Редакція Евакуація.City поспілкувалася з українками, які знайшли тимчасове помешкання у Польщі та Греції.
Як знайти житло на Eu4ua.org
Оля Онофрійчук погодилась розповісти свою "ідеальну" історію пошуку житла з конкретною ціллю: щоб її почули інші українці і не боялися виїхати з-під обстрілів у безпечне місце.
Оля Онофрійчук
"Не знаю як мої друзі з дітьми досі залишаються в Україні, де постійні звуки сирен та обстріли? Немає сенсу брати на себе ці ризики, якщо у тебе є малі діти. Вони – майбутнє України, і ми маємо їх захистити", – переконана жінка.
Оля з матір'ю та двома доньками (8 і 11 років) виїжджали в декілька етапів у першій половині березня. Спочатку у Житомир, потім до Львова. Вже на той час у Львові ситуація з житлом була напружена. Там Оля з родиною залишилися лише на кілька ночей.
"Вимушено довелось шукати прихисток за кордоном, бо їхати додому було небезпечно, а залишатися у Львові – не залишалося можливості", – розповідає як все було українка.
До війни Оля разом з чоловіком подорожувала. Досвід користування ресурсами для бронювання житла у неї був. Однак раніше бронюванням житла займався чоловік.
"Під час війни все довелося вирішувати самій", – каже жінка.
У підсумку Оля знайшла тимчасовий прихисток для себе, своїх доньок і матері у Греції на Eu4ua.org. Пошуки житла припали на період умовного затишшя під час війни і водночас період, коли більшість доступного житла в сусідніх країнах вже було зайняте евакуйованими з України.
"Прочитала новину, що можна знайти житло на Eu4ua.org і просто зайшла туди подивитись що там є. На цьому сайті можна зареєструватися "з нуля", а можна через свій акаунт у фейсбуці чи джімейлі, я використала свій акаунт в гуглі. Зайшла. У переліку було багато країн. Але я не знала куди їхати, тому що не було відповідного для нас житла. Нас було четверо, тому ми потребували житло з двома кімнатами. Це було пріоритетним фактором пошуку. Обравши країну і кількість осіб, я просто заходила і дивилася, що є", – розповідає жінка.
Так виглядає інтерфейс сайту
Відповідне до заданих критеріїв пошуку житло Оля знайшла у Греції. За її словами, тоді ще було багато пропозицій зі Швейцарії, Швеції, Нідерландів. Українка запевняє, шукати житло їй було нескладно, але визнає, що в цьому не останню роль зіграли додаткові навички.
"Коли хост виходить на зв'язок, треба йому відповісти і якось порозумітись. Я володію англійською. Ми хоч і в Греції, але ми живемо в родині британців і спілкуємось між собою англійською. Мова – важливий фактор, бо дуже багато залежить від першого контакту", – каже українка.
Втім, за її словами, вправні користувачі гугл-перекладача спроможні порозумітися й без відмінного володіння іноземною.
Коли знаходиш відповідне житло, потрібно відправити повідомлення хосту. Серед оголошень рідко трапляються вказані номери телефонів. На сайті рекомендують залишати відповідь на якомога більше заявок, щоб бути упевненим, що прийде відповідь.
"Ми так і робили – відповідали на багато оголошень. Найбільш некомфортно, що ти відправляєш своє повідомлення і маєш очікувати відповіді. Десь 70% власників житла на той час готові були прийняти. 30% казали, що вони вже зайняті, але казали, що якщо ми потребуємо допомоги, вони знайдуть нам варіанти. Таких, щоб відмовляли без будь-яких аргументів чи пропозицій, взагалі не було. Я була здивована високим рівнем підтримки", – каже Оля.
Коли знайшлося потрібне житло, Оля все ще вагалася, чи їхати.
"Дуже далеко, дорогий бензин та платні дороги. Долати 2 500 кілометрів, не знаючи, буде змога повернутись за тиждень-два, а може доведеться шукати нове помешкання, було витратно і ризиковано. Мене переконала позиція господарів. Вони сказали нам, що можемо залишатися у них жити стільки, скільки нам буде потрібно", – каже українка.
Під час дороги в Грецію, яка зайняла 3 доби, житло для ночівлі українці шукали на цьому ж сайті.
"Ми їхали сюди 3 дні, і за його (сайту Eu4ua.org, – ред.) допомогою знаходили, де переночувати. Одну ніч нас прийняли в Угорщині, іншу в Салоніках у Греції. І теж це було легко", – додає жінка.
Прихисток знайшли на півострові Пелопонес біля міста Каламата. Це невелике рибальське селище, де інших евакуйованих українців наразі немає.
Тепер Оля з родиною проживає у напівпідвальному двокімнатному приміщенні, кожен спить на окремому ліжку, є своя маленька кухня та два санвузли.
"Я бачила фото свого майбутнього житла наперед і воно не справило на мене аж такого враження. Але, коли ми приїхали, ми побачили, що воно набагато краще. Це напівпідвальне приміщення, але за 4 хвилини від моря, а у дворі великий басейн. Також є сад, яким нам можна користуватися", – ділиться враженнями українка.
Греція – одна з країн, де для евакуйованих українців не передбачена соцдопомога. Однак тут можна тимчасово отримати безкоштовне житло, офіційно працювати та відвідувати лікарів.
"Потрібно заробляти на їжу. Ось цього нам не можуть забезпечити. Але люди дуже гостинні. Бувало, приходимо у супермаркет, вони запитують нас "Ви з України?", ми відповідаємо "Так" і вони можуть дати нам їжу з собою", – ділиться враженнями Оля.
Українка працює дистанційно, тож фінансове забезпечення у неї є: "Всі люди, з якими я розмовляла, казали "не думайте про роботу, як будеш жити, ми допоможемо". Не віриться, але це так і є", – констатує вона.
Оля розповідає, що підтримує зв'язок з людьми, з якими познайомилася на сайті, поки шукала житло.
"Нас тут всі підтримують, діти ходять на уроки англійської і з часом ставлення до нас тільки покращується. Діти як у раю, але ми сумуємо і хочемо додому", – завершує українка.
Як орендувати житло за допомогою Airbnb
Діна Волинець знайшла тимчасове житло для себе, матері та двох дітей у Польщі. Маючи заощадження, жінка відразу планувала поїздку так, щоб винайняти комфортне для всіх помешкання. Однак на власному досвіді переконалася, що знайти тимчасовий безоплатний прихисток у Польщі виявилося простіше, ніж орендувати житло надовго і за гроші.
Діна Волинець
Діна дистанційно співпрацює з міжнародними організаціями, а її діти зараз, під час війни, вчаться в Українській онлайн школі. Тож вибір комфортного для всіх житла для українки став надважливим.
Після доби у підвалі у перші дні війни Діна разом з рідними вирішила виїхати з Ірпеня на захід України. Зупинилися у Львів, але й тут почало "прилітати" і жінка вирішила, що варто їхати далі.
Діна не поспішала шукати тимчасове житло, бо вважала себе досить обізнаною з деталями оренди нерухомості в Польщі.
"Щоб поселитися у Польщі надовго, треба укласти договір, підписаний на рік. У поляків є певні вимоги до квадратури на одну людину, тому якщо вас четверо, вас в "однушку" ніхто не поселить. Треба брати дві кімнати. А це збільшує бюджет", – пояснила українка.
Треба сплачувати кауцію – зворотну заставу орендаря, сума платежів за перший та останній місяці.
"Вона може бути більшою, ніж за один місяць. Якщо майно пошкоджене – гроші частково або повністю не повернуть. Коли в оголошеннях оренди пишуть вартість квартири, то у нас продовжують "+комунальні", а у Польщі це називається чинш (czynsz), і в нього входить оплата за воду, світло, газ, інтернет, можливі внески за ОСББ, парковку", – уточнила Діна.
Тобто, якщо оренда квартири обійдеться 1 300 євро на місяць, то з додатковими платежами "набіжать" й усі 2 000 євро – орієнтовно 30% від вартості оренди.
Крім того, є ще одна важлива деталь: крім договору, укладеного на рік, довгострокову оренду готові забезпечити в основному лише полякам або принаймі тим, у кого є "карта побиту" – документ, який підтверджує законність проживання в країні. А "просто" орендоване житло зазвичай без меблів.
"У Польщі орендарів з дітьми, які втратили дохід, не можна виселяти з житла. Через це орендувати житло з дітьми складніше", – каже Діна.
До початку повномасштабної війни, Діна багато подорожувала, в процесі інтенсивно користуючись всілякими сервісами для мандрівників. Тож з досвіду українка спочатку обрала місто, в яке хотіла виїхати, а тоді почала формувати маршрут. Своїм новим тимчасовим прихистком родина Волинців обрали невелике містечко Торунь, неподалік Бидгоща.
"За тиждень до виїзду я просиділа на всіх сайтах, де шукають житло на винайм надовго, наприклад, OLX.pl, otodom.pl та інші. Навіть з допомогою людей, які говорять польською і в Польщі перебувають, я нічого так і не знайшла", – ділиться українка.
Попри готовність платити, знайти квартиру з потрібними умовами надовго виявилось важко. Жінка вирішила шукати житло на Аirbnb.
"По сумі на Аirbnb виходить дорожче, втім немає кауції, чиншу тощо – все враховано. Плюс на Аirbnb зазвичай квартири, які здають туристам, вони повністю готові для проживання. Тобто у нас є посуд, постіль, рушники, електрочайники і все необхідне – заходь і живи", – пояснює українка.
Діна не лише знайшла житло на сервісі, але й скористалася знижкою.
"Аirbnb мають партнерські проєкти. Наприклад, від ООН з International Organization for Migration (IOM). У них на сайті теж написано, що вони мають колаборацію з Аirbnb, але треба писати на лист і чекати відповіді", – пояснює вона.
Сама ж українка скористалася програмою підтримки від "Нова Юкрейн" – це діаспорянська організація, яка серед української діаспори допомагає збирати гроші на допомогу українцям під час війни.
"Щоб отримати підтримку, треба заповнити гугл-форму. Волонтери розглядають її, і з огляду на те, де ти перебуваєш, скільки в тебе дітей, приймають рішення скільки грошей тобі виділити", – поділилася досвідом Діна.
Гроші можна використати на термін до місяця, але не пізніше ніж до 31 травня. Родина Волинців отримала від "Нова Юкрейн" 1 400 євро.
"За умовами програми, вибрати можна будь-яке житло. Ми забронювали двокімнатну квартиру з двоспальним ліжком, великим розкладним диваном на 34 дні. Це нормальна квартира, яку можна винаймати, якби ви приїхали сюди як турист", – розповіла жінка.
Крім того, на Аirbnb для українців скасували комісію, подарувавши людям ще кілька днів на суму оренди квартири.
Додатково родина отримує фінансову допомогу, організовану урядом Польщі. Водночас сплачує 300 злотих щомісяця за парковку авто й інші побутові витрати.
"Чому таки найбільше дивуються поляки? Що є українці, які говорять англійською мовою, які не подаються на виплати, які приїхали своїми машинами, мають свою дистанційну роботу, а якщо втратили, хочуть знайти за фахом. А є серед нас й чимало таких", – констатує Діна.
3020
