Такі дані продемонструвало опитування PAQ Research.
Українці в Чехії: проблеми та настрої
Дослідження аналізує досвід людей, які, рятуючись від війни, переїхали з України до Чехії у період з лютого по грудень 2022 року і досі залишаються в країні. У звіті досліджують ситуацію щодо:
- трудової діяльності;
- житла;
- доходів;
- знань чеської мови.
Працевлаштування
Частка безробітних українців зменшується – зараз вона становить чверть переселенців у країні. 35% людей, які не працювали, працевлаштувалися протягом останніх шести місяців.
Приблизно 100-130 тис. переселенців (а це 67% економічно активних українців у Чехії) виконують певну оплачувану роботу в країні. З них:
- 30% зберегли початкову кваліфікацію;
- а 7% підвищили її;
- 41% працює на значно менш кваліфікованих роботах, ніж в Україні.
Найчастіше не за кваліфікацією працюють:
- люди, старші 40 років;
- переселенці з поганим знанням чеської мови;
- жінки.
Заробітна плата українців залишається відносно низькою. Дві третини респондентів заробляють до 150 чеських крон на годину (242 гривні). На думку опитаних, основними перешкодами для пошуку кращої роботи є:
- недостатнє знання чеської мови;
- відсутність ясел, груп у дитсадках та інших послуг з догляду за дітьми;
- визнання здобутої в Україні професійної кваліфікації.
41% евакуйованих українців працює на значно менш кваліфікованих роботах, ніж в Україні
Четверо із десяти евакуйованих стверджують, що отримують меншу зарплатню за свою роботу, ніж чехи за ту ж роботу. Більше третини опитаних вказали, що працюють з недостатнім правовим та соціальним захистом. А також:
- не мають соціального та медичного страхування
- та відпусток.
Половина респондентів працює у вихідні або пізно ввечері. Чверть має кілька робочих місць. Більше половини опитаних відзначають принаймні 2 характеристики незадовільних умов роботи:
- важкі умови праці;
- фінансовий стрес;
- нестабільна робота;
- відсутність правового чи соціального захисту.
Більше половини людей, які влаштувалися на роботу протягом останніх трьох місяців, займаються фізичною працею або у робітничих професіях.
Житло
- 49% українців проживають в орендованому житлі;
- 23% сімей мають де жити з на 6 місяців.
В основному це стосується людей, чиє житло оплачувалося державою.
П’ята частина українців, які рятуються від війни, досі живе в гуртожитках. Найчастіше орендують житло переселенці, які хочуть залишитися в Чехії.
Нові зміни до закону Lex Ukrajina V передбачають, що близько двох третин з майже 70 тисяч українських переселенців, які проживали в державних гуманітарних закладах, повинні були:
- переїхати;
- або почати платити за житло.
Ці зміни торкнулися від 10% до 14% людей, які рятуються від війни у Чехії. Однак автори дослідження підкреслюють, що частка людей може бути вищою, оскільки дати опитування передують набранню чинності Lex Ukraina V.
Основна перешкода для оренди житла – брак грошей.
Доходи
Пільги для переселенців від Чехії скоротили. Зараз 55% опитаних отримують гуманітарну допомогу принаймні на одного члена родини. Без гуманітарної допомоги сім з десяти українських переселенців жили б у бідності.
Нинішній рівень підтримки не допомагає вирішити проблему низьких статків
- 68% опитаних живуть за межею бідності;
- у разі нестачі доходів 45% сімей вистачило б заощаджень менше ніж на місяць.
До групи ризику в основному входять родини домогосподарства з дітьми та люди похилого віку.
Вивчення чеської мови
Половина українців, які виїхали у першій хвилі, сьогодні розмовляє чеською. Приблизно третина опитаних відвідує курси з вивчення мови на довгостроковій основі. Частка тих, хто взагалі не вивчає чеську, стабільно становить 20% (в основному це стосується людей літнього віку).
Перешкодами для вивчення чеської на курсах називають:
- брак часу через роботу;
- відсутність фінансів і догляду за дітьми.
Половина українців, які виїхали у першій хвилі, сьогодні розмовляє чеською.Фото: Pexels
Дискримінація
Більше половини українців (57%) зазнали словесних нападів через своє походження, фізичних нападів зазнали 5%.
Частіше вербальні атаки через походження торкалися українців до 40 років (62%), порівняно з людьми старшого віку (30%). Жінки стикалися з агресією більше за чоловіків.
Це також пов’язано із сферою, в якій працюють українці: із словесними нападами зіштовхувалися дві третини працівників сфери послуг. Частіше про дискримінацію згадують і люди, які перебували у пошуках житла.
Авторів опитування насторожує, що серед переселенців, які стикалися з агресією, 14% – батьки-одинаки з двома та більше дітьми. Тут часто йдеться про агресію між дітьми. Однак у повних сім'ях із двома батьками та кількома дітьми про такий досвід повідомили лише 6% опитаних.
Повернення в Україну
Половина переселенців наразі хоче залишитися у Чеській Республіці. До цього схильні 52% українців, які прибули до країни до червня 2022 року, адже вони більше інтегрувалися у чеське суспільство.
75% переселенців, які точно хочуть залишитися у Чехії, – працевлаштовані. Люди, які погано знають чеську, гірше інтегруються і майже вдвічі частіше повертаються в Україну. 62% респондентів, які зовсім не знають чеської або володіють нею погано, хочуть повернутися, порівняно з 34% українців, які володіють чеською.
3020
