Поки одні люди гостинно зустрічають евакуйованих українців, інші скаржаться на надмірні вимоги новоприбулих. Львівська фотографиня вирушила на львівський вокзал та у серії фотографій показала, як виглядає тут життя.

Фотографка Дар'я Бедернічек опублікувало фото на своїй сторінці та відповідний допис з враженнями. 

Львівський залізничний вокзал у фотографіях

Далі пряма мова авторки...

Я не знаю де ці міфічні біженці, які хочуть авокадо і лосося – я бачу людей, які дякують за чай і допомагають тому, хто не може сам його взяти.

Львівський вокзал 9 березня. Фото: Дар'я Бедернічек

Я не знаю де ці зажерливі львів'яни – я бачу хлопців і дівчат, чоловіків і жінок, які вдень і вночі – селять, годують, поять, лікують, скеровують.

Я не знаю де ці магазинні бариги – наш локальний міні-маркет передав військовим величезний блок найсолодших найсвіжіших медівників.

Люди з собою евакуйовують домашніх улюбленців. Фото: Дар'я Бедернічек

Я не знаю де боягузи і себелюбці – я бачу як вчорашні актори, режисери, вчителі, фотографи, ветеринари, художники, ресторатори і поштарі – працюють, працюють, працюють – гостять, стелять, перуть, готують – заради України, заради любові до людини, заради любові до ближнього.

Всередині вокзалу облаштували місця для відпочинку з дітьми, на вулиці гріються біля бочок. Фото: Дар'я Бедернічек

Але я точно знаю де ворог. Кожен з нас знає. Той хто змусив всіх цих людей бігти, той хто змусив лишати домівку, той хто змусив малих і старих спати на підлозі вокзалу. Кожен хто прийшов з росії і кожен, хто в росії мовчить. Ми не забудемо ніколи.

Можу винести вам чаю, але без дитини не пущу. Волонтер про роботу на львівському вокзалі
Чоловік прощається зі своєю родиною на вокзалі. Фоторепортаж