Матеріал The Irish Times "Ireland and Ukraine united in music by a travelling stage on the back of a van", який написала одна із засновниць фестивалю Джемма Тіптон, скорочено та адаптовано українською мовою спеціально для Евакуація.Сity.
Замість сцени – кузов автомобіля
Сонячний суботній ранок у Дандолку. Ми на автостоянці біля готелю Crowne Plaza, де сьогодні стартує концерт класичної музики.
У програмі виступу українського тріо The Rozumovsky Salon Ensemble – твори Штрауса, Кореллі, Моцарта та інших композиторів. Валерій Супрунюк і його син Вадим вдягли костюми, а Олена Супрунюк – розкішну сріблясту сукню до підлоги.
Тріо The Rozumovsky Salon Ensemble біля готелю у Дандолку
Сцена – це кузов фургона. Глядацький зал зробили зі стільців, принесених із конференц-залу готелю.
У 2020 році під час пандемії я започаткувала фестиваль "на колесах". Його сценою слугував фургон. Озброївшись дезінфікуючими засобами ми відвідали безліч шкіл і будинків престарілих.
У травні Дейрдре Джонсон із Music Generation розповіла про свій візит до українських переселенців. Серед них були музиканти і вона допомогла їм знайти інструменти. Слухаючи її, я міркувала про об’єднавчу силу музики і раптом подумала: а що, якби? Зрештою ми організували спільні виступи.
Валерій Супрунюк із тріо The Rozumovsky Salon Ensemble
Перший концерт відбувся в готелі Inisfallen у Кілларні. Олена Басько та Євгенія Омельченко приголомшили своїми голосами, а пес Вітгенштейн, який раптом вийшов на сцену, – своє невимушеною і вільною поведінкою.
У часи глобальних потрясінь може здатися, що дрібниця – це крапля в бурхливому океані. Але як же важливо робити дрібниці! Коли ми планували спільні виступи в Лауті, Валерій Супрунюк надіслав відео – виступ тріо в київському концертному залі на Різдво. Після цього президент Володимир Зеленський нагородив їх медаллю за вклад у розвиток музики.
Валерій хвилювався, що його син і фаготист тріо Вадим не зможе зіграти з ними – через війну чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено покидати Україну. Я написала листа до Міністерства культури України і за тиждень Вадим приїхав разом з синами Данилом і Пилипом.
Під час виступу тріо я відчувала, як музика може розвіювати будь-які хвилювання. А ще думала, що вона здатна подорожувати в часі. Цей вальс Штрауса, який колись заповнював концертні зали Відня, переживав війни та темні часи, тепер об’єднує нас усіх. Без слів.
The Rozumovsky Salon Ensemble
Концерт – це промінь світла
Поселення українців в Ірландії різниться залежно від графства. У деяких округах їм передають цілі готелі, а в інших, наприклад, у Лауті, готельні номери. Українці не впевнені, який підхід найкращий. Вони вдячні, що опинилися тут, але хочуть повернутися додому.
"Дякуємо вам за все, що ви робите для нас і для всіх українців", – сказав мені музикант із тріо Вадим.
Команда пакує речі у фургон і прямує до церкви Святого Петра в Дрогеді, де триває вечірній концерт. Свято в самому розпалі! До нас приєдналися українці Сергій Абрамов, Михайло Іванющенко та Хосе Матео Пінзон Бенітес, який приїхав в Україну з Еквадору та залишався в країні заради майбутньої дружини Карини.
Макінтайр і Кемпбелл грають на розігріві, а потім віддають мікрофон Пінзону Бенітесу. Він починає зі жвавого бразильського номеру, а потім переходить до сальса-версії популярної української пісні "Червона рута".
Мікрофон невпевнено бере Михайло Іванющенко. Під час виконання пісень "Україна молода" та "Тече вода" його сором’язливість кудись зникає. Хлопець брав уроки вокалу в Україні і співав із друзями.
"Найбільше сумую за друзями. Лише один залишився в Україні, і я дуже переживаю за нього". Восени в Ірландії хлопець піде в 6-й клас. У родині є дитина, хвора на аутизм. "Після війни він перестав говорити. Але нещодавно знов заговорив. Він подивився на небо, вказав пальцем і запитав: "Це хороший чи поганий літак?"
До мікрофона підходить Сергій Абрамов. Своїм глибоким голосом він співає Those Evening Bells Томаса Мура, а потім "Чом ти не прийшов". Концерт, каже він, – це промінь світла. До Ірландії вони з сином Максимом їхали шість днів. Через Анастасію Коваленко, нашу перекладачку, я дізналася, що його будинок у Донецьку розбомбили. Його 90-річна мати досі там і через вибухи боїться залишати рідну домівку.
Сергій Абрамов із Донецька
Люди об’єднані музикою і дружбою
Високий і задумливий чоловік із теплою посмішкою на устах промовляє зі сцени: "Я вдячний ірландцям за все, що вони для нас роблять. За ірландську гостинність, за чисту ірландську душу".
Сама ж перекладачка приїхала до Ірландії з мамою і 4-річною донькою з Ірпеня. Вона показує фотографію свого розбитого снарядами будинку і каже: "Наш міський голова сказав, що 70 % інфраструктури міста зруйновано".
Перекладачка Анастасія Коваленко
Ми сидимо на сонечку. Місцеві підходять до нас, щоб привітатися. Музиканти завершують концерт захоплюючою версією Dirty Old Town. Я думаю про цей день і про заплановані спільні концерти. Так, це дрібниця, але об’єднати людей музикою і дружбою – це те, на що ми точно здатні.
3020
