Редакція Евакуація.City поспілкувалась про життя в Австралії, ціни та допомогу для українців з Ганною Шишко. Жінка з маленькою донькою виїхала на інший континент з Чернігова.
- Евакуація з Чернігова. Як все було
- Що потрібно українцям, щоб переїхати в Австралію
- Ціни на життя в Австралії
- На яку допомогу можуть розраховувати українці в Австралії
Сім'я Шишко на прогулянці у Чернігові
Виїхати вдалося з третього разу
Ганна Шишко – вчителька англійської мови у початковій школі Чернігова. Війна зайшла до міста у перший же тиждень – градом російських обстрілів і артилерійських снарядів. Проте рішення про евакуацію родина жінки прийняла не відразу, до 7 березня чекали на зелений коридор. Люди, які разом з нею ділили підвальний прихисток на дачі батьків, розповідали історії невдалих спроб, що жахали маму шестирічної дівчинки.
"Але люди ризикували. Тому і ми ризикнули, хоч і розуміли – у будь-який момент може початися обстріл. Подібні історії відбувалися ледь не кожен день – хтось проїжджав, а хтось ні. На жаль", – згадує Ганна.
6 березня сім’я ледь не потрапила до категорії "на жаль". При спробі виїхати з Чернігова рясні ворожі "гради" не випустили родину з міста. Після цього Шишки намагались виїхати ще двічі: обидва рази їх завертали військові через бої, що точились на околицях. Виїхати вдалось лише на третій раз.
У школу, в якій викладала Ганна, потрапив снаряд
"Я маршрут не пам’ятаю. Було як в тумані – їхали колоною машин через села. Дуже допомагали блокпости – скеровували, коли можна їхати, пощастило хоч в дорозі не чути обстрілів", – розповідає жінка.
Батьки Ганни встигли покинути Чернігів за день до того, як росіяни зруйнували Чернігівський міст. Спершу сім’ю прихистив друг чоловіка з Кагарлика, потім – родичі з села Кобаки на Івано-Франківщині.
Шлях до Сіднею: що таке віза "600"
Евакуюватись до Європи Ганна не хотіла – вважала, що тут вже дуже багато українців і допомогу буде отримати складно. Рішення прийшло з несподіваного місця – за тринадцять тисяч кілометрів від України.
"У Сіднеї в мого чоловіка дуже багато знайомих українців. Ще з початку війни вони писали, дзвонили, висилали допомогу, щоб ми в Чернігові допомагали іншим. Довго кликали приїхати до них – і ми наважились. Вирішили, що цій країні у нас є опора", – розповідає жінка.
В Австралію треба їхати зі стартовим капіталом: на відміну від Європи, тут не буде волонтерів, які зустрінуть в аеропорту і знайдуть тимчасове помешкання.
"Австралія надає українським біженцям, що рятуються від війни, гуманітарні візи. Вони дозволять жити у країні до 3 років, вчитися, працювати, а також отримувати медичну допомогу. Однак процедуру віддаленого отримання віз поки не створено, тому подати заявку можна лише в Австралії", – пояснює Ганна.
Щоб отримати гуманітарну візу, потрібно спершу отримати туристичну візу "600". Зробити це потрібно ще в Україні, або ж в країнах Євросоюзу – все відбувається онлайн. Ганна отримали візу "600" за допомогою урядового порталу Австралії. Форма для заповнення – ось тут.
Для заповнення форми потрібні лише паспортні дані і кілька загальних питань, щоб Австралія впевнилась – до неї їдуть законослухняні українці без кримінального минулого.
Ганні візу відкрили дуже швидко: в п’ятницю заповнили форму, у понеділок вже отримали візу на основі паспортних даних і свідоцтва про народження дитини. Жінка розповідає, що деякі її знайомі отримали дозвіл на в’їзд за пів години.
"Щоправда, зараз не так швидко видають туристичні візи. Можуть вимагати підтвердження, що маєте де зупинитися в Австралії. Можуть запросити підтвердження матеріального стану, адже країна не оплачує переліт – він дуже дорогий", – пояснює Ганна.
Ціни на життя в Австралії
Шлях до Австралії для родини Шишко був звивистим – дорога зайняла 3 дні і 2 ночі. З Івано-Франківщини жінка і шестирічна дівчинка поїхали до Польщі, там ночували в аеропорті, чекаючи літак до Німеччини. Далі – пересадковий квиток у Дубаї, щоб аж за 14 годин нарешті опинитись у Сіднеї.
Ганна з дочкою в аеропортуФото: архів героїні
Там виклики врешті закінчились – українок зустріли в аеропорту друзі. А потім привезли додому, нагодували українським борщем і картопелькою з грибами.
"Ми живемо в домі друга мого чоловіка. Будемо собі шукати, знімати власну квартиру. Ми зараз в пошуках. Тимчасово проживаємо в друзів безкоштовно", – резюмує Ганна.
У перший день мама і дочка відсипалися з дороги, далі – подалися на гуманітарну онлайн-візу. Тепер перевіряють емейл – підтвердження має прийти саме туди.
Після отримання візи українці зможуть претендувати на систему виплат "family benefit": люди, що втекли від війни з росією, можуть розраховувати на таку ж допомогу, як і громадяни Австралії, що не працюють. Суми виплачують і на дітей, і на дорослих.
"Максимум це 191, 24 доларів США за два тижні для дітей до 12 років і 248, 78 доларів США за два тижні для дітей віком до 19 років. Сума залежить від доходу родини, а також віку її членів та кількості дітей", – доповнює українка.
Найголовніше – це право на працю. Хоч Австралія – дорога країна, австралієць, що працює повний робочий день, може спокійно собі дозволити і житло, і продукти, і навчання для дітей.
Мінімальна заробітна плата в Австралії становить 20,33 долара* на годину. У 2021 році мінімальна заробітна плата в Австралії за стандартний 40-годинний робочий тиждень дорівнювала 772,6 доларів на тиждень.
*Один австралійський долар орієнтовно коштує 21 гривню.
"Мінімально, у Сіднеї на день на їжу витрачають 14 австралійських доларів на людину. Щоб мати базовий мінімальний кошик із невисокою зарплатою на одного потрібно витратити приблизно 430 доларів на місяць. Сім’я з трьох людей на тиждень може витрачати у середньому від 180 до 250 доларів на тиждень на їжу. Наприклад, літр молока коштує 2,2 австралійських долари (1,6 американських долара). Яйця – 5,2 долара за 12 штук. Буханка хліба – 5-7 доларів", – пояснює Ганна.
Середньостатистична сім’я в Сіднеї витрачає приблизно 118 доларів на місяць на електроенергію. Одна людина в середньому тратить 82 долари на місяць за газ, сім’я з двох людей витрачає 109 доларів на місяць, а сім’я з чотирьох – 147 доларів на місяць.
"Якщо порівнювати ціни, то краще не порівнювати. Не переводити в гривні, тому що здаватиметься – ну дуже дорого. Але тут інші зарплати: високі, середні, нижчі, але всі – нормальні для австралійських цін. Тобто, харчування, одяг – це все доступно. Житло є дорогим. Наприклад, в тиждень може і 300-400 доларів австралійських. Плюс комунальні послуги треба сплачувати за квартал, 3 місяці. Електроенергія і вода. Найдорожче тут – житло," – розповідає жінка.
Школи, церква, допомога
Наразі Ганна працює онлайн вчителькою в Україні. Цей навчальний рік чернігівчанка хоче завершити до кінця, уже сумує за своїми школярами. Але на зарплату української вчительки нереально жити в Австралії, тож жінка думає над пошуком роботи на місці.
Дочка героїні біля Тихого океану
Дочка Ганни з вересня має йти до школи.
"Українці можуть звернутись до державної школи – зарахують безкоштовно. Загалом, в Австралії є дуже багато приватних шкіл, більшість з них досить дорогі. Станом на 2021 рік, в середньому від 16 до 27 тисяч австралійських доларів за початкові класи на рік. Старші класи – 40 тисяч доларів. Католицькі школи можуть вартувати для початкових класів від 1 200 до 3 600 тисяч доларів. Загалом, католицьких та приватних шкіл у Сіднеї є понад 500", – пояснює Ганна.
Католицька школа відрізняється від державної чи приватної тим, що керується під егідою римо-католицької церкви або спільно з нею. Викладати певні предмети також можуть черниці чи ченці.
"Також допомагають Український центр та українська громада. Надають інформацію і гуманітарну допомогу. З 30 квітня по вихідних організовують безкоштовні курси з англійської мови для дітей і дорослих", – говорить Ганна і додає, що в місцевій українській церкві багато людей.
Ганна з дочкою в українській церкві Сіднею
З часу прильоту до Австралії мама з донькою встигли лише подивитись океан й околиці свого району. Дуже хочуть у найближчому майбутньому повернутись додому.
Дочка Ганни біля Українського центру Сіднею
"Трохи важко зараз планувати. Ця віза нам дається на 3 роки, вона є тимчасовою. Австралійська держава не зацікавлена в тому, щоб іноземці залишалися. В країні вже є багато мігрантів з інших країн – наприклад, з Китаю. Ми плануємо повернутися до Чернігова, слідкуємо за ситуацією – у нас дуже класне місто, там було комфортно жити. Близько до Києва, все доступно, стрімкий розвиток інфраструктури – нам взагалі нічого не бракувало. Сподіваємось, що все зміниться на краще", – ділиться Ганна.
3015
