Редакція Евакуація.Сity розпитала про це в новоприбулих українців та тих, що проживають у Великій Британії тривалий час.
Система охорони здоров’я по-британськи
Медицина – те, із чим новоприбулі українці одразу чи трохи згодом все ж таки познайомляться в новій для них країні. Державна медична система Великої Британії представлена Національною службою охорони здоров’я (NHS) та фінансується платниками податків. Українці, які прибули до Британії за спонсорською або ж сімейною програмами, мають право на безкоштовну медицину на тому ж рівні, що і громадяни цієї країни.
Після прибуття варто зареєструватися в General Practitioner/GP, тобто лікаря загальної практики у найближчому медичному центрі. Як і в Україні, саме до нього спершу звертаються в разі нездужання. За скаргами та симптомами сімейний лікар направить вас до спеціаліста вузького профілю.
Швидку потрібно викликати тільки в екстрених випадках
Якщо не знаєте, яка допомога вам потрібна, або ж хочете порадитися, тоді краще зателефонувати на лінію 111. За цим номером вас вислухають та за потреби скерують до лікаря чи найближчого медичного центру.
Аби отримати невідкладну медичну допомогу, слід прийти до відділення невідкладної допомоги (A&E, Attendances and Emergency Admissions) або викликати швидку за номером 999. Карета швидкої допомоги приїджає лише на виклики, які дійсно загрожують життю. Якщо проблема менш серйозна, однак її необхідно вирішити невідкладно, можна звернутися у walk-in centre (центр невідкладної допомоги).
Антибіотики та більшість ліків продають у Великій Британії за рецептом. Купити без нього вдасться лише препарати від нежитю, простуди, жарознижувальні, протиалергічні тощо. Медикаменти, які виписав лікар, є безкоштовними для пацієнтів до 16 років або до 18 (за умови навчання на денній формі), вагітних, породіль протягом року, пацієнтів стаціонару та для тих, кому за 60.
Ліки можна купити за рецептом
Стоматологічні та офтальмологічні послуги є переважно платними. Безкоштовно ними можуть скористатися ті, кому до 18 років, або пацієнти, які отримують соціальні виплати через низький дохід. Отримати безкоштовну перевірку зору можуть також люди з діагностованим діабетом чи глаукомою.
Українці, які вже мали справу з британською медичною системою, реагують на неї двояко: хтось вражений відсутністю корупції та безкоштовними послугами, інші нарікають на відсутність специфічного лікування та черги до вузькопрофільних спеціалістів.
"Парацетамол – святий! Він є відповіддю на все"
Аліна Ткаченко вимушено переїхала до Англії через повномасштабне вторгнення росії. На собі відчула британську медичну систему, яка неприємно її вразила. Півтора місяці тому пані Аліна травмувала руку. Звернулася до сімейного лікаря.
"Первинна допомога на жахливому рівні. Про аналізи можна лише мріяти. Телефоном лікар загальної практики призначив пити парацетамол. Парацетамол – святий! Він є відповіддю на все.
Через 2 тижні записалася на прийом, якого чекала ще стільки ж. Лікар сказав, що візуально з рукою все добре, якби була серйозна проблема, то рука б опухла чи посиніла. Тож рентген мені не робили.
Аліна Ткаченко
Призначив також глюкозамін, що не має доказової дії. Глюкозамін я пила, але краще від того не ставало. Український лікар-ортопед попросив дати хоча б рентген, якого я тут добитись не можу. Я не знаю до цієї пори, тріщина там, розтягнення чи вивих. Біль не дає спати", – ділиться своїм невтішним досвідом лікування у Великій Британії пані Аліна.
Українка мала досвід лікування й дитини.
"10-річна дитина не може стояти, місць для сидіння немає, бо навколо такі ж хворі люди: із переломами чи блювотою, яка не зупиняється. Того дня так і не дочекались прийому.
Наступного дня орієнтовний час очікування на табло 4-6 годин. Потрапили десь за 3 з половиною. Лікар виміряв температуру, була 40.8. Це був 9-й день температури. Одразу направив до педіатра в стаціонар. Тут вже, як у фільмах, все швидко, без проблем. Відношення чудове, дозвіл на вимірювання температури чи тиску запитують не лише в батьків, а й у дитини. Після огляду дали антибіотик. Додому відпустили лише коли впав пульс нижче 120", – розповідає пані Аліна.
Жінка постійно на зв’язку з українським лікарем. Антибіотики про всяк випадок замовила в Україні та передала перевізниками.
Не заладилося з британською медичною системою і в лучанки Ольги Максим’як. Жінка з восьмирічним сином оселилася в Шотландії, де проживає її сестра. Коли в дитини почався біль у вусі, працівники швидкої допомоги, до яких Ольга підійшла за порадою в парку у вихідний день, теж порекомендували давати парацетамол.
Ольга Максим’як
"Біль у вусі не вщухав. Зателефонувала за номером 999, де мене тримали хвилин 40 на лінії. Ставили запитання "чи він дихає", я їм кажу, що він плаче, а вони: "У нього зіниці розширені?" Швидка на такі виклики не виїжджає.
Я спілкувалася з перекладачем, бо тоді мені ще важко було говорити англійською, вона взагалі кинула слухавку, бо я не відповідала на протокольні запитання. Якщо дитина плаче, то звісно вона дихає", – дивується з поставлених запитань Ольга.
Коли ж сину краще не ставало, Ольга в телеграмі звернулася за порадою в медичний чат з українськими лікарями.
"У чаті отримала безкоштовні консультації. Пояснила симптоми, розповіла, що додався ще й зубний біль. Три лікарі з чотирьох вказали на ймовірне запалення щелепно-лицьового нерва", – розповідає жінка.
Наступного дня не змогла додзвонитися, аби записатися до сімейного лікаря, тож зателефонувала на лінію 111.
Сама ж Ольга має деякі проблеми з щитовидною залозою. Щонайменше двічі на рік повинна діагностуватися, аби убезпечитися від вживання гормонів.
"Зараз я майже 3 роки без гормонів, проте вдома постійно проходила профілактичні обстеження. Хотіла зробити УЗД, бо і так пропустила терміни. Прийшла зі своїми виписками до GP (ред. – сімейного лікаря), їх переклали на англійську безкоштовно й скерували на візит до ендокринолога.
Зустріч із ним призначили через два місяці, що вважається надзвичайно швидко. Ендокринолог оглянув, працівники лікарні взяли аналізи, результати не повідомили. Дізнаються про них у разі виявлення чогось критичного.
УЗД не зробили, на мої пояснення та надані виписки про його важливість не зважали. Можливо, наступного разу зроблять. Візит запланували на 8 грудня, а була в спеціаліста в кінці травня – на початку червня. Мої знайомі чекають прийому в гінеколога пів року. Нікого не турбує, що тобі погано сьогодні, і візит потрібен вже.
Медицина безкоштовна, але отримати послугу надзвичайно складно. У приватних клініках, на жаль, теж черги. Звичайно, чекати не пів року, але десь кілька тижнів або й місяців", – розповідає про візит до лікаря пані Ольга.
Мала справу новоприбула українка і зі стоматологією у Британії. За її словами, за якісну пломбу треба платити. Звичайна пломба без пломбування каналів і анестезії коштує від 100 фунтів.
На думку співрозмовниці, багатьох проблем зі здоров’ям можна було б запобігти, проводячи ефективну ранню діагностику та профілактику.
"Усе, що стосується онкології, тут чудово"
Люди, які довше перебувають у Великій Британії, в цілому краще відгукуються про медичну систему, порівнюючи її з українською, хоча й вказують на проблемні моменти. Критикують за відсутність оптимізації рутинних процесів, тривалість очікування візиту до фахівця та погане лікування травм.
Олександра Вєтрова понад два роки проживає в Лондоні. Їй не раз доводилося звертатися до британських лікарів. Впевнена, безкоштовна державна медицина у Великій Британії куди краще за аналогічну в Україні.
"У мене враження від медицини позитивне. Здається, що найбільше негативних відгуків про місцеву медицину йде від тих, хто в Україні звик користуватися приватною.
Олександра Вєтрова
Одного разу чоловік впав на вулиці, йому стало погано. Я викликала швидку й була приємно вражена тим, наскільки миттєво приїхали. Спочатку з’явилася невелика більш маневрена швидка, у якій був фельдшер із приладдям. Він примчав за дві хвилини. Після цього вже приїхала велика машина для госпіталізації людини, яка втратила свідомість", – розповідає історію, учасницею якої стала.
Самій Олександрі довелося відчути на собі, як обстежують у разі підозри на онкологічні захворювання. Обстеження в мамолога, УЗД, мамографія, процедура видалення кісти та відправлення її вмісту на додаткове дослідження були безкоштовними та зайняли три години.
"Я знайшла в себе вузол у грудях. Моя сімейна лікарка дала мені направлення в безкоштовну клініку. Я ще досі не можу звикнути, що не мушу ні за що платити.
Ти почуваєшся вільно і не думаєш, чи в тебе вистачить грошей. Звісно, це не безкоштовно, на це йдуть величезні податки з наших зарплат, але це круто, коли ти приходиш у лікарню, і тобі не доводиться платити за обстеження. Немає оцього "купіть плівку для рентгена". Таке ж лікування було і в приватній клініці в Україні, але ж за кожний крок я платила. Усе, що стосується онкології, тут чудово", – підсумовує свій досвід пані Олександра.
До недоліків медичної системи жінка відносить лікування травм.
"Знайомі скаржаться, що при тяжких травмах не поспішають надавати допомогу. Вважають: те, що ти відчуваєш біль, не є причиною терміново надавати тобі допомогу. Терміновість її надання визначається тим, наскільки серйозним є випадок, наскільки гірше тобі стане, якщо тобі цю допомогу вчасно не надати. Моя подруга зі страшним болем у коліні корчилася на підлозі в ургентному відділенні упродовж п’яти годин, і ніхто не надав їй допомогу. Якщо болить, значить ти ще живий", – іронізує жінка.
Особистий досвід авторки
Із власного досвіду можу підтвердити, що те саме стосується операцій. Ті, що не є питанням життя і смерті, часто скасовують, змушуючи пацієнтів чекати пів року й більше.
Наприклад, мій чоловік у грудні минулого року звернувся до відділення екстреної допомоги з болем у животі, йому потрібна була операція і з того часу він досі чекає на неї. Скасовували вже тричі. Пояснюють завантаженістю пацієнтами.
Щоразу, коли різкий біль нагадує про себе, чоловік змушений іти в ургентне відділення, бо парацетамол уже не допомагає стримувати його. У відділенні невідкладної допомоги після щонайменше годинного очікування йому колять морфін і беруть аналіз крові, щоб подивитися, як працює печінка. І так відбувається щоразу, коли біль повторюється й не сила його терпіти. Упродовж усього часу пацієнт страждає, однак швидше оперувати ніхто не поспішає.
Що думає про систему українка, яка працює в медичній сфері Британії?
Алла Курганська, яка живе понад 20 років у Великій Британії та працює парамедикинею швидкої допомоги NHS розповідає, що система охорони здоров’я дуже перевантажена через нестачу лікарів і ліжок у медичних закладах.
"Машини швидкої допомоги мусять чекати годинами в черзі на вулиці, щоб лікарня прийняла їхнього пацієнта. Люди чекають місяцями на прийом до вузького спеціаліста в середньому 3 місяці й більше. Так уже декілька років, і жодна влада не змогла вплинути на те, щоб покращити ситуацію", – ділиться думками про медичну систему парамедикиня.
Алла Курганська
Із позитивного відзначає відсутність хабарів та дискримінації:
"В Україні швидка допомога може і не виїхати до літньої людини. Я була на практиці студенткою в Ніжині близько 10 років тому й чула, як відповідала диспетчерка по телефону. Коли дізналася про вік жінки, якій було 80, сказала: "Що ви хочете? Це ж вік вже який
Тут лікують чесно і безкоштовно. В Англії забороняється робити дискримінацію за віком, інвалідністю", – завершує порівняння медицини пані Алла.
4000
