тому ми вирішили, що буде сніданок і такий пізній обід. Тобто людям загалом достатньо. Завжди є чай, якесь печиво, цукерки, і вони завжди можуть увечері щось перекусити", – каже Марія.
Є і персональний психолог для волонтерів
Люди звикають до життям у шелтері, але хочуть вже повератись додому
Важливо, що шелтер повного циклу, тобто тут можна не лише жити, а й отримувати різну допомогу. Наприклад, одяг, ліки та медогляд, засоби гігієни, арт-терапію, консультацію щодо виїзду за кордон. Можна також скористатись послугами юристів, які підкажуть, як відновити документи, якщо не вдалося їх вивезти із собою.
"Перші ліки ми купували коштом благодійного фонду "Культурна столиця", якусь частину передали люди, наші передплатники у соцмережах. Наразі отримуємо допомогу від зарубіжних партнерів: Польща, Литва. Це волонтерська допомога, яка надходить від українців, які живуть зараз за кордоном. Видаємо всі ліки, які маємо, безкоштовно", – каже керівник аптечного складу Віктор Боголін.
Крім цього, велику увагу приділяють психологічному здоров’ю людей, які переїхали та волонтерам, які їм допомагають. З людьми, які були змушені переїхати працюють спеціалісти різних профілів: гештальт, психіатр, терапевт, арт-терапевт, дитячий психолог, кризовий коуч.
"Психологи спочатку були з ранку до вечора тут з нами. Згодом у нас уже транзит людей зменшився. Стало багато таких, які перебувають у нас понад місяць. Вони не розуміють. Особливо люди похилого віку. Вони насилу змусили себе виїхати звідти і зараз не розуміють, чому вони повинні ще далі їхати від дому, якщо вони зібралися повертатися", – пояснює Марія.
Люди потроху звикають до життям у шелтері, але чекають, коли можна буде повернутись до свого дому.
3025
