Матеріал Alaska Public Media "Four Ukrainian refugees are living and working on a retired Alaska state ferry" скорочено та адаптовано українською мовою спеціально для Евакуація.Сity.
Українці живуть і працюють на судні
До вторгнення росії в Україну 29-річний Микита Захарченко п'ять років працював на кораблях.
"Я мав роботу на великих контейнеровозах у Європі – Середземному та Північному морях та Великобританії", – розказує він.
Наразі живе на судні M/V Malaspina. На початку 22-го пором Alaska Marine Highway придбали власники The Mill at Ward Cove – приватного терміналу для круїзних суден, що працює на старому целюлозному заводі Кетчікана.
Зліва направо: Єлизавета Коврига, Микита Захарченко, Джон Бінклі, Софія Заграбельська та Маргарита Леонтович на борту виведеного з експлуатації парома Malaspina Alaska Marine Highway
Йому та трьом евакуйованим українцям запропонували роботу на судні. Наразі вони допомагають переробити його на музей, морський навчальний центр і прихисток для сезонних працівників круїзного терміналу.
Всюди був бруд, пил і залишки пального
Микита вперше побував на поромі на початку червня та одразу помітив його занедбаний стан.
"Здавалося, що тут ніхто не жив три роки, – пригадує він. – Всюди був бруд, пил, залишки пального, несвіже повітря. Декілька ліхтарів не працювало. Але ми все прибрали і полагодили".
Українці все прибрали і полагодили на поромі
Нині на борту проживає 16 людей. Це українці та робітники круїзного терміналу. Вдень чоловік працює на судні, а ввечері відпочиває біля бару: грає у настільний футбол, дивиться телевізор або насолоджується домашньою їжею.
Евакуація з Маріуполя до США
Микита приїхав до Кетчікана з Маріуполя. Каже, що ситуація в місті стала більш напруженою після анексії Криму в 2014 році. Після того, як навесні 2022-го російські танки перетнули кордони України, він зрозумів, що бойові дії розгорнуться і в його рідному місті.
"Все почалося 24 лютого. Ми розуміли, що це повномасштабна війна і що нам необхідно виїхати у безпечне місце", – розповідає чоловік.
Микита евакуювався на захід України та почав волонтерити. За два тижні, в середині березня, отримав дозвіл на виїзд до Німеччини.
Пізніше разом зі своєю дівчиною Єлизаветою Ковригою евакуювався до Анкориджа за програмою "Єднаймося для України". Програма надає право українцям легально перебувати в США до двох років за наявності спонсора. Саме тоді бізнесмену із Аляски Джону Бінклі подзвонив син, який волонтерив в Анкориджі та допомагав українцям із житлом.
Микита Захарченко (ліворуч), з Джоном Бінклі на мосту виведеної з експлуатації поромної переправи Malaspina Marine Highway System
"Ми сказали: нехай їдуть до Кетчікана. Ми знайшли для них ідеальне місце. Ми потурбуємось про них", – розказує Бінклі. – У нас є M/V Malaspina".
Як живуть та де працюють українці
Українці приїхали на початку червня. Бінклі каже, що вони працюють на безоплатній основі – пояснює, що не може платити зарплату, поки вони не отримають номер соціального страхування, – але він оплачує всі їхні витрати. Евакуйовані мають рахунок у місцевому супермаркеті, можуть користуватися автомобілем та численними "іграшками", на кшталт байдарок, електро- та морських велосипедів.
Разом із Захарченком і Ковригою на борту Malaspina живе 16-річна Софія Загребельська з мамою Маргаритою Леонтович.
Родина вже вдруге змушена рятуватися від війни. Вперше в 2014-му покинула Донецьк, а в 2022-му – Харків, оскільки російські війська почали бомбити та обстрілювати їхній новий будинок.
"Я дуже рада бути в США, бо тут безпечно. Я дуже щаслива, що не чую бомбардувань, – сказала вона. – І сплю в ліжку, а не на підлозі".
Микита хотів би залишитися в Кетчікані надовго.
"На 10 років, може? Я не знаю, – зізнається він. – Все добре. Мені подобається це місце, люди навколо. Я знаходжу нових друзів. І робота дуже цікава – щодня вивчаю щось нове".
Микита радий, що в безпеці, але тужить за домом. "Я не хотів виїжджати з України. Це моя земля", – сказав він. Але поки що доведеться кинути якір на Malaspina.
3020
