Редакція Евакуація.City розповідає про переїзд бізнесу на прикладі підприємців, які відновили роботу у Чернівецькій області.
Релокація бізнесу у Чернівецьку область
Станом на 5 травня, в області державною програмою з релокації скористалося 90 підприємств. Вони перемістили своє обладнання, готову продукцію, сировину і матеріали. Ще 10 підприємств у процесі переїзду.
Серед бізнесу, який перевезли: виробництво харчової промисловості, пластмасових виробів, електронних та електричних проводів і кабелів, велосипедів, деревообробної промисловості, IT-компанії та розробники програмного забезпечення тощо.
Підприємці приїхали з Донецької, Київської, Житомирської, Чернігівської та Миколаївської областей.
Сергій Бостан організовує релокацію бізнесу у Чернівцях
Директор департаменту соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Сергій Бостан розповів, що у Чернівці наразі евакуювалося 43 підприємства великого й малого бізнесу.
"Ми дзвонили підприємствам незалежно від того, яку пріоритетну область релокації вони вказували. У телефонному режимі дізнавалися: про потреби, вимоги до площ, потужностей. Виходячи з цього, кооперували їх з нашими місцевими підприємствами, які давали свої бази для потенційної релокації", – каже він.
Пізніше доступ до баз обмежили, залишивши його військовим адміністраціям і профільному Міністерству. Тому зараз працюють за новою схемою.
"Медійно розкручуємо потенціал Чернівців, плануємо незабаром провести форум з релокації, звертаємося до підприємств на пряму, незалежно від того чи є вони в базі. Частково самі підприємці звертаються на наші гарячі лінії. Кожного дня маємо 2-3 заявки", – пояснює Сергій Бостан.
За його словами, Чернівці поки найбезпечніше місто (це єдина область в Україні, яку росія не обстрілювала ракетами – ред.). Розташування поруч з кордоном дає можливість співпраці з румунськими партнерами:
"До прикладу, коли великі мережі на кшталт "Метро", "Сільпо" мали проблеми з постачанням, через логістичні центри під Києвом, ми попрацювали з румунами, вони нам переслали контакти логістичних центрів, звідки можна було налагодити постачання стратегічних продуктів, зокрема довгого зберігання. Ці контакти отримали підприємці".
Руслан Білоскурський, засновник Шумпетерівської школи інновацій
Засновник Шумпетерівської школи інновацій Руслан Білоскурський наголошує, що для успішної релокації підприємств потрібно вирішити ряд проблем як на центральному, так і місцевому рівнях.
Він наголошує на необхідності програми швидкого будівництва житла для людей, упорядкування процесу мобілізації транспортних засобів, бронювання ключових працівників на посади, які забезпечують розвиток підприємств. Місцева ж влада має працювати над створенням доступної бази даних вакансій, виробничих площ, підприємств; релокацією нішевих, унікальних бізнесів; веденням діалогу з сусідніми громадами стосовно використання вільних площ, допомогою в комунікації з обленерго стосовно швидкого підключення до електромереж тощо.
Історії релокації бізнесу у Чернівецьку область
Стоматологічний кабінет
Стоматологи Олексій Власов та Олена Шестакова релокували свою справу у Чернівці з Краматорська. Переміщалися від війни родинами. Більше 2 тижнів вивозили медичне обладнання, тому запустили стоматологічний кабінет лише в середині квітня.
Стоматологи Олексій і Олена з Краматорська
Вперше з війною Олексій зіштовхнувся віч-на-віч у 2014 році. Чернівці обрав для релокації бізнесу тому, що тут тривалий час жив однокласник, від нього отримав позитивні відгуки про містян.
"Я зайшов в інтернет, знайшов посилання "ріелтори Чернівці" і перший хто відповів – Саша Березовський (Олександр Березовський працює у команді волонтера Ігоря Логвінова – ред.). Я йому подзвонив вказав параметри приміщення, які мене цікавлять і очікував зворотного дзвінка. Через 2-3 дні, він запропонував мені декілька варіантів. Обрав варіант, який підійшов найбільше. Орендодавці пішли нам на зустріч, запустили у приміщення практично без грошей, оскільки майже все потратили на евакуацію. Зараз оформив в Укргазбанку безвідсотковий кредит для сплати оренди за приміщення", – ділиться досвідом Олексій.
Надають будь-яку стоматологічну допомогу: від найпростіших порад до лікування з мікроскопом, імплантації і протезування.
"Люди проходять повз, відкривають двері, запитують, але більшість – це пацієнти, які поїхали від війни, в основному з Херсона, Миколаєва, Харкова, Києва, Бучі", – ділиться медик.
Він планує отримати допомогу, щоб лікувати безкоштовно евакуйованих, військових:
"Я виїхав і тут маю можливість працювати, серед вимушених переселенців є пацієнти, які гостро потребують наших послуг. Ми б дуже хотіли отримати грант чи благодійну допомогу та за рахунок цих грошей безкоштовно надавати стоматологічні послуги ВПО, військовим, усім тим, хто цього потребує", – каже Олексій.
Надання стоматологічних послуг евакуйованій з Артемівська
Стоматологиня Олена Шестакова евакуювалась на захід України з двома дітьми. Разом з сім’єю Олексія винаймають будинок в селі Балинці Івано-Франківської області. Кожного дня витрачають на дорогу до Чернівців понад 4 години часу в обидві сторони. Більше місяця не можуть знайти у Чернівцях доступне житло:
"Ми зіштовхнулися з тим, що тут мінімум 600 доларів за оренду квартири. У мене великих запасів немає. Нещодавно погасила кредит за автомобіль і тут така ситуація".
Жінка каже, що при евакуації брали найнеобхідніше. Час на збори був мінімальний. Коли ми були в Краматорську, кожної години лунала повітряна тривога і разом з дітьми бігали в бомбосховище. Усі документи завжди носила з собою. Потім подумала, що не потрібно це робити і сховала їх в надійне місце. Після евакуації лише у Чернівцях побачила, що техпаспорта і доручення на авто не має. Усю Україну Олена проїхала без документів.
У Краматорську на той час не працювала Нова Пошта. Усе медичне обладнання за гроші перевезли чужі люди до найближчого відділення Нової Пошти у Павлограді.
"Так ми і виїжджали: на задньому сидінні двоє дітей, клітка з щурами, а попереду газель із стоматобладнанням до найближчого відділення Нової Пошти", – згадує Олена.
Стоматологиня каже, в Чернівцях добрі люди: йдуть на зустріч, готові допомогти, але таких відкритих людей як в селі, де мешкають, ніколи не зустрічала.
"У Балинцях дуже привітні мешканці, перші два дні просто не закривалися двері. Місцеві носили яйця, картоплю, речі, запрошували на шашлики, допомагали з ремонтом", – каже вона.
У жінки були плани поїхати до Німеччини. Проте можливість працювати за фахом в Україні набагато вища, ніж за кордоном.
Олену Клименко, пацієнтка Олексія та Олени, також перемістилась з Краматорська. Спочатку разом з чоловіком та 81-річною матір'ю евакуювались в Тернопільську область у місто Борщів. А звідти переїхали у Чорнівку, що під Чернівцями. З 29 березня орендують там будинок. Жінка за фахом бухгалтер і може працювати віддалено.
"Переживаємо за онуків, за дочок, за сина, за квартиру. Тому що мені вже 56 років і починати життя десь з нуля дуже важко, дуже", – пояснює жінка.
У Краматорську залишалися до 14 березня. Олена каже, що з кожним днем ставало все страшніше, її старенька мама фізично не могла спуститися у підвал, а поруч були попадання у будинки.
Її діти і четверо онуків також всі роз’їхалися. Одна дочка в Іспанії з двома дітьми, інша – в Італії, невістка у Польщі.
"Сепаратисти готують списки українських патріотів, що мешкають в Краматорську. А ми ходили на мітинги, приймали участь у розвитку нашого міста, наш син у ЗСУ. Зараз він в гарячій точці, дуже хвилюємося, але вважаю, що це відповідальність кожного чоловіка в нашій країні. Такого не може бути щоб одні дивилися, а інші воювали як це було в 2014 році", – вважає Оленко.
Краматорці у Чернівцях
Жінка додає, що є у Краматорську й ті, хто буде зустрічати російські танки з квітами:
"Ми їм кажемо, що перед тим як прийдуть танки, будуть кидати бомби, які не обиратимуть, хто їх зустрічав з квітами. Вони не дуже це розуміють".
ІТ-галузь
Голова правління Чернівецької ІТ-спільноти Дмитро Шкільнюк зазначає, що ІТ-галузь в Україні працює здебільшого на експорт:
"Клієнти, які вкладали сюди гроші, моніторили ситуацію, запитували нас ще на початку січня чи маємо ми план у разі початку повномасштабної війни. Після російського вторгнення вони запустили алгоритм дій, який планували заздалегідь. Зокрема, ІТ-кластер допоміг близько 500 фахівцям евакуюватися із зони активних бойових дій, знайти житло багатьом працівникам та їх родинам у Чернівецькій області".
Дмитро скаржиться на місцевих, які завищили ціни на оренду житла.
"Були і підприємці, які евакуювались самі. Для них у професійному плані нічого не змінилося, вони не втратили клієнтів, змінили лише місце проживання. Ми з ними комунікували, тому навіть після повномасштабного вторгнення на наступний день вони вийшли на роботу. ІТ-галузь дуже гнучка, нам не потрібне спеціальне обладнання, а лише стабільний інтернет і ноутбук. Це галузь, яка повноцінно збереглася, заводить валюту в Україну, сплачує податки", – каже Дмитро.
За даними Асоціації IT Ukraine, лише за перші 10 днів війни українські ІТ компанії сплатили:
- 352 млн грн на гуманітарні цілі,
- 183 млн грн податків авансом,
- 175 млн грн на підтримку ЗСУ.
ІТ спільнота у Чернівцях поповнилася евакуйованими
"Західні клієнти в захопленні від наших ІТ-шників. Кажуть, що незважаючи на воєнні дії, якість надання послуг не стала гіршою. Зараз галузь повернулась на 95% своїх потужностей, які були до 24 лютого", – ділиться голова правління Чернівецької ІТ-спільноти.
Митці
Киянин Павло, черкащанин Максим та одеситка Катерина до війни жили і працювали в Одесі. Вони митці, що працюють з напрямом DIY-культури ("Ді ай вай" або "Зроби сам" – це економія чи необхідність робити самому те, що не можна купити). Евакуювались з Одеси у середині березня. Спочатку поїхали до Львова, а звідти до Чернівців.В Одеси вони активно волонтерили, зокрема, допомагали створювати оборонні споруди. Залишатися корисними хотіли і на новому місці.
Павло каже, що Чернівці схожі на Одесу: "Це як Одеса у горах і без моря".
Митцям було складно знайти житло.
"Ми так і не знайшли доступне житло у Чернівцях, а 15 тисяч віддати за 2-х кімнатну "халупу" не хотілося, краще вже на благодійність", – пояснює Павло.
Коли Максим приїхав у Чернівці, першим ділом почав шукати художні майстерні, митців, які б могли надати прихисток. Відгукнулися хлопці з Інженерного кворкінгу: Станіслав і Тарас, які надали своє приміщення.
Мисткиня Катерина
"В основному в Інженерний приходять вимушені переселенці з Києва, Харкова, Одеси. Вони тут працюють, малюють, паяють. У кворкінгу багато інструментів, якими можна працювати над своїм проєктом безкоштовно. Творчий і вільний дух та можливість зробити щось своїми руками – це нас об'єднує", – розповідає мисткиня Катерина.
За місяць свого перебування у Чернівцях митці створили проєкт для виставки в Бухаресті, два арт-стоки, кожної суботи у кворкінгу відбувається показ маловідомих українських фільмів. Катерина розчистила і зробила собі робоче місце у коворкінгу, знайшла стіл, який нагадує вівтар. Над ним багато автентичних фресок. Раніше будівля, в якій зараз розташований Інженерний, була синагогою.
"Моя кураторка перебуваючи у Румунії зв'язалася зі мною, розповіла про концепт, він на воєнну тематику і ми створили сукню, на якій вишили орнамент, декорації і зняли відео-перформанс. Рефлексія – дуже важлива у цей час, для того щоб пережити важкі моменти, не зупинятися і йти далі, – продовжує розповідати Максим.
Відео-перформанс:
Усі арт-об'єкти та вироби творча команда виставляє на своїй сторінці в інстаграмі Secondhead. Вони функціональні і водночас є художнім витвором. Кілька робіт, створених у Чернівцях, вже вдалося продати.
Павло каже, що в Києві інший ритм життя, все рухається швидко. У Чернівцях чоловіка дивує неспішність місцевих. Каже, що перш ніж щось зробити тут, треба подумати про це разів зо 20.
"Час дуже важливий ресурс і ідеї мали б працювати швидше. Більшість виручених коштів за художні об'єкти віддаємо на благодійність, а коли воно все повільно, багато грошей не назбираєш. Тому Чернівці – ідеальне місце для творчості, коли ти знаєш чітко чого ти хочеш", – резюмує Павло.
Як перевезти бізнес у нове місце і запустити там роботу – ми писали у цьому тексті.
3020
