Журналістка Евакуація.City відвідала толоку і побачила як у Львові готують нове житло для переселенців, а також поспілкувалася з волонтерами
Намагаюсь робити те, що добре вмію
Субота. Рухливий та активний ранок у Львові. Біля однієї з будівель, яка колись була культурним осоредком, збираються кілька десятків волонтерів, які прагнуть змін. Навкруги багато сміття, розбите скло, стоїть грузова машина, рукавиці, мітли, граблі.
Люди активно працюють: виносять на вулицю старі речі, хтось гукає про допомогу, інші підключають музику і чекають на діджея, ще інші групуються і вибирають собі кімнату для роботи. Толока розпочинається.
Віктор Чулановський
Один з організаторів толоки Віктор, виглядає найактивніший та найбільш залучений до робот. Хлопець є одним з харківських волонтерів організації Street Culture, які приїхали до Львова на початку війни. У своєму рідному місті вони працювали над різними проєктами та розвитком вуличних культур: оновлювали школи, дитячі майданчики, влаштовували змагання з брейкдансу.
"Я сам приїхав з Харкова, не дуже люблю згадувати свою евакуацію, це було дуже стресово. Виїхати вдалось евакуаційним поїздом, десь на 10 день війни. Зараз моя дружина та діти за кордоном, а я намагаюсь робити те, що добре вмію: бути активістом та змінювати громадський простір", – каже волонтер Віктор Чулановський.
Хлопець своє волонтерство у Львові почав з того, що пішов на вокзал, одягнув волонтерську жилетку і допомагав людям як міг: знаходив речі, дітей, документи, шукав транспорт, роздавав їжу. Далі вони з іншими харківськими волонтерами, вирішили підготувати простір для інших переселенців, адже був великий попит.
Новий формат толоки
Перший Urban Camp волонтери відкрили ще у березні, зараз готують другий. Тут зможе жити 100 людей, це як сім’ї, матері з дітьми, так і інші люди, кому потрібне житло. Будуть окремі кімнати та спільні з двоповерховими ліжками. Організатори вже мають 400 заяв на поселення в новий Urban Camp. Ви також можете залишити свою заявку тут.
"В нас є проєкт. На першому поверсі буде коворкінг, дитяча зона, пральна, кухня, а також офіс. На 2 поверсі будуть жити люди. Там облаштуємо кілька індивідуальних кімнат, також двоповерхові ліжка. Розраховують, що тут зможуть довше жити, це не є школа чи університет, де треба буде переселяти людей через навчання. Тому ми б хотіли, щоб це було щось більше схоже до готелю, а не до прихистку. Також ми хочемо, щоб тут працював психолог, можливо ще зробимо невелику школу, щоб діти не тільки жили, а й розвивались. Проте найперше і найважливіше – зробити житло", – розповідає Віктор.
Допомагати приходять усі: місцеві та ті, хто переїхав. Бажаючі допомогти залишили 90 заяв на сайті для реєстрації волонтерів. Щоб всім було комфортно працювати разом, хлопці зробили новий формат толоки: запросили діджея та підготували смачні перекуси. Це допомагає якості прибирання та зближує людей, вони можу більше поспілкуватись між собою та познайомитись. Адже допомагати прийшли не тільки місцеві, а й жителі інших міст, які були змушені переїхати до Львова.
Вони б теж допомагали нам
Сергій Пиріженко приїхав до Львова з Краматорська 28 лютого. Спочатку він оселився в прихистку, який давала держава, а потім організував свій.
"Я працював будівельником у Краматорську. Коли приїхав сюди, згадав, що мій начальник також інвестує у квартири у Львові, і має їх тут чимало. Він дозволив мені пожити в одній із них, поки там йде ремонт. Тому я тепер живу і працюю на одному об’єкті. Також він дозволив поселяти там людей, які потребують житла. Разом там живе 12 дорослих на 250 метрів квадратних", – каже Сергій.
Чоловік вирішив прийти сьогодні, щоб допомогти таким, як він. Каже, що потрібно це робити, якщо є можливість.
Сергій Пиріженко
Львів’янин Дмитро Левандовський теж не залишився байдужим, він волонтерить з 2014 року. Возив гуманітарну допомогу людям з східних областей, допомагав військовим. Зараз хлопець активно допомагає харківським волонтерам та відгукується на всі їхні пропозиції.
"Хочу допомагати людям, руки і ноги є – чому ні. Я ставлю себе на місце цих людей, і розумію, що потрібна допомога. Думаю, вони б теж допомагали нам. Мусимо їх підтримати, бо ми всі українці", – каже Дмитро.
Хлопці запланували відкриття нового прихистку на жовтень, і дуже сподіваються, що встигнуть, адже мають ще багато роботи. Фінансування взяло на себе Данська компанія, вона і оплатить весь ремонт. Також волонтери сподіваються на допомогу звичайних людей. Перерахувати гроші ви можете тут.
Що буде далі з відремонтованим прихистком волонтери ще не знають, зараз головне підготувати його, щоб там могли жити люди.