Редакція Евакуація.Сity побувала на події та поспілкувалася з волонтерами та переселенцями.
Як відзначали Всесвітній день біженця у Львові
У затінку парку стоїть 6 офісних стільців із QR-кодом на спинках. Поруч – портрети шести молодих чоловіків та жінок.
"Мої діти навряд чи побачать пологовий будинок, де вони народилися, свій дитячий садочок, а я, вже мабуть, ніколи не пройдуся вулицями рідного Луганська", – йдеться на одному із плакатів.
Історії переселенців можна було послухати
Відсканувавши QR-код, можна послухати повні історії переселенців та біженців, які зараз живуть в Україні. Їх зібрали волонтери благодійного фонду "Рокада Львів" і об'єднали у аудіовиставу "Переміщені долі: історії мужності та сили духу". Це історії переселенців із Сумщини, Луганська, Херсона, біженці з Таджикистану, Ірану, Саудівської Аравії.
Історії переселенців 20 червня прозвучали не лише у Львові, а й у інших 10 областях України. Їх можна послухати і за посиланням.
Окрім аудіовистави волонтери закликали перехожих долучатися до майстер-класів та активностей:
- малювання кавою;
- пластилінографії;
- плетіння мотанок;
- малювання.
Волонтери розмістили у парку й паперовий будинок – як символ втраченого дому усіх, хто був змушений переїхати через війну. Навколо нього одразу збираються діти: зазирають у крихітні вікна, намагаються відкрити паперові двері і навіть зайти всередину. Особливо наполегливим малюкам вдається – голівками вони торкаються даху.
"Ми намагалися вигадати такі активності, які б об'єднали евакуйованих та зацікавили б їх", – розповідає одна із волонтерок "Рокади" Юлія Хома.
Волонтерка Юлія Хома
Поруч – триває виставка митців-переселенців. Одна з них – художниця Олена Ільченко з Херсона. Вона малює рідні місця – старовинні церкви та готелі, Антонівський міст.
"Сумуємо і малюємо", – каже Олена.
Зараз потреби евакуйованих дещо змінилися, пояснюють волонтери "Рокада". Найбільше переселенців звертаються за психологічною підтримкою, особливо для дітей. Крім того, багато людей зіштовхуються з необхідністю переоформлення документів. Не менш важливий та популярний запит – оформлення документів для посвідчення з приводу інвалідності.
Ми – не біженці у своїй країні
Родина Тетяни Куліш жила у Бахмуті. Помешкання жінки, квартиру її доньки, все місто – знищили росіяни.
"Нам сказали виїхати щонайбільше на два тижні, не дозволили взяти з собою багато речей. Не забрала навіть фото, немає фото батьків, аби згадати їх. Тепер телефоную знайомим, родичам, які можуть мати хоч якісь світлини, аби зібрати по крихтах", – каже Тетяна.
Спочатку родина Тетяни переїхала до Дніпра, згодом – на Закарпаття, і зрештою – у Львів. У районі, де родина орендувала квартиру, Тетяна знайшла волонтерський пункт, де одразу почала розпитувати про інших бахмутян у Львові.
Тетяна Куліш
"Не може бути, що лише ми опинилися у Львові. Тож почала шукати своїх. Багато хто потребував допомоги, адже через постійні обстріли багато людей постраждали, отримали поранення.
Так з'явився центр підтримки бахмутян у Львові "З Бахмутом у серці". Він працює з 1 березня 2024 року. Допомогу отримали вже близько 500 людей, які евакуювалися з Бахмута.
"Переселенці опинилися у дуже важкій ситуації, але багато людей адаптувалися, пристосувалися. Ми не біженці, хоч відзначаємо саме цей день. Ми переїхали всередині рідної країни, бо наше місто зруйнували росіяни".
Звернутися за допомогою можна за адресою:
- проспект В’ячеслава Черновола, 45а, корпус 6;
- з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 17:00.
Реєстрація за номером: +380 (99) 1952 156.
3020
