Анна розповіла редакції Евакуація.city, як пройти співбесіду на отримання квитків, що треба врахувати при евакуації та чому у Канаді важливо вміти приймати допомогу.
Бахмутські реалії: обстріли і перманент
Анна – перукарка з власною приватною студією. Жінка мала велику клієнтську базу, успішно працювала та була повністю задоволена своїм життям. А потім почалось повномасштабне вторгнення.
"Ми все сподівались, що воно якось нас мине. Війна приходила до нас поступово. Без "гух" і все. Ми у Донецькій області багато років поспіль чули звуки воєнних дій – то менше, то більше. Звикаєш", – стинає плечима жінка.
Бахмут все ще намагався жити нормальним життям
Анна залишалась у Бахмуті до кінця травня – навіть продовжувала працювати. Люди приходили наводити красу і посеред обстрілів.
Але одного дня по дорозі на техогляд машина Анни ледь не потрапила під обстріл. Осколки пролетіли на відстані півтора метрів – але саму автівку ніби щось захистило.
"Потім прилетіло зовсім поруч від мого дому. Ще пізніше відключили газ. Я зрозуміла, що немає жодного сенсу чекати, поки прилетить прямо в квартиру. В той таки час знайома запросила мене до Тернополя – вона мала для мене роботу у салоні. Отож я погодилась", – розповідає жінка.
Евакуація до Тернополя
У Тернополі Анна cтикнулась з новими викликами.
"Специфіка нашої роботи – нам треба мати свою клієнтуру. До міста приїхали дуже багато переселенців, а велика кількість місцевих навпаки поїхали за кордон. Переселенці ж не дуже витрачаються на сферу краси. Економлять кожну копійку", – пояснює жінка.
Тому переважну кількість часу на роботі Анна проводила в очікуванні клієнтів. З попередніх запасів платила за маленьку квартиру на 11 поверсі, одяг та їжу; гроші танули на очах.
"З часом я зрозуміла, що Тернопіль не витягую. Потім почались відключення світла, нищення енергетичної інфраструктури. Повертатись мені нікуди, жити в Тернополі не по кишені. А ще – ніякої гарантії, що якщо напрацюю тут якусь базу клієнтів, чергове бомбардування її знову не розлякає", – згадує жінка.
Тут в долі Анни стався новий поворот – друзі жінки наполегливо порадили їй подумати про евакуацію до Канади.
Як отримати безкоштовні квитки до Канади
Багато друзів жінки уже евакуювались на інший континент, тож знали кожен етап подачі на канадську візу. Коли вона її отримала, знайомі скинули жінці посилання на безкоштовні квитки до країни.
4Ukraine.ca – канадська благодійна організація, яка допомагає евакуйованим до країни українцям поселитися в Канаді та знайти роботу. Раз на кілька місяців (залежно від наявності фінансування), фонд відкриває можливість отримати безкоштовні авіаквитки до потрібної провінції.
Умови подання заявки:
- отримати канадську візу за програмою CUAET;
- бути готовими вилетіти до Канади протягом наступних 14 днів;
- не подавати заявки на безкоштовні квитки від інших організацій.
"Друзі провели мене, як сліпе кошеня. Казали, що якщо доля, то отримаєш квитки. Попередили – будь готова за два тижні виїхати", – згадує жінка.
"Дуже важливо написати, що вам є де жити перші три місяці. Тож домовилась з друзями, що подаю їх як спонсорів", – згадує Анна.
27 грудня Анна знову написала лист до організації. Їй відповіли, що ознайомлені і назначили час співбесіди. З організаторами жінка зустрілась у зумі. Інтерв’юерка з Торонто розмовляла з Анною хвилин 20.
"Питали, чи впевнена я у своїх намірах. Що я знаю про Канаду, що читала. Їм важливо зрозуміти, чи людина готова до переїзду, дати постійне перебування тим людям, які зібрались лишитись надовго. Розмова була 29 грудня, відповідь організатори пообіцяли дати вже після свят", – згадує Анна.
Але вона прийшла через дві години після розмови: організатори погодились допомогти з квитками. Таким чином жінці оплатили два рейси:
- Париж-Монреаль;
- Монреаль-Монктон.
З неуважності в останній квиток не включили багаж, тому за нього жінка доплачувала самостійно.
Дорога до Канади
Анну попередили, що перед реєстрацією на рейс треба обов’язково мати документи:
- паспорт;
- візу CUAET;
- COVID-сертифікат;
10 січня квитки уже надіслали на електронну пошту Анни. Всю інформацію жінка знала раніше, тому попередньо спланувала поїздку з Варшави до Парижу.
Анна перед рейсом до Канади
"До Варшави з Полтави за автобус я заплатила 2 500 тисяч гривень. З Варшави до Парижу квиток обійшовся у близько 11 тисяч гривень. Він міг коштувати і менше, але я випадково замість січня вказала лютий – і зміна квитка коштувала десь тисячі гривень", – згадує жінка.
З Польщі жінка відправилась до Франції; з Парижу – до Монреаля. Перед останнім перельотом потрібно було чекати 8 годин до наступного літака.
"Всі пасажири уже встигли пройти реєстрацію, і тут перед наступним вильотом, коли мала бути посадка – нам повідомляють, що через погодні умови скасовують літак", – згадує жінка.
Анна в Монреалі
В аеропорту почали швидко пояснювати щось пасажирам. "А ти вже третій день не спиш, і з переляку взагалі нічого не андестенд. Очі круглі, не знаєш що робити. Добре хоч канадці дуже терплячі – вони вислуховують і допомагають", – згадує жінка.
Один з пасажирів помітив панічний стан Анни: розпитав, звідки вона, а потім підвів жінку до стійки і пояснив працівницям аеропорту, що вона українка, і їй складно на нервах порозумітись англійською. Дівчина на стійці уважно подивилась на Анну, і відразу дала ваучер на готель "Хілтон", щоб переночувати ніч перед додатковим рейсом.
"Інші працівники глянули на дівчину дуже осудливо – навіщо, мовляв, ваучер? Всі інші пасажири знаходять житло на ніч самі, а потім компанія їм відшкодовує. Але дівчина відповіла їм простою фразою – так треба", – згадує Анна.
Анна у літаку до Монктона
До готелю жінку відвезли шатлом, а назад, наступного дня, вона мала діставатись на таксі. У готелі в українки взяли завдаток у сумі 100 доларів, але потім ці гроші повернулись їй на карту. Наступного ранку Анна вилетіла у Монктон.
У Монктоні: вміти просити і бути готовим до боротьби
Зараз Анна живе у друзів, але уже домовилась про оренду кімнати у сімейному домі. Квартири у країні не мебльовані, тож все необхідне жінці треба купувати з рук; або ж отримувати від канадців в дар.
"Запас грошей з України у Канаді – це дуже багато економії. Тут треба дуже зосереджено ставитись до бюджету, поки не заробляєш на місці", – говорить жінка.
Анна розповідає, що їй фантастично пощастило: менш ніж за місяць у Канаді вона отримала ліцензію барбера на підставі української освіти. Тепер працює у барбершопі.
"Я зареєструвалась на сайті з пошуку роботи, відправила резюме. І мене запросили через 2 дні на співбесіду, допомогли з оформленням ліцензії. На співбесіді я показала фото робіт, українські дипломи. І за тиждень уже вийшла працювати.
Хай тут буде складно: фізично, морально. Наші люди звикли багато працювати, і не завжди вміють просити, якщо чогось потребують. Але місцеві дуже добрі, і тут сильна наша діаспора. Якщо ти вмієш сприймати допомогу і готовий до боротьби – тобі підійде Канада", – завершує жінка.
4393
