Редакція Евакуація.City розповідає усе, що відомо про конфлікт та пояснює, як захистити свої права, якщо їх порушено.
Святослав, який дуже любить читати
Святослав Посохов дуже любить читати. Щоб сфотографувати сина біля замку, його мама Катерина просить сина прибрати книгу. Але хлопчик не може відірватися – читає і вдома, і на прогулянці, і на прийомі у лікаря, розповідає жінка.
Святослав дуже любить читати
Родина Посохових евакуювалася з Харкова до Тернополя на початку повномасштабного вторгення. Відтоді Святослав протягом двох років ходив до міської бібліотеки, біля школи.
"Перечитав багато, жодних нарікань не мав. У черговий візит бібліотекар порадила звернутись до значно більшої - обласної бібліотеки", – каже Катерина Посохова.
Конфлікт у бібліотеці Тернополя: позиція Катерини Посохової
Втім, відвідини нової книгозбірні закінчилися конфліктом.
У новій бібліотеці Святослав обрав свої дві книги: "Чудове Чудовисько” Сашка Дерманського та комікс "Троє проти зла" Ярослава Світа.
"Книги були у дуже занедбаному стані: чому бібліотека не слідкує за цим. Книги просто порвані, а заклеїти не дозволяють, мовляв, не знаєте як", – каже Катерина.
За дві книги, за словами жінки, бібліотекарки почали вимагати заставу розміром 600 гривень.
"Така, типу, застава, бо довіри до нас нема. Ми щиро здивувалися. На що почули оце все про "можете написати "слава росії", " такі як ви вже багато книг у нас потягли". Але ж які ми? Офіційно зареєстровані в місті, працюємо, навчаємось - дитина в місцевій школі, має відмінні успіхи", – розповідає Катерина.
Катерина із сином Святославом
Жінка поцікавилася, чи є конкретний перелік книг, за які передбачено заставу, та статут, де вказано точну суму завдатку. Таких документів бібліотекарки надати не змогли і пояснили, що цінність книги та розмір застави визначають самі працівники.
"Є наказ, де зазначено, що у бібліотеці діє застава, але не зазначена конкретна сума. Крім того, немає переліку цінних та рідкісних книг", – каже Катерина.
За словами Катерини, коли вона почала говорити із керівницею бібліотеки про неприпустимість дискримінації, то у відповідь почула лише:
"Ви знаєте Конституцію, а я несу матеріальну відповідальність за майно".
У вирі скандалу працівниці книгозбірні стали погрожувати Катерині поліцією, згадує жінка. Це дуже налякало маленького Святослава, додає вона.
"Вчора (у день конфлікту – ред.) він був засмучений і печальний. Його вечір минув не дуже. Він злякався, коли бібліотекарки заявили, що викличуть поліцію. Втім, зараз він надихнувся підтримкою інших людей і зараз почувається краще".
Жодних аргументів щодо недискримінації бібліотекарки не почули, впевнена Катерина. Тож жінка планує відстоювати свої права не лише завдяки публічному розголосу, а й звернутися до юристів.
"Факти про конфлікт викривили": позиція керівництва бібліотеки
Кожного нового відвідувача бібліотеки ознайомлюють із правилами користування книгозбірнею, каже заступниця директорки Тернопільської обласної бібліотеки для дітей Надія Чайківська. Кожного попереджають про платні послуги, які можна отримати у просторі, зокрема про грошову заставу за особливо цінні чи рідкісні книги.
"Коли людина бере книгу у заставу, то бібліотека фіксує це. Користувачі ставлять свої підписи, вказується конкретна сума, якщо все добре – згодом читачі повертають книгу, а ми повртаємо гроші, всі, до копійки", – каже Надія Чайківська.
Втім, конкретного переліку, за які можуть стягнути гроші – немає. За словами Надії Чайківської, його важко зробити, бо "поступлення бібліотеки дуже великі".
"Одна книга коштує близько 300 гривень. Застава існувала і до початку повномасштабної війни, але тепер ми використовуємо послугу частіше. Переселенці хочуть нових книг, як і місцеві. Але якщо місцева дитина затримує книжку, то ми спілкуємося із директором школи чи батьками. Але щодо переселенців, то було кілька випадків, коли переселенці поїхали і не повернули книгу. А це основні засоби нашої роботи і ми матеріально відповідальні за них", – каже заступниця директорки.
Раніше таких конфліктів не було, переконує Надія Чайківська. А багатьом можуть дати книгу і без застави, якщо людина не може залишити гроші.
"А застава у нас – 100 гривень за книжку. Може бути 200… за чотири-п’ять книжок. Це не є такі великі кошти, ми їх собі не беремо", – додає вона.
Надія Чайківська наполягає, що Катерина Посохова викривлює факти і висвітлює факти так, як потрібно родині евакуйованих. Їм була потрібна не книжка, а конфлікт, переконана заступниця директорки.
"Про "Слава Росії" було таке. Так, це було. Я їм просто розказувала приклад. "Розумієте, – кажу, – в нас різні випадки є. От принесли нам книжку, тільки книжка поступила в бібліотеку, нова. І вони прийшли. Хороші люди, хороша дівчинка, вона гарно вчиться в школі. Ми їй дали книжку – так, звичайно, під заставу. Вони все нормально сприйняли. Коли вони нам її повернули, на книжці було написано: "Слава Росії, смерть Україні". І там далі ще: "Путін" і таке інше. Розумієте? Тобто це було написано дитячою рукою", – розповідає Надія Чайківська у коментарі "Радіо Свобода".
Заступниця директорки бібліотеки каже, після довгого конфлікту справді планували викликати поліцію.
"В кінці я сказала, що ми викличемо поліцію. Було шкода, щоб поліція приїхала і на очах дитини розбиралася. Ми закону не порушили. Якщо б приїхали правоохоронні органи, то хай би вияснили, хто не правий. Хлопчик злякався того, що зробили його батьки. Сів в куточку. Катерина сказала, що виховує дитину так, щоб вона розуміла і вміла вибудовувати свої кордони. Якщо для неї не проблема, що це було при дитині, це не наша вина. Наших аргументів вони не чули".
Колектив бібліотеки вражений ситуацією, адже, за словами Надії Чайківської, завжди привітно та відкрито ставиться до переселенців.
Бібліотекарки привітні до читачів, каже Надія Чайківська
"Коли люди на початку повномасштабної війни приїжджали до вокзалу, ми виходили і запрошували їх зігрітися. Бібліотекарки за свої гроші купували чай, каву та печиво і пригощали евакуйованих.Боляче читати, що ми нетолерантно ставимося до переселенців. Як далі працювати, після такого – це дуже важко".
У бібліотеці хочуть бути впевненими, що книги повернуть, каже Надія Чайківська. Якщо вдасться знайти інший спосіб, крім застави, – його застосують, каже бібліотекарка.
"Мусимо захистити свої працівників, щоб вони не віддавали свою зарплату, свою мізерну зарплату, бо зарплата бібліотекаря невелика, на те, щоб компенсувати втрачені фонди. У нас книги дуже хороші, маємо дуже багато нових поступлень, і змушені їх берегти".
Наразі бібліотека працює у штатному режимі, а гроші в заставу за книжки беруть, каже директорка бібліотеки Надія Новіцька. Це правило стосується всіх читачів, а не лише переселенців, каже директорка.
Надія Новіцька
"Обмежень для переселенців, так як написали, що застава діє лише для ВПО – це не правда. У нас є цінні книги, закон дає нам право визначати. Це правило бібліотеки, яке закликає до того, щоб зберігати бібліотечний фонд", – каже Надія Новіцька.
Крім того, жінка стверджує, що у бібліотеці ніколи не розділяли "наші" – "не наші". Натомість використовують термін "постійні читачі"і "ті, хто приходить до бібліотеки один раз".
Як реагує на конфлікт у бібліотеці українська влада?
Коли Катерина Посохова поділилася історією в соціальних мережах, пост став "вірусним" і наразі зібрав близько тисячі коментарів. На ситуацію звернула увагу представниця уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України Ольга Алтуніна.
У коментарі Радіо Свобода посадовиця заявила, що вбачає дискримінацію в поведінці працівників бібліотеки щодо переселенців. А представники секретаріату вже відвідали книгозбірню, познайомилися з працівниками та переглянули документи.
За її словами, українські бібліотеки справді можуть передбачити розмір застави за книги. Втім, це має бути передбачено у статуті бібліотеки і не розміщено на сайті.
У розділі "Платні послуги" на сайті установи вказані:
- оформлення реєстраційних документів (зокрема, читацьких квитків);
- копіювання на ксероксі, принтері, сканері;
- поліграфічні послуги: друк, брошурування, ламінування, обрізка документів;
- Заняття в об’єднаннях: мовний клуб "Весела англійська", майстер-клас з робототехніки "Веселі механізми", 3D майстерня "Навчайся і створюй сам", студія пісочної анімації "Фантазії на піску";
- нічний абонемент;
- проведення фото та відеозйомок в приміщенні бібліотеки;
- підготовка складної бібліографічної довідки;
- майстер-класи на замовлення (зокрема, виїзні);
- активні ігри на Kinect-майданчику.
"Коли попросили статут, то статуту немає, не розміщено на жодному сайті. Хоча ми знаємо, що бібліотека є в підпорядкуванні департаменту культури облдержадміністрації. І, на жаль, такого статуту не було. Але після нашого відвідування відразу статут з’явився. І ми бачимо, що статут не передбачає такої дії або такої норми. Тобто не може бібліотека на сьогодні брати кошти як заставу за книжки" , – сказала Ольга Алтуніна.
Інструкції, до якої апелювала заступниця директорки бібліотеки Надія Чайківська, за словами посадовиці, не має юридичної сили.
"Документ – без дати і жодним розпорядженням не затверджений. Просто стоїть підпис завідувачки і все. І це незаконно. Тобто це має бути прописано в статуті. На сьогодні в статуті такої норми немає".
Директорка тернопільської бібліотеки Надія Новіцька каже, що перевірка була, але про її висновки заклад не повідомили.
"Я не знаю їхніх висновків, мене не повідомили. Була уповноважена з прав людини у нас в бібліотеці, у перший день цього конфлікту. Відбулася зустріч: ми розказали свою історію, показали документи, які в нас є, повідомили факт, що дитина отримала книжки без застави, без коштів. Які будуть висновки – поки що нам не відомо".
Додає: відповідно до cтатті 20 Закону України "Про бібліотеки та бібліотечну справу":
"Бібліотека має право визначати при наданні користувачам бібліотеки документів розмір коштів, що передаються бібліотеці як забезпечення виконання зобов’язань щодо повернення одержаних у бібліотеці документів, у випадках, передбачених правилами користування бібліотеками".
Як переселенцям захистити свої права у конфліктних ситуаціях?
Раніше можливість застави була передбачена "Типовими правилами користування бібліотеками в Україні", каже юрист "Батьки SOS" Роман Бондаренко.
"Там справді ще у 1999 році була можливість видавати книжки під заставу. У 2017 році цю норму скасували, зараз у законодавстві такої норми немає", – пояснює він.
Якщо хтось відмовляє у послузі або ставить для цього особливі умови, Роман Бондаренко радить:
- запитати, де описані ці особливі умови чи заборона;
- та вимагати письмову відмову.
Конфліктні ситуації Роман Бондаренко радить фіксувати на аудіо чи відео. Якщо йдеться про порушення прав – викликати поліцію, аби зафіксувати звернення.
"Мені не подобається, що там дитина постраждала, все відбувалося у її присутності. Якщо є якісь конфліктні ситуації – бажано їх вирішувати без дітей", – додає Роман Бондаренко.
Публічний розголос схожих конфліктів – доречний, каже юрист "Батьки SOS" Роман Бондаренко.
"Коли є порушення прав дітей, завжди раджу батькам висвітлювати, наприклад, номер навчального закладу чи бібліотеки, того, хто порушує права дітей. Це призведе до того, що ситуацією зацікавляться засоби масової інформації, посадові особи".
Подальші дії залежать від обставин.
"Найменша мета, яка може бути – відновити порушені права. У цій ситуації, наприклад, щоб дитина могла без будь-яких перешкод користуватися бібліотекою. Щоб з цієї дитини не вимагали грошей, не розказували, що вона може написати у книзі. Якщо мета досягнута публічним розголосом, то щось робити далі немає сенсу. Бажання покарати до останнього...завжди ж є якась межа".
3020
