Редакція Евакуація.City поспілкувалася з кількома українками, яким пропонували допомогу у Tinder, а також спитали у Департаменті комунікації МВС України, наскільки безпечно погоджуватися на таку допомогу.
Tinder для допомоги
Додаток для знайомств Tinder може видатись нестандартним рішенням для того, аби запропонувати допомогу людині, яка тікає від війни. Пропозицій, які передбачають лише підтримку, без жодного натяку на секс чи стосунки, українки щодня отримають багато. Однак далеко не всі готові ними скористатись. Як кажуть експерти – зайва обачність у цій історії може стати рятівною.
Комунікаційниця та журналістка Оксана Тропотяга після двох тижнів життя на одній зі станцій київського метро через обстріли столиці вирішила тимчасово виїхати до Німеччини. Від Tinder-знайомих вона отримувала різні пропозиції допомоги, однак не ризикнула скористатись жодною з них – поїхала до друзів з реального життя.
Пропозицій було багато
"Найбільш конкретну допомогу мені запропонував знайомий з Барселони, з яким ми познайомилися ще до початку пандемії коронавірусу. Відтоді вже два роки листуємось. Коли почалася повномасштабна війна, він цікавився, що в нас відбувається, чи мені потрібна допомога. Написав, що я повинна пам'ятати, що в нього завжди є чи кімната, чи диван, які він готовий мені надати, щоб мені було де жити. Читати цю пропозицію, коли в нас бомбардували аеропорти було дуже дивно. Досі питає, чи все у мене добре", – розповідає Оксана.
Оксана в укритті
Коли дівчина переїхала у Німеччину один хлопець з Tinder говорив з нею про Україну. Інші ж не питали, звідки Оксана.
"Вже в Німеччині я з цікавості зайшла у Tinder. Місцеві у листуванні особливо не питають, звідки я. В анкеті цих даних немає. Один хлопець дізнавшись, що я з України, висловив сподівання, що у мене все добре. Але тут нам усі пропонують якусь допомогу та тепло до нас ставляться. Не можу сказати, що хтось зловживає становищем. У Tinder, коли співрозмовник не бачить, звідки я, можуть пропонувати піти випити і провести разом вечір. Але це платформа, яка передбачає такі пропозиції. На побачення тут не ходила, а на дивні пропозиції просто не зважаю", – каже вона.
Дівчина додає, що з міркувань безпеки намагається особливо не афішувати в мережі, звідки вона приїхала. "Не хочу привернути уваги торговців людьми та встряти у якусь погану історію. Я розповідаю про себе лише після того, як поспілкуюсь. Шансів нарватися на пригоди у чужій країні багато. Плюс, не можна бути до кінця впевненою, з ким саме спілкуєшся, коли листуєшся у соцмережах", – пояснює Оксана.
Волонтерка Ольга Земляна також отримала чимало пропозицій він іноземців, які пропонували свою допомогу в організації евакуації з Києва. Каже, їй написали практично всі її Tinder-знайомі з різних куточків світу. Однак вона відхилила всі.
"Були ті, хто конкретно описував, чим вони готові допомогти. Один знайомий запропонував на вибір варіанти або "мій будинок – твій будинок", або "ти можеш приїхати спочатку до мене, а потім я готовий знімати тобі номер у готелі 6 місяців і допоможу знайти роботу". Були ті, хто пропонував допомогу з переїздом, варіанти житла та варіанти працевлаштування", – розповідає вона.
Ольга Земляна відхилила всі пропозиції підтримки
Уточнює, що попри те, що пропозиції виглядали абсолютно безкорисливими, частині з тих, хто пропонував їй допомогу, профілактично провела виховальну бесіду. На тему: "Як негарно намагатись скористатись ситуацією".
"Я говорила, що зараз every european fucker вважає, можна легко отримати собі українку, просто запропонувавши їй допомогу. З того, як вони мені відповідали припускаю, що вони дійсно були щирими у своєму бажанні допомогти. Один із них – сирієць, який залишив рідну країну понад 15 років тому – каже, що у Сирії була та сама проблема. Проте сам він запропонував мені зустрітися з ним у Польщі та щось знімати разом там, аби ближче познайомитись", - сміється вона.
"Пропозицій було достатньо. Я вирішила лишитися. Я не та людина, яка злякалася війни і побігла. Вважаю, що зараз максимально в тому місці, де я маю бути. Хоча знаю, що якщо захочу – можу скористатися будь-якою з цих пропозицій", - додає Ольга.
При цьому вона наголошує, що так впевнено розмірковувати на тему доцільності евакуації до Tinder-знайомих їй дозволяє інтуїція, підкріплена багаторічним досвідом інтернет-знайомств та мандрівок із такими знайомими з мережі.
"Важливо розуміти: я не м'ятна цукерка, маю і бойовий характер, і відповідні навички. Усі, хто запропонував зараз допомогу – мої давно перевірені контакти. Я ризикова, у мене є досить великий досвід таких ігор зі знайомствами у мережі. Я знаю, наскільки це може бути небезпечним. На зустрічі у реалі – особливо в іншій країні – завжди йду із збереженими контактами посольства. У мене завжди жорстке відсівання контактів ще на етапі знайомства: прогуглити телефон, людину, просканувати профіль. Для недосвідчених дівчат це небезпечна гра", – пояснює вона.
Ольга Земляна не проти експериментів, але наголошує на обережності
"Мені у 17 років потрапила до рук "Книга Наташі" Віктора Маларека. Там чудово описано, як працює механізм торгівлі людьми, починаєш інакше ставитися до будь-яких поїздок. Особливо до тих, що відбуваються у нестандартних ситуаціях. Я її колись повертала до бібліотеки, навіть попросила поставити на видному місці. Ось ця книга для мене стала чудовою основою мандрівок", – каже Ольга.
Тому вона одразу зауважила, наскільки сприятливий ґрунт для викрадення людей створює хаос війни.
"У принципі, люди дуже порядно і чуйно відреагували на наше горе. Але серед них є ті, хто готовий цим скористатись. Хаосу і страх – ідеальні умови для викрадення людей. Якщо чесно, саме цей хаос спочатку для мене і був причиною, через яку я вирішила не поспішати їхати з України", – розповідає вона.
Як подбати по свою безпеку
У Департаменті комунікації МВС України запевнили, що не відзначали сплеску злочинів, скоєних із використанням сервісу для знайомств. Однак наголосили: це не означає, що таких злочинів немає – через хаос війни відповідну статистику правоохоронці можуть помітити не одразу.
Відтак радять із підвищеною увагою ставитись до базових правил власної безпеки під час знайомств у мережі.
Базові правила безпеки знайомства у мережі:
- продивитися соціальні мережі людини;
- домовитися про зустріч у добре знайомому місці;
- мати довірену особу, яка знатиме куди і до кого ви їдете на зустріч, з фото та геолокаціями;
- наполегливі запрошення, небажання реагувати на вашу думку, зневага та агресія у спілкуванні – ті червоні лінії, на які варто звернути увагу. Якщо співрозмовник їх перетинає – зустріч із ним може бути ризикованою.
У Міжнародному координаційному штабі допомоги українцям радять:
- тримати при собі (буквально – близько до тіла, а не просто в сумці) паспорт та показувати його лише прикордонникам під час проходження контролю;
- якщо є можливість, то сфотографуйте свій паспорт і надішліть фото людям, яким ви довіряєте;
- не сідайте в машину наодинці;
- за можливості знайдіть інформацію, хто здійснюватиме перевезення, сфотографуйте машину, її номер, за можливості — документи тих осіб, які організовують перевезення;
- домовтеся з знайомими людьми, з якими ви поруч, про певне кодове слово, знак або сигнал, що буде означати небезпеку та потребу в допомозі;
- за найменших підозр повідомляйте в служби та/або організації: поліцію, прикордонникам, волонтерам, працівникам гуманітарних місій тощо.
Правозахисники радять також регулярно повідомляти близьким людям про свої переміщення, геолокацію та поточний стан справ.
Tinder для перемоги
Крім того, платформа для знайомства показала себе як ефективний інструмент боротьби із російською пропагандою. Зокрема, у групі PSY-attack Tinder використовували для пошуку кібер-активісток, які допоможуть донести правду про війну в Україні до родичів російських військових.
Засновник та координатор групи PSY-attack на умовах анонімності розповів, що коли виникла потреба листуватись із родичами російських військових, групу добровольців почали формувати з різних джерел.
"Групу зібрали доволі швидко не тільки завдяки Tinder, а і по референсу, і з бізнес-груп. Сьогодні у нас є близько 50 людей і щонайменше 20 дівчат залучились саме з Tinder. Ми пробували різні варіанти рекрутингу, але саме цей інструмент допоміг нам найбільше", — пояснює він.
За його словами, у анкеті були зазначені реальні дані та реальне фото. "Я писав напряму дівчатам: "Привіт! Я такий-то, допомагаю по різних напрямках по волонтерству і ІТ-армії. Чи маєш ти час і бажання долучитись до нас?". Як правило дівчата погоджувались. І починали працювати", – розповідає активіст.
"Це морально важка робота. Більшість дівчат сподівалась, що це буде пов’язано із кібератаками. Але нам потрібна була саме адресна розсилка – листуватись із родичами військових. Важко, коли у відповідь на повідомлення тебе посилають, тобі не вірять, чи потрібно скидати фото вбитих солдатів. Тому працювали всі не довше 3-5 днів, потім відпадали. Потім ми набирали інших. Кожен бере собі список і починає по ньому розсилати, допоки вистачає ресурсу", — пояснює він.
Загалом для роботи активісти групи зібрали базу з приблизно 9 тисяч телефонів родичів російських окупантів, військовослужбовців та військових пенсіонерів.
"Більше 60% цих списків ми опрацювали. Наша задача була – закинути інформацію, щоб вони почали ставити собі питання. Здебільшого вони реагували агресивно. Посилали, не вірили. Але було багато тих, хто мовчав і лише читав. Ми намагались їм не спамити, але 3-5 повідомлень на день закидати", — додає він.
На платформі safewomen знайдете усю корисну інформацію про захист жінок та організації, в які можна звернутися по допомогу.
3024
