За даними правозахисного об’єднання "Україна. П’ята ранку", зараз складно встановити точну кількість депортованих до росії чи на територію білорусі українських дітей. За різними оцінками – від 260 до майже 700 тисяч неповнолітніх. Як можна повернути депортованих чи працює вона на практиці?

Про це говорили на пресконференції "Під знаком депортації: як росія краде дітей та незаконно переміщує громадян України". 

Скільки дітей депортовано до росії

За даними УВКБ ООН, станом на 3 жовтня 2022 року на території росії перебувають 2,852 мільйона українців, і ще 15 932 людей – на території білорусі. Російська сторона станом на 3 жовтня 2022 року стверджує, що на території рф зараз понад 4,5 мільйонів людей, зокрема 685 тисяч дітей. 

"Більшість із них були переміщені із законним представником. Інші там опинилися самі, оскільки їхніх батьків убили або затримали. Дітей депортували щонайменше в 5-7 регіонів росії. Географія абсолютно різна: від астрахані до сахаліна, мурманська, дагестана. Навіть культурна віддаленість від України ніяк не може служити кращим інтересам дітей", – пояснила юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.

Як повернути депортованих дітей додому

Наразі в Україні працює портал "Діти війни". Там можна подати заяву про депортацію дитини і отримати консультацію щодо своїх подальших дій. 

Оскільки росія не надає доступу до даних про депортованих ні Україні, ні міжнародним організаціям, вирахувати точну кількість постраждалих поки що неможливо. Окремого механізму для повернення депортованих дітей до України також поки немає, він потребує розробки. 

Зараз відомо про 125 випадків повернення дітей. Вони відбулися в результаті домовленостей ad hoc – тобто, по кожному окремому випадку, а також за активної участі батьків.

"Механізм "ad hoc" працює. Погано або мало, але він є. Тому дуже важливо, щоб родичі, опікуни або ті, хто знає, що їхня дитина опинилася або ймовірно опинилася на території рф, давали про це знати державі. Це і є початок для механізму з повернення дитини. Інакше дітей, у яких є родичі, не повернути", – пояснює директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.