За 5 місяців війни волонтери Gidno Fond отримали понад 10 тисяч запитів на евакуацію. Вони вивезли в Іспанію на військовому літаку родину з Ірпеня, шукали подружжя незрячих в ангарах Австрії та кожного дня відповідають на сотні дзвінків людей, яким іноді потрібно просто поговорити.

Редакція Евакуація.City поспілкувалася з керівником Gidno Fond Едом Недіним, його помічницею Анастасією Волковою та розпитала про шляхи евакуації і допомогу людям, які хочуть виїхати з окупованих територій чи зони активних бойових дій. 

На військовому літаку до Іспанії: історія евакуації родини з Ірпеня

Наприкінці березня Ед Недін отримав повідомлення: "Привіт, мене звати Іра. Ми з Ірпеня, нас троє, син 10 років, бабуся 66 і я 41, маю інвалідність. Без автівки. Хочемо у Францію, але розумію, що певно то ми замахнулися…". 

В той самий день йому написали: "Привіт Ед! Знайомий мого знайомого (Чарльз) має дім у Франції та хоче допомагати нашим. В тебе є хтось?".

Евакуація з Ірпеня Евакуація з Ірпеня Автор: Фейсбук Ед Недін

Родину Ірини доставили військовим літаком в Іспанію, звідки їх забрав до себе британець та прихистив у себе вдома. Це всього лише одна з численних успішних історій евакуації Gidno Fond, яку разом з дружиною заснував фахівець ІТ-напряму Ед Недін. 

Gidno Fond – місія волонтерів UA BnB, яка допомагає з евакуацією людей з окупованих територій та зони активних бойових дій, а також з пошуком житла у країнах ЄС. 

"Люди нас можуть знайти у фейсбуці або у написати у чат-бот телеграму. У нас немає власного автопарку, але є надійні партнери, які фізично вивозять людей. Це в основному стабільні організації, що мають фінансування і евакуюють на постійній основі. Ми є таким собі комунікаційним центром між ними і людьми, які хочуть виїхати у безпечне місце", – каже Ед Недін.

Основні напрями евакуації, якими займається фонд зараз:

  • Херсон,
  • Мелітополь,
  • Бердянськ,
  • Токмак.

 

Волонтер каже, що особливо активно люди їдуть звідти після того, як завезли американські "Хімарси". 

Евакуювався з Донбасу та почав допомагати переселенцям

Війна розпочалася для Еда Недіна ще у 2014 році. Вісім років тому, він сам був змушений евакуюватися з Донбасу у Київ. Відтоді чоловік долучився до волонтерського руху. У його київській квартирі зупинялися друзі і знайомі, які приїжджали в місто. Жили там, поки не влаштовувалися на новому місці: знаходили житло, роботу. 

"Я очікував, що буде наступна фаза війни, тому знав, чим буду займатися, коли розпочалося повномасштабне вторгнення. Вбиті і поранені – це не єдиний наслідок війни. Дуже багато переселенців, зокрема сиріт, потребують допомоги", – розповідає Ед Недін.

Ед Недін з дружиноюЕд Недін з дружиноюАвтор: Фейсбук Еда

Коли він почув перші постріли, встиг виїхати за кордон ще до заборони перетинати межі України чоловікам призовного віку. Разом з дружиною Ед почав допомагати переселенцям вже на кордоні з Румунією: кілька діб за кермом двох автівок вони забирали людей і поселяли у готелі.

"Це було свідомо і оскільки у мене бізнес онлайн (Ед працює у сфері ІТ – ред.), я створив Gidno Fond, так ми почали працювати", – каже чоловік.

Допомагають з евакуацією сім'ям з дітьми та знаходять житло за кордоном

У команді фонду – 3 волонтерів та Ед, його керівник. Вони перебувають за кордоном і координують процеси віддалено. Спочатку учасники команди волонтерили, а зараз співробітники місії отримують фінансову підтримку, яку їм платить зі своєї кишені засновник фонду. Чоловік  каже, що запитів з кожним днем більшає, а от грошей не вистачає. Тому у питаннях евакуації працюють з перевізниками й організаціями, що мають репутацію перевірену часом, а також стабільне фінансування від міжнародних донорів.

Допомагають переселенцям виїхати з окупованих територій УкраїниДопомагають переселенцям виїхати з окупованих територій УкраїниАвтор: Фейсбук Еда

До того, як ці волонтерські організації ще не працювали з фондом, у них було багато хаотичних звернень, люди записувалися на евакуацію, але не приходили і доводилось скорочували маршрути, бо не могли набрати охочих. Тому така співпраця дозволяє охопити більшу кількість запитів.

"Завдяки тому, що ми працюємо з перевізниками, автобуси не їдуть порожні, а стабільно вивозять переселенців. Ми готуємо людину до евакуації, забезпечуємо їй комунікацію з водіями, волонтери на місці перебування оформляють документи, супроводжують до місця призначення, заселяють", – розповідає керівник фонду. 

Ед Недін додає, що везуть людей тільки тоді, коли знають, де їх поселять, нададуть все необхідне на перший час. Мають кілька партнерів у Литві, Австрії, Франції, Італії, Іспанії, які допомагають переселенцям у цих країнах. Саме тому і кількість людей, яким допомогли виїхати не така велика. Але для них головне не кількість, а якість підтримки, яку надають. Наприклад, усі троє людей, які пізніше стали частиною команди – евакуйовані.  Одна з них – Анастасія Волкова з Мелітополя. Вона місяць від початку війни не могла виїхати з дитиною, їх не випускали з окупованого Мелітополя (Запорізька область). 

Волонтерка Анастасія ВолковаВолонтерка Анастасія ВолковаАвтор: Архів Анастасії

"Gidno Fond допоміг мені виїхати безкоштовно. Коли я евакуювалася за кордон, зрозуміла, що можу теж допомагати, координувати роботу, давати поради щодо виїзду, розміщення. Це стало моїм призначенням", – розповідає волонтерка. 

Анастасія каже, що від початку війни отримали близько 10 тисяч запитів: люди цікавилися, дізнавалися інформацію як виїхати, де шукати допомогу. У тому числі отримували від волонтерів фонду психологічну підтримку. Але допомогли виїхати, скоординувати з локальними партнерами десь 2 тисячам переселенців.

"На добу отримуємо по 200 звернень, навіть вночі. У червні-на початку липня, ми евакуювали 239 людей, з яких – 119 діти і 120 дорослих".

Ед Недін розповідає, що у перші місяці війни писав пости у фейсбуці, у нього там велика аудиторія і вони стали вірусними. Ось одне з них: "Вивозьте дітей! Вони не можуть приймати рішення – для цього в них є ти, доросла людина. Це не їхня провина, що в тебе страхом паралізована воля. Ти несеш відповідальність не тільки за себе. Ти вмовляєш себе: може от-от все закінчиться та до нас не дійде... Є чіткий критерій: почув вибухи чи перестрілку – все, дитині тут не місце".

Евакуація людей з гарячих точокЕвакуація людей з гарячих точокАвтор: Архів Анастасії Волкової

Команда фонду в основному поширює інформацію через соціальні мережі. Але гарно працює також "сарафанне радіо", люди яким допомогли, розповідають про них та діляться контактами. 

На початку своєї волонтерської роботи працювали з усіма, хто писав, у тому числі людьми з інвалідністю, але для їх евакуації потрібні парамедики. Тому зараз сфокусувалися на сім’ях з дітьми з окупованої території і зони бойових дітей. А це – Херсонська, Запорізька, Харківська області та Донбас. 

Після прильотів у Вінницю отримали багато запитів звідти. Але вирішили допомагати саме тим, у кого немає дому і хто перебуває у постійній небезпеці через бойові дії.

Ми вивозимо людей безкоштовно. В тих випадках, коли це окупована територія, за проїзд треба платити на російських блокпостах. Якщо люди мають гроші – платять, як ні, то ми намагаємося їм допомогти

Гроші дають перевізнику і він це вирішує. Для прикладу, беруть від 3 до 5 тисяч гривень за людину, яка виїжджає з окупованого Мелітополя. З Токмака – 3-4 тисячі гривень. І кожен день це змінюється. 

Люди реагують на офіційні повідомлення, продовжує Анастасія. Особливо, коли влада почала говорити про деокупацію південної частини України.

"Мій будинок у Мелітополі розташований неподалік аеродрому. Як тільки завезли "Хімарси" і їх почали використовувати у ЗСУ, сусіди стали активно виїжджати з міста", – розповідає Анастасія Волкова.

Шукали незрячих в ангарах Австрії: ще одна історія евакуації

Ед і Анастасія кажуть, що історій врятованих ними людей багато. Крім виїзду ірпінчанки Ірини з родиною, запам'яталися також евакуація багатодітної родини у якій восьмеро дітей з Бердянська у Львів. А також пари незрячих з трьохмісячною дитиною. 

"Вони до нас звернулися і ми їм допомогли евакуюватися в Австрію. Там через помилку функціонера з міграційної служби їх завезли з сирійцями. Ми за них переживали, бо як знайти незрячих людей, які не бачать шляху. Врешті-решт, їх відшукали і допомогли переїхати в інше місце", – схвильовано розповідає волонтер.

Анастасії Волковій запамяталася історія батька з сином з Маріуполя, матір яких загинула, коли вони їхали в Бердянськ. 

"Є і з Мелітополя, коли розвертали по кілька разів родину з трьома дітьми у Василівці. Машина була на литовських номерах, їм довелось продавати автівку. І два рази проїжджати російські блокпости, чекати по кілька діб у черзі".

 

Евакуювати дітей у безпечне місце-обов'язок батьківЕвакуювати дітей у безпечне місце-обов'язок батьківАвтор: Архів Анастасії Волкової

Волонтери кажуть, що не вмовляють людей евакуюватися. Коли вони до них звертаються, намагаються одразу зрозуміти: збирається людина їхати чи просто цікавиться. Ставлять  кваліфікаційні питання, розповідають про подорож, можливості та  дають час подумати. Працюють лише з тими, хто реально готовий евакуюватись.