Літні люди мають труднощі адаптації в новому середовищі, і їм буває важче, ніж іншим, отримати доступ до допомоги та захисту. Тож як інтегрувати їх до життя в іншому місті чи селі та забезпечити необхідною підтримкою? 

Про це для Евакуація.City розповідає Тетяна Єрохіна, консультантка з питань впровадження гуманітарних стандартів у БФ "Право на захист".

Тетяна Єрохінаетяна Єрохіна, консультантка з питань впровадження гуманітарних стандартів у БФ "Право на захист"Автор: Архів Тетяни

Евакуація людей літнього віку

Люди літнього віку можуть частіше відмовлятися від виїзду з небезпечних районів. І не всі з них мають можливість виїхати самотужки. Окремим, на жаль, це вартує життя або депортації до росії. Вони наводять різні аргументи, наприклад: це моє рідне місто і мій дім, тут пройшло моє життя, нам багато для життя не треба, кому ми потрібні на чужині…

Хтось дійсно вірив, що зможе витримати всі негаразди, залишиться вдома і буде жити далі. Але не всі розуміли, що такого життя, як раніше, вже не буде, адже інфраструктура зруйнована, а росіяни продовжують обстрілювати українські міста і села.

Наприклад, батько нашого товариша Володимир Вікторович проживав один у приватному секторі Бахмута, мав город і господарку – вирощував кроликів. На неодноразові пропозиції від сина і невістки виїхати реагував відмовою і казав, що не пропаде. Він загинув на подвір’ї власного дому під час обстрілів. Син навіть не зміг його поховати….

І таких історій безліч. Виникає питання, чому люди відмовляються їхати й наражають себе на небезпеку? 

Я вже кілька місяців війни спілкуюся з переселенцями літнього віку та представниками громад. Крім того, аналізую ситуацію у своїй родині – з нами евакуювала моя 70-річна мама. 

літні людиГанна Борисівна, мама ТетяниАвтор: Архів Тетяни

Тож зрозуміла: серед аргументів, які називали наші батьки, дідусі чи бабусі, одним з головних був страх – перед майбутнім на новому місці, стати тягарем, не знайти свого місця у соціумі та починати життя спочатку в старшому віці. 

Складними стають і стосунки з найближчими людьми – дітьми чи онуками. Раніше родини жили окремо та у кожної був свій устрій, свій розпорядок дня, свої звички. Нові конфлікти додаються і на фоні втрат близьких, житла, майна та неможливості повернення додому. 

То як допомогти переселенцям літнього віку інтегруватися та не залишити їх наодинці з проблемами? Ось поради, дотримання яких важливе як для родин, у яких є літні люди, так і для громад та волонтерів.                                    

Дані про потреби переселенців

Перший крок, щоб відреагувати на потреби літніх людей – зібрати інформацію про них. Так ви зможете оцінити вразливість нових мешканців під час їх реєстрації, при цьому пам’ятайте про згоду на обробку та передачу персональних даних. 

Це може бути анкета або ж опитування, яке допоможе отримати таку інформацію:

  • вік, 
  • склад родини,
  • яка допомога необхідна,
  • яких послуг людина потребує,  
  • які її можливості. Наприклад, чи зможе самотужки донести отримані продукти або засоби гігієни,
  • чи зможе літня людина проживати у гуртожитку без шкоди її здоров’ю,
  • чи матиме доступ до адміністративних  та соціальних послуг.

Повноцінний доступ 

Літні люди мають знати про місце надання консультацій, гуманітарної та іншої допомоги, а також мати туди доступ. 

Про це заздалегідь слід подбати владі, волонтерам чи гуманітарним штабам. Не можна допустити, щоб літня людина не знала про надання допомоги, або ж далеко по неї їхала та витрачала гроші на дорогу.

Для цього можна використовувати всі можливості інформування: телефонний зв'язок, соцмережі, оголошення, зустрічі в хабах. 

Недопущення дискримінації

У громадах слід забезпечити, щоб усі постраждалі: жінки, чоловіки і люди літнього віку мали доступ до допомоги та можливість покращити своє становище. І мова не тільки про отримання допомоги: літні люди можуть і хочуть бути корисними. Не варто нехтувати їх досвідом, здобутками. 

Наприклад, є позитивний досвід окремих громад та гуманітарних організацій, які надають переселенцям:

  • посівний матеріал, 
  • знаряддя для землеробства, 
  • домашню птицю. 

 

Перед треба дізнатися, чи потрібно це людині, чи має вона досвід і вміння. 

Крім того, окремі гуманітарні штаби надають допомогу тільки тим, у кого прописка населених пунктів, які постраждали від бойових дій після 24 лютого 2022 року. У такому випадку мешканці тимчасово окупованих міст з 2014 року залишаються осторонь, і це прояви дискримінації.   

Повага і використання досвіду людей літнього віку 

Люди літнього віку можуть і мають право брати активну участь у житті своїх сімей і громад. Саме тут на допомогу можуть прийти гуманітарні і громадські організації, хаби, місцеві осередки культури.

Йдеться про залучення літніх людей до різних видів майстер-класів, зустрічей з фахівцями, консультування тощо і водночас використання їх знань та досвіду на таких подіях. Це і буде їх соціалізацією. 

Гарним прикладом може стати святкування дня міста чи дня села. У ці дні вітають людей, які зробили внесок у розвиток громади,  тому варто згадати і тих, хто долучився до життя громади у цей нелегкий час. 

Ми зупинилися на головних принципах підтримки з втіленням їх у повсякденне життя. Ця робота не потребує багато грошей, чи залучення додаткових працівників, і допоможе тим, хто цього потребує.  

#Disaster_risk_reduction (Зменшення ризиків катастроф в Україні) – один із напрямків роботи фонду "Право на захист".

Що робити, якщо ви загубили документи до або під час евакуації? Пояснення юристки