П'ятеро українок та студент-іноземець, які мусили рятуватись від війни, розповіли редакції Евакуація.City, за яких умов вони зможуть повернутись до України.
Юлія Найдиш. З Луганської області до Латвії
Я повернусь до України, коли психологічно відновлюсь після окупації та зрозумію, що своєю присутністю я допомагаю Україні, а не заважаю.
Юлія Найдиш
Ярина Корнієнко. З Києва до Польщі
Дуже хочу повернутися додому в Київ. Але зможу це зробити, як тільки стане зрозуміло, що там безпечно: що авіабомби та інші види зброї більше не використають проти мирних жителів Києва. Крім того, дуже важливо, щоб вдома була робота.
Ярина Корнієнко
Мохамед Бенлемліх. З Харкова до Німеччини
Мене звати Мохамед, я студент. Вивчав архітектуру у Харкові. Я б повернувся до України, якби війна закінчилась. Я не відчуваю себе вдома ніде – зараз я у Німеччині. Але це все одно не мій дім. А в Україні, у Харкові, я уже відчував себе вдома.
Мохамед Бенлемліх
Анна Вітерець. З Одеси в Німеччину
Коли мій хлопець перестане хвилюватися, що після окупації я не встигну втексти від гвалтівників-рашистів.
Анна Вітерець
Катерина Купрієнко. З Ворзеля до Португалії
Ми плануємо повертатися додому. Але за умови припинення бойових дій. Ми розуміємо, що зараз і в Київській області, і в Києві відносно безпечно. Але все одно це відносна безпека. Оскільки в нас є можливість надалі працювати онлайн, сплачувати податки, допомагати рідним і друзям, ми вирішили залишатись в безпеці.
Катерина Купрієнко
Марго Суміна. Зі Львова до Німеччини
У мене було 3 умови, за яких я повернулась додому у Львів. Перша – це, звичайно, родичі, друзі, за якими я неймовірно скучила і вже дуже хотіла їх побачити. Друга – складність оформлення документів. Я жила в Німеччині, там з ними доволі складно. І по-третє, у мене тут робота, тут мій дім. Я хочу жити у себе вдома. Тому я повернулась.
Марго Суміна
3025
