Матеріал The Washington Post "Months into war, Ukraine refugees slow to join EU workforce" скорочено та адаптовано українською мовою спеціально для Евакуація.Сity.
Від юристки до покоївки
Людмила Чудийович працювала юристкою в Україні та будувала великі плани на майбутнє. Російське вторгнення змусило 41-річну жінку покинути роботу та рідну домівку.
Жінка евакуювалася зі Стрия до Праги. Але замість того, щоб займатися юридичною практикою, працює покоївкою в одному з місцевих готелів.
"Це просто інший етап моєї кар'єри", – каже вона.
Людмила задоволена, що знайшла роботу. Вона не володіє ні чеською, ні англійською, тому готова працювати будь-де. Головне: щоб вона та її донька були в безпеці.
Скільки українців знайшли роботу за кордоном
Згідно із даними Європейської Агенції з прикордонної та берегової охорони від початку війни близько 6,5 мільйонів українців виїхали до Євросоюзу. Близько половини евакуйованих повернулося в Україну.
За даними Єврокомісії, до середини червня лише невелика кількість тих, хто залишився, працевлаштувалася. Автори нещодавнього звіту Організації економічного співробітництва та розвитку прогнозують: вплив українських евакуйованих на ринок праці Євросоюзу буде вдвічі більшим за той, який спричинила хвиля біженців із Сирії у 2014-2017 роках.
Чеська Республіка має найнижчий рівень безробіття в Європі. Згідно дослідження, саме тут найбільше українців знайдуть роботу до кінця року, далі у списку Польща та Естонія. Загалом європейський ринок праці поповнять близько 1,2 мільйона працівників, переважно у сферах обслуговування.
Втім наплив навряд чи спричинить зниження зарплат або зростання безробіття в європейських країнах, оскільки багато з них зіштовхуються з дефіцитом робочої сили частково через старіння населення.
Євросоюз допомагає українцям отримати підтримку Агентства ООН у справах біженців та інших правозахисних груп, які займаються питаннями міграції. Автори звіту також відзначають суттєву різницю у ставленні до людей, які рятуються від воєн або бідності на Близькому Сході, в Африці чи Азії. На отримання посвідки на проживання чи дозволу на роботу вони очікують кілька років.
Перешкоди для працевлаштування
Проте перед українськими евакуйованими, які шукають роботу, ще багато викликів.
Окрім мовного бар’єру, кваліфіковані працівники часто не мають документів, які підтверджують їхню професійність та дають можливість зайняти краще оплачувані посади. Їхні дипломи можуть не визнаватися в приймаючих країнах, тож багатьом необхідно закінчити мовні та навчальні курси, перш ніж зайнятися кар’єрою.
Оскільки чоловікам віком від 18 до 60 років заборонений виїзд з України, багато евакуйованих – жінки з дітьми. Це може стати додатковою перешкодою для працевлаштування. Багато жінок ще зважують всі "за" і "проти" і, ймовірно, повернуться на Батьківщину перед початком навчального року у вересні попри на те, що війна ще далека від завершення.
Польща прийняла близько 1 мільйона українських евакуйованих – найбільше з-поміж країн Євросоюзу. За словами польської міністерки праці та соціальної політики Марлени Малаг, трохи більше третини з них знайшли роботу. Українці працюють медсестрами, вчителями української мови в польських школах, економками, офіціантами тощо.
У Португалії деякі великі компанії запустили програми працевлаштування українців, а Інститут працевлаштування та професійної підготовки пропонує безкоштовні курси португальської мови.
У Німеччині близько половини з приблизно 900 000 українських евакуйованих зареєструвалися в агенції зайнятості. Точних даних про те, скільки з них справді знайшли роботу, немає. Група Mediendienst Integration, яка відстежує міграцію в Німеччині, звітує, що близько половини мають вищу освіту, але не уточнює, скільки змогло працевлаштуватися за фахом.
Мовні курси замість низькооплачуваної роботи
Наталія Борисова була головною редакторкою ранкового телешоу у Львові. У березні разом зі своїми доньками вона евакуювалася до німецького Кельна. Жінці пропонували низькооплачувану роботу, але вона відмовилась. Натомість зосередилась на вивченні німецької мови.
"Я оптимістка та впевнена, що знайду роботу після вивчення мови, – каже 41-річна Наталія. – Можливо, обійматиму нижчу посаду, але в тій же сфері. Не бачу сенсу працювати за мінімальну зарплату".
Жінка отримує допомогу від німецького уряду, яка покриває витрати на їжу та житло, та планує працевлаштуватися після вивчення німецької.
"Почуваюся як вдома"
Людмила Чудийович у числі 400 000 українців у Чехії, які зареєструвалися для отримання спеціальних довгострокових віз, які надають доступ до ринку праці, охорони здоров’я, освіти та інших переваг. За повідомлення уряду, майже 80 000 евакуйованих уже знайшли роботу.
Людмила працює покоївкою
У празькій кав’ярні Background 15 українців працюють разом із чеським персоналом у рамках проекту, спонсорованого мережею кав’ярень Mama. Евакуйовані також відвідують безкоштовні мовні курси та інші програми.
Для Людмили Чудийович працювати покоївкою набагато краще, ніж жити в страху та під постійні звуки сирен повітряної тривоги.
"Я думала, що сумуватиму за Україною і сумуватиму за домом, але ні, – каже вона. – Тут спокійно, і я почуваюся людиною".
3025
