Редакція Евакуація.City поспілкувалася із засновником ініціативи українців у Німеччині Василем Аровичем і активісткою спільноти Юлією Фесенко та дізналася про те, чому важливо говорити про війну за кордоном та як реагують німці на події в Україні.
Переїзд до Німеччини – випадковість
Василь Арович – уродженець Закарпаття, навчався чоловік у Львові, а після – переїхав до Києва, де працював на Суспільному телебаченні, постійно перебуваючи в інформаційному полі. Чоловік розповідає: те, що почнеться повномасштабна війна, відчував ще з січня 2022 року. Втім, вторгнення, яке прогнозували на 16 лютого, не відбулося, тому Василь вирішив поїхати у відпустку.
Василь Арович - ініціатор спільноти українців у ВюрцбурзіФото: facebook/Vasyl Arovych
"Ще у грудні 2021 року я написав заяву на відпустку та купив квитки на Кіпр. Проте в лютому дуже вагався їхати чи ні. Врешті 18 лютого вилетів з аеропорту Жуляни. Я і раніше літав з цього аеропорту, але цього разу він мені дуже запам’ятався: був максимально забитий, люди їхали з величезними валізами. Тоді це мене дуже напружило. Це була моя перша відпустка, коли я не думав про відпочинок, тому що не міг "відключитись" від новин", – каже Василь Арович.
24 лютого Василь зустрів на Кіпрі. Каже, вранці його розбудив дзвінок заплаканої подруги, яка сказала про початок повномасштабного вторгнення рф в Україну:
"Я зайшов у робочий чат, де прочитав про обстріли Києва. Це було жахливо, в мене був розпач, гнів, ще більше зненавидів росіян. Мені у цей день потрібно було переїжджати в інший готель. Я заздалегідь спланував, що житиму в різних місцях під час відпустки. На рецепції готелю, до якого приїхав, жінка виявилась росіянкою. Вона підтримувала війну, у нас зав’язалась неприємна розмова".
Ще напередодні Україна почала закривати повітряний простір, тож вже 24 лютого відправитися літаком до Києва було неможливо. Зворотний квиток Василя скасували, тому чоловік вирішив летіти в Німеччину до своєї сестри. Каже, таке рішення ухвалювали разом з колективом, в якому працював. Чоловік мав залишатися на зв’язку, щоб не зупинилась робота, якщо ситуація у Києві погіршиться.
Прилетівши до Берліна, Василь потрапив на стотисячний мітинг на підтримку України. Після нього поїхав у Баварію, де продовжив працювати віддалено на Суспільному.
Стотисячний мітинг у Берліні на підтримку України. 2022 рікФото: Markus Scherer
"У мене ніколи не було думок, щодо того, що мені пощастило не бачити війну на власні очі. Якби я був в Україні та отримав повістку, звісно, що пішов би на фронт. Зараз я займаюсь інформаційною підтримкою України у Німеччині, вчу мову та працюю. Після Перемоги я планую повернутися до Києва, щоб працювати на відновлення України, використовуючи здобуті тут знання".
Бути іноземцем в чужій країні складно, каже Василь Арович. Не всі німці розуміють ситуацію в Україні, якою вона є насправді.
"Немає відчуття домівки. Неприємно, коли ти в чужій країні маєш доводити, що ти така ж людина, як вони. Німці вже не хочуть говорити про війну. Зараз для них головна тема – інфляція, яка почалась минулого року. У нашій ініціативі ми чуємо історії жінок, що їх діти зіштовхуються з булінгом у школах. Учнів б’ють, намагаються "зачепити" просто за те, що вони українці", – розповідає Василь, та додає: у Німеччині є відсоток громадян, які піддаються на російські наративи через ультраправу партію AFD, вона закликає, щоб Україна склала зброю та почала переговори з Путіним.
Світ не має забувати про війну в Україні
Зіштовхнувшись з нерозумінням німців до ситуації в Україні, Василь вирішив створити українську спільноту "Würzburg - Ukrainische Initiative", щоб проводити мітинги на підтримку країни. Коло однодумців знайшов серед українських студентів, з якими познайомився завдяки подрузі.
З ними організували першу акцію 10 квітня біля центрального залізничного вокзалу у Вюрцбурзі. Близько ста українців із зав’язаними скотчем руками лежали на землі. Такий перфоманс символізував загиблих внаслідок обстрілів російських окупантів.
12 квітня 2022 року Василь зареєстрував сторінку спільноти у фейсбуці. Завдяки ній переселенці у Вюрцбурзі почали долучатися до мітингів на підтримку України. Зазвичай, в акціях брали участь близько 100-150 переселенців. Зі студентами Василь Арович влаштовував мітинги до літа 2022 року, потім команда змінилася на переселенців, які виїхали з України, рятуючись від обстрілів. До спільноти долучився й Володимир Клейдман, який народився в Україні, але в дитинстві разом із батьками переїхав до Німеччини.
Володимир Клейдман проводить мітинг на підтримку УкраїниФото: Würzburg - Ukrainische Initiative
У лютому 2023 року учасники ініціативі провели свій найбільший марш. На вулиці Вюрцбурга вийшло понад 800 людей – це українці та громадяни інших країн світу, які підтримують Україну. Мітингувальники тримали у руках українські прапори та плакати із закликами зупинити російський терор.
"Я розумів, що про Україну треба розповідати. Нас мають бачити. Якщо німці почнуть помічати, що українці серед них, то є велика ймовірність, що люди будуть думати про Україну, лобіювати надання нашій державі зброї та іншої допомоги. Основна робота спільноти – інформаційна підтримка України у Вюрцбурзі та Баварії – проведення мітингів, демонстрацій, акцій, фотовиставок. Щоразу ми отримуємо дозвіл від влади міста на проведення заходу, вони завжди нам його надають. У двох університетах ми робили фотовиставку про рік війни в Україні, зібрали роботи восьми молодих фотографів з України про те, якою вони бачили країну протягом року".
Фотовиставка про рік війни в УкраїніФото: Würzburg - Ukrainische Initiative
Реакції людей на українські мітинги бувають різними, каже Василь. У свою адресу чули й співчуття, й лайливі слова.
"Ми робимо стенди, де пишемо інформацію про події в Україні: кількість вбитих, поранених, руйнувань. Люди зупиняються і читають, фотографують. Багато людей кажуть слова підтримки, але, звісно, бувають люди, які говорять тезами російської пропаганди. Негатив чули переважно від "російських-німців". Вони самі себе так називають, росіяни з німецьким корінням, які тут проживають вже давно. Одного разу ми робили акцію присвячену загиблим дітям, виставляли дитяче взуття та іграшки в центрі міста. У той же час неподалік проходив мітинг за мир з росією, так от ці росіяни проходили повз нас та висловлювалися нецензурною лексикою в нашу адресу. Їх дратують наші акції, бо це ламає їхню картинку про те, що росія хоче миру".
Важливість популяризації війни в Україні серед місцевого населення
До ініціативи українців долучилась і переселенка Юлія Фесенко, яка переїхала у Вюрцбург з донькою та собакою 10 березня 2022 року, рятуючись від обстрілів росіян у Харкові. Жінка каже: одразу розуміла, що хоче допомагати Україні всіма можливими способами. Навесні побачила, що у місті проводять акції на підтримку України.
Юлія Фесенко - переселенка з ХарковаФото: Особистий архів Юлії Фесенко
Мітинги спільноти української ініціативи відбуваються раз на місяць.
"Дуже важливо, коли на заходи приходять люди з дітками. На минулий мітинг прийшла мама, яка везла на велосипеді молодшого, а поруч йшов старший хлопчик років п’яти, який каже: "Мамо, я втомився, скільки нам ще йти?", а вона його підбадьорює: "Протримайся ще трохи, я знаю, що в тебе вийде, ти ж українець. Ми ще маємо відправити допомогу у Харківський шпиталь і ти зможеш відправити іграшки військовим", – згадує Юлія.
Жінка впевнена: популяризувати події, які відбуваються в Україні, дуже важливо.
"Ми формуємо цю думку, надзвичайно важливо виходити на мітинги. Якби ми не виходили, можливо, допомоги в такій кількості не було. Я з Донбасу, для мене ця війна почалася дуже давно. До мене приїхали мої бабуся і мама, які тоді втратили все, а потім вже я втратила все. Я не можу планувати своє життя, але я точно знаю, що не можу сидіти без діла".
Наступний мітинг учасники української ініціативи запланували на 26 серпня, розповідає Юлія. Він буде присвячений Дню Незалежності України.
Команда спільноти "Würzburg - Ukrainische Initiative"Фото: Würzburg - Ukrainische Initiative
Наразі в українській спільноті сім активістів, які організовують акції.
"Зараз люди не так активно допомагають і навіть на мітинги ходять 40-50 людей, а це мало, бо у Вюрцбурзі 4 тисячі переселенців з України. Поки люди тут, вони можуть хоч щось зробити для України, мінімум – прийти на мітинг та показати свою громадянську позицію", – каже Василь Арович.
У майбутньому члени спільноти планують збільшити свою команду, залучивши до себе більше українців завдяки активності у соціальних мережах. Крім того, мають на меті зареєструвати ініціативу офіційно, це дозволить відкрити омріяний розмовний клуб, де українці практикуватимуть рідну мову та вивчатимуть німецьку.