Редакція "Евакуація.City" дізналася у якому стані система бомбосховищ у Фінляндії, Німеччині, Великій Британії та Ізраїлі.
Фінляндія
Фінляндія має чи на найкращу в Європі систему бомбосховищ. І не даремно, адже країна має 1287 кілометрів спільного кордону з російською федерацією.
Там вперше почали будувати розгалужену мережу бомбосховищ у 1960-х роках, частково завдяки своєму досвіду боротьби з Радянським Союзом у війні 1939 року.
У Гельсінкі нараховується понад п’ять тисяч бомбосховищ. Цього достатньо, щоб сховати більше, ніж усе населення міста. Також ще понад 50 тисяч бункерів побудовані по всій країні.
Ці бункери є частиною комплексного плану оборони країни, який включає армію чисельністю 240 тисяч, 900 тисяч підготовлених резервістів і найбільший в Європі артилерійський парк.
Щомісяця там тестують повітряну тривогу. Зокрема, у Гельсінкі є 40 сирен повітряної тривоги. Частина бомбосховищ побудована так, що може врятувати населення Гельсінкі від будь-якого потужного удару, включно із ядерним.
У Гельсінкі навіть є підземна церква – Темплеліаукіо. Її побудували у 1969 році, архітектурні рішення зробили це місце одним з найпопулярніших у Фінляндії. Церква приваблює понад 850 тисяч відвідувачів на рік.
Деякі укриття перетворили на місця для повсякденного громадського користування. Тут є підземний майданчик, який можна використовувати як хокейний, і навіть підземний басейн. Однак уряд слідкує за тим, щоб у випадку необхідності вони могли виконувати свою безпосередню функцію.
Німеччина
Російська агресія змусила Німеччину переглянути і вдосконалити свою систему укриттів. За даними міністерки внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фрезер, зараз в країні є 599 укриттів
"Ми перевіримо, чи зможемо ми оновити більше укриттів. У будь–якому випадку демонтаж, який тривав у попередні роки припинився", – заявила Фрезер.
За її словами, державним службовцям було наказали розробити нові концепції зміцнення підземних автостоянок, залізничних станцій і підвалів, щоб можна було б використати як можливі притулки на випадок конфлікту. Крім того, федеральним землям надали 88 мільйонів євро (74 мільйони фунтів стерлінгів) на встановлення нових сирени повітряної тривоги.
Міністерка Ненсі Фрезер
Також в бункерах у всіх великих населених пунктах планують поповнити екстрені запаси медичного обладнання, захисного одягу, масок і ліків.
Однак Ненсі Фрезер визнає, що треба зробити більше. "Нам треба зробити ще дуже багато для того, щоб належним чином охопити всю країну систему бомбосховищ", – заявила міністерка.
Велика Британія
На непримітній фермі в Ессексі розташоване одне з найвідоміших у Великій Британії бомбосховище Кевледон-Хетч. Його збудували ще в 1952 році в розпал "холодної війни". Це бомбосховище розраховане на 600 осіб і сюди мали в евакуюватися члени британського уряду на випадок війни. У бомбосховищі є все необхідне радіообладнання, система кондиціонерів та водопостачання, а також власна телефонна мережа.
У 1992 році уряд припинив фінансувати утримання сховища (це коштувало 3 млн фунтів щорічно) і його вирішили законсервувати. Останні 20 років у сховищі проводять різні заходи – збори скаутів, вечірки рольовиків та знімають тут відео.
Під час холодної війни після Другої світової війни Британія мала розгалуджену мережу підземних укриттів від Брідженда до Аргайла. Всі окружні ради та місцева влада мали власні бункери – багато з них були побудовані під службовою автостоянкою.
Сьогодні ж більшість укриттів здебільшого розпродані або стали непридатними. Одні стали фермами, інші – музеями. Укриття у Вілтширі сталаи фабрикою з виробництва канабісу. Ще в одному укритті розташований найбільший у Європі винний льох, а укриття у Сомерсеті перетворили на еко–будинок із п’ятьма спальнями і продали за 700 тисяч фунтів.
"Практично вся британська інфраструктура часів холодної війни, наскільки ми знаємо, зникла. Країна тепер засмічена покинутими бункерами, абсолютно засмічена", — каже Нік МакКемлі, видавець і автор книги "Секретні ядерні бункери часів холодної війни". Він також додає, що сьогодні Британія зовсім не готова до атаки з ядерною зброєю.
"Стратегії оборони не передбачали реального ризику ядерної війни, тому уряд робив все, щоб позбутися і не утримувати системи укриттів", – пояснює МакКемлі.
Ізраїль
Найвідоміша і найрозгалуженіша система укриттів розташована в Ізраїлі, адже країна вже кілька десятиліть в постійному стані війни.
Ще в 1950–х роках в Ізраїлі ухвалили закон про цивільну оборону. Згідно з ним, відтоді у кожному житловому будинку обов’язково мало розміщуватися підземне сховище.Крім того, були й спільні бомбосховища, які знаходилися вони у підвалах громадських будівель. На початку початок 1990-х по всій країні вже існувала система підземних бомбосховищ, а у 2017 році їх було вже понад мільйон на 8 мільйонів населення
На відміну від Великої Британії, більшість укриттів в Ізраїлі справді в хорошому стані. Вони добре облаштовані, з запасами води, їжі, консерв, з туалетами. Однак і тут досить часто мешканці будинків складають там свої речі та велосипеди.
Бомбосховище в Ізраїлі
Крім того, жителі районів на південь від Сектору Гази скаржаться, що укриттів у їхніх містах мало, а у деяких старих будинках немає взагалі. У таких ситуаціях влада встановлює бетонні бункери у дворах.
Також важливим елементом системи укриттів в Ізраїлі є мамади, які повинні бути в кожному житловому будинку. Це спеціальна кімната з масивними (до 30 см) залізобетонними стінами, потовщеними перекриттями, металевими герметичними дверима, які витримують вибухову хвилю.
Такі мамади почали створювати, щоб люди могли не бігти на вулицю, аби потрапити до бомбосховища (їх в Ізраїлі називають міклатами), а буквально пройти до сусідньої захищеної кімнати.
Укриття в Україні
Нещодавно у Харкові з’явилася перша захищена зупинка громадського транспорту. В укритті може розміститися до 30 людей. Усередині сховища є Wi–Fi та екран, на якому люди можуть дивитися, коли під'їжджає транспорт.
Будували це укриття за зразком ізраїльських сховищ. У Харкові вже визначили 25 місць, де побудують такі зупинки.
Також про те, що Україна планує переймати саме ізраїльський досвід, заявила голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк. Вона оголосила, що ініціює розробку нових будівельних норм, які мають передбачати безпечні та комфортні бомбосховища й паркінги.
Зупинка-укриття у Харкові
"Вимоги часу потребують укриттів у наших домівках. Це болісне розуміння прийшло з війною росії проти нашого народу. Втім, з такими сусідами-нелюдами доводиться остерігатися. Тому в Україні будуть перезапускати життєдіяльність постраждалих міст з урахуванням необхідності надійних укриттів", – сказала Шуляк.
Однак архітектор Дмитро Макагон застерігає від бездумного копіювання ізраїльського досвіду.
"Російські обстріли сильніші, а боєприпаси — потужніші, ніж ті, які використовують проти Ізраїлю. Крім того, будівництво таких будинків з мамадами коштує дорого. Україна таких коштів не має. Тому вважаю, що в нашій ситуації варто переоблаштувати старі бомбосховища, зробивши їх комфортними, та створити нові", – резюмує Дмитро.
3025
