Про причини такої ситуації розповів екс-міністр культури Олександр Ткаченко в інтерв’ю BBC Україна.
Евакуація музеїв: що каже Олександр Ткаченко?
"На жаль, у нас немає закону, який би дозволяв превентивну евакуацію. 23 лютого я побачив у ютубі, як люди грабують маріупольські магазини. Потім подзвонив керівництву міста і області і сказав – дивіться, у вас люди щось знають, чого не знаємо ми.
З головою обласної (Донецької – ред.) адміністрації ми домовились, що треба видати наказ (про рятування експонатів музеїв – ред.) – і виявилось, що ми не можемо цього зробити без оголошення військового стану. А 24 лютого танки вже були під Херсоном. Проводити евакуацію було вже фізично було неможливо", – говорить екс-міністр Ткаченко.
Колишній чиновник стверджує, що з тих міст, куди після Маріуполя наступали російські війська, вивезення експонатів у безпечні місця уже здійснювалось, і міністерство культури евакуювало сотні тисяч експонатів. Про які саме міста йдеться, Ткаченко не уточнює.
"У деяких випадках ми знали, що танки російські розташовувалися на одному боці міста – на іншому ми вивозили музейні предмети", – говорить екс-чиновник.
Також колишній міністр культури стверджує, що міністерство за його керівництва вело облік музейних екпонатів.
"Досвід Другої світової показує, що якщо облік ведеться, можна чітко сказати, які саме предмети вивезли. Як в Херсонському обласному музеї – ми знаємо, що росіяни викрали 11 тисяч експонатів з шістнадцяти. Музейні роботи з міста вивезли за тиждень до того, як його звільнили", – уточнює Ткаченко.
Колишній міністр культури говорить, що складність евакуацї була не лише в логістиці, але і у величезній кількості пакувальних матеріалів, які були необхідні для безпечного транспортування предметів культури.
"Нам допомогли горизонтальні зв’язки з різних організацій, допомога з-за кордону – десятки мільйонів доларів допомоги", – пояснює Ткаченко.
Що про евакуацію кажуть музейники?
Українські музейники скаржились на те, що Міністерство культури не потурбувалось завчасно про евакуацію експонатів.
Зокрема, заступниця директора Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук зазначила, що її музей уже у 2014 році зіштовхнувся із неготовністю держави до евакуації – тож працівники 8 років до початку повномасштабного вторгнення самостійно доопрацьовували списки першочергової евакуації екпонатів та вели іншу підготовку.
Керівник Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Ґалаґана Юрій Ткач зазначив, що його музей повинен був би мати пакувальний матеріал, тару для перевезення, маршрут евакуації та транспорт. Проте нічого із цього у розпорядженні працівників не було, тож рятування експонатів лягло на плечі музейників та волонтерів.
3020
