Матеріал Newsabc "Escape from Ukraine with 53 hp ZAZ Tavria" скорочено та адаптовано українською мовою спеціально для Евакуація.Сity.
Трохи одягу, варення і напів завершена модель човна
Більшість приїжджає на поїзді чи автобусі, деякі на сучасних західних автомобілях. На "Таврії" – одиниці. Її випускав "Запорізький автомобілебудівний завод" в 1987-2007 роках.
Кришку паливного баку загубив в дорозі, тож замінив її кришкою для термоса
Олександр виїжджає 1 березня. Його годинник показує, що це було раніше полудня, але насправді вже після дванадцятої. Його рідна Вінниця за 260 кілометрах від Києва. Місто в перший день війни потрапило під ракетний обстріл. Все, що 71-річний чоловік бере з собою, – це трохи одягу та напівзавершену модель човна.
"Я хотів би закінчити будівництво дерев’яного вітрильника", – зізнається колишній інженер. Їжі має на кілька днів, для себе та свого кота, який теж їде з ним. Він також кладе в багажник домашнє вишневе варення.
"Воно не повинно потрапити до рук росіян", – посміхаючись, каже Олександр.
Його поїздку координує донька, яка багато років живе у Німеччині. На прикордонних пунктах пропуску з Польщею великі черги, тож вона спочатку направляє його до Румунії, а далі до Угорщини.
53 кінських сили
Олександр мчить зоною бойових дій на машині, що має двигун потужністю 53 кінських сили. Лунає сигнал повітряної тривоги – він знову й знову зупиняється праворуч дороги. І просто чекає. "Куди я мав тікати?", – запитує він.
Раніше я використовував машину, щоб займатися серфінгом
Блокпости – на кожному кроці, до кордону залишилось близько 700 кілометрів. Через великі затори він використав понад 30 літрів бензину, проїхавши лишень 120 кілометрів шляху.
"Вночі не дозволяли їхати, бо треба було вимикати світло", – розповідає Олександр. У готель його не заселяли через триваючу комендантську годину. Він ночував в машині, де на сидіннях навіть немає підголівників: "Для них є отвори, проте авто доставили без них".
Машину купував для серфінгу
У 2002 році чоловік придбав автомобіль за 2 400 доларів США. Це було нове авто від українського виробника. Найчастіше їздив на ньому на дачу та на озеро.
"Для занять серфінгом я прив’язував дошку до даху, а вітрило возив, попередньо склавши заднє сидіння", – Олександр знову посміхається. Він розмовляє російською, але знає й кілька слів німецькою: "Я вивчив їх завдяки німецьким журналам про серфінг".
У "Лади Ниви" і "Таврії" запасне колесо під капотом
Олександр – патріот, але з вибором "Таврії" це ніяк не пов'язано. Справа у фінансових можливостях: "Я отримую 70 євро пенсії на місяць". Запчастини, нові та вживані, купував на ринку в рідному місті. Дрібні несправності лагодив сам.
"Я також купив вживану Audi 100 тут, у Німеччині, в 1997 році. Але її обслуговування було занадто дорогим". Тож тепер він їздить на "Таврії". Автомобілі, який досить добре демонструє, наскільки взаємопов’язані росіяни та українці. – Частково підходять запчастини від "Лади" (російська автомобілебудівна компанія – Евакуація.City), – розповідає Олександр. А коли модель продають у Німеччині, "Лада" займається її дистриб’юцією. До речі, компанію заснував німець із російським корінням в 1863 році, вона базувалася в німецькомовному селі Шенвізе. "Все пов’язано, то чому росіяни напали на нас?", – питає Олександр.
Три пальці – символ свободи для українців
Олександр щасливий, що нарешті в Німеччині. Зараз він живе разом із 46-річною донькою та 9-річною онукою.
Олександр сподівається, що колись зможе повернутися додому. А автомобіль хоче продати та вже шукає для нього колекціонера.
3025
