Ми розібрали колонки американсько-ізраїльського журналіста Зева Чафетса у Bloomberg про звернення Зеленського до ізраїльського народу і про відносини Ізраїлю з Кремлем. Журналіст пояснює, як Ізраїль приймає українців, із чим пов’язані жорсткі обмеження для евакуйованих та надає своє бачення щодо вирішення проблеми переселенців.
Головні тези матеріалів об’єднано та адаптовано українською мовою спеціально для Евакуація.City.
Чи достатньо допомагає Ізраїль?
У своєму зверненні до Ізраїлю Володимир Зеленський звинуватив уряд і депутатів у тому, що вони не прийшли на допомогу Україні. Один з прикладів Президента – велике обмеження дозволеної кількості евакуйованих.
Фото: Getty Images
Зев Чафетс вважає, що неоднозначність Ізраїлю щодо української міграції пов'язана з кількома фактами. По-перше, це відносини з Росією. Росія є фактичним правителем сусідньої до Ізраїлю Сирії. І хороші робочі відносини з Кремлем розглядаються як важливий компонент національної безпеки Ізраїлю.
По-друге, у великій мірі, відсутність значущої допомоги Україні спровокована історичним насильством українських християн над євреями та активною участю багатьох українців у Голокості.
Зеленський сказав, що 80 років тому українці рятували євреїв, а тепер черга Ізраїлю відповідати взаємністю. На думку Чафетса, Президент України вибірково представив історію тим людям, які дуже добре знають, як усе було насправді. І це було помилкою Зеленського.
Конституційний Закон Ізраїлю про повернення надає право в’їзду і отримання громадянства кожному єврею. Визначення "єврей" поширюється не лише на практикуючих іудеїв, але й на тих, у кого найближчі родичі серед євреїв.
Російські євреї тікають від Путіна
З початку війни близько 4 000 громадян України були прийняті до Ізраїлю відповідно до цього закону, але ізраїльські чиновники прогнозують набагато більші цифри. Водночас є і російські євреї, які тікають до Ізраїлю з Росії, рятуючись від путінського режиму.
Голова фінансового комітету Кнесету Олексій Кушнір, що є українцем, заявляє: "Для сіоністів приймати євреїв — тобто будь-кого, кого нацисти вважали б євреєм — є обов’язком".
Проте Зеленський у своїй промові говорив про приймання й тих українців, що не є євреями.
На думку Зева Чафетса, розумним рішенням для ізраїльського уряду була б максимальна дозволена кількість біженців-не євреїв у 36 тисяч осіб. Тобто 1% від 3,6 мільйонів людей, що втекли з України. Цей 1% відображатиме пропорційну частку Ізраїлю від населення країн НАТО (хоча Ізраїль і не є членом НАТО).
Водночас, ортодоксальні політики Ізраїлю будуть проти такої ідеї. Велика кількість іммігрантів означатиме для них «розмивання» єврейської природи країни. Такі політики навпаки прагнуть звузити критерії Закону про повернення, виключаючи онуків євреїв.
Тим часом Зев Чафетс вважає, що Ізраїль, приймаючи більше українців, міг би зробити краще як українському народові, так і собі самому. Він переконаний, що у країні є місце для багатьох переселенців – як єврейського, так і не єврейського походження. Прийняття їх зараз не порушить соціальної рівноваги чи зміни демографії країни. Це був би жест доброї волі і навіть прощення з боку єврейської держави. А евакуйовані українці натомість покращили б економіку Ізраїлю, тому що мають хорошу освіту та гарну трудову етику.