Журналістка "Евакуація.Сity" побувала у пункті видачі одягу на вулиці Руській у Львові, поспілкувалася із консультантками магазину та переселенками, які обирали безкоштовний одяг.
Після початку повномасштабної війни зайнялися волонтерством
Після початку повномасштабного вторгнення магазини жіночого одягу VOVK припинили роботу. Потрібно було подбати про безпеку працівників та працівниць.
Водночас бренду вдалося налагодити волонтерський пошив розгрузок-плитоносок – частину за держзамовленням, а частину на продаж. Крім того, шили та роздавали зі складу підходящі за кольором та фактурою шапки, куртки, світшоти, балаклави – усе, що могло бути корисним для захисників.
Поступово магазини відновлювали роботу і з середини березня жіночий одяг VOVK можна придбати у безпечних містах України.
Магазини VOVK відновили роботу в березні
"Коли зрозуміли, що війна триватиме, то вирішили активніше працювати, давати робочі місця та піднімати економіку України. Ми запустили доставку за кордон і відкрили більшу частину студій в безпечних містах", – розповідає півр-менеджерка бренду Марія Тригуб.
Окрім волонтерства для ЗСУ, бренд вирішив допомагати і переселенкам. З 26 квітня у всіх студіях можна було взяти безкоштовний одяг.
Для цього виділили окрему кількість речей і за два тижні роздали 12 тисяч одиниць. Наразі благодійну ініціативу зупинили.
Люди не мають не лише одягу, а й куди повертатися
Один із львівських магазинів бренду, де можна було взяти речі, розташований в самому центрі, поблизу Ратуші. Для того, щоб взяти одяг, потрібно показати лише посвідчення внутрішньо переміщеної.
Львівський магазин VOVK, який працює як пункт видачі одягу
Безкоштовний одяг вивішений на окремій полиці. Найбільше там – суконь, футболок і майок, штанів різного крою. Часто ці речі потрібні людям, які вимушено покинули дім ще у лютому, тому не мають відповідного до теплої погоди одягу.
"Найбільше людей приходило у перші дні. Черга формувалася ще до відкриття, зранку. Ми не встигали діставати одяг з коробок, як його вже забирали", – згадує консультантка магазину Марина.
За її словами, найчастіше речі потрібні переселенцям із тих регіонів, де досі тривають активні бойові дії.
"Деякі прагнуть розказати свою історію, хтось мовчить. Часто жінки розповідають дуже сумні історії, плачуть. Хтось мовчки показує посвідчення із пропискою із Маріуполя… Зрозуміло, що ці люди не мають не лише одягу, а й дому, їм вже немає куди повертатися", – розповідає Марина.
Чеки на безкоштовний одяг, який вдалося віддати за тиждень
Вона показує пакет із нульовими чеками на одяг, який вдалося роздати за тиждень. Каже, cпочатку із іншими працівницями студії намагалися рахувати скільки віддали за день – адже і самим було цікаво. Згодом точно підрахувати виявилося складно, чеків було надто багато.
Багато одиниць товару одразу отримати не можливо – лише задля того, щоб одягу вистачило більшій кількості людей. Консультантки заохочували не брати не більше трьох речей на одну людину.
"Дуже прикро, коли хтось бере десять речей, а комусь не дістається взагалі нічого. Найшвидше розбирають одяг середніх розмірів. До обіду залишаються лише дуже великі розміри, чи надто маленькі", – каже консультантка магазину Марина.
Хто бере безкоштовний одяг у Львові
Ангеліна евакуювалася з Харкова два місяці тому. Дівчина купувала речі бренду ще до війни, у Харкові, а також була підписана на соціальні мережі магазинів VOVK.
Ангеліна з обраними речима для переселенок
Дівчина вирішила прийти до львівського магазину мережі вперше. Вже за кілька хвилин пошуків обрала для себе спідницю і кофтинку, у якій комфортно ходити у теплу пору року.
А от Олена з родиною прийшла до студії VOVK вже втретє, однак підходящого за розміром одягу для себе не знайшла. Сім'я евакуювалася близько 2 місяців тому, з-під Макарова на Київщині. Виїжджати довелося під обстрілами, тож багато речей прихопити з собою не вдалося.
"Побачили ініціативу у соцмрежах і вирішили скористатися пропозицією. Бачили, що кілька тисяч речей вже роздали. На жаль, мені не вдалося знайти свій розмір", – каже Олена.
Переселенки обирають одяг у студії VOVK
Ніна Василівна разом із сестрою евакуювалися із Вишгорода на Київщині у перші дні війни. Про ініціативу бренду жінка дізналася від дорослої доньки – і завітала до магазину в той же день. Вперше вдалося обрати одяг для сестри – весняну кофтинку. Вдруге Ніна Василівна прийшла обирати одяг вже для себе та внучки.
"Цього разу взяли спідничку для внучки, сестра для себе – светр, і ще один піджак вирішили взяти для родички. Нам дуже сподобалася ініціатива. Приємно, що виробник наш – український", – розповідає Ніна Василівна.
3020
