Україні у Польщі, Великобританії, Грузії, Латвії, Франції, Італії, Бельгії та Фінляндії розповідають виданню Евакуація.City, з яким ставленням вони стикаються за кордоном.
Анастасія Солод. Зі Львова до Польщі
Спостерігаючи за тим, як зустрічають українців у Польщі, можна зробити висновок, що поляки дуже добре ставляться до українців. Ти відчуваєш величезну підтримку і взагалі допомогу. Що стосується того, як у житті поляки взаємодіють з українцями, точно сказати не можу, тому що не спілкуюсь з ними так багато. А якщо спілкуюсь, то англійською мовою, особливо не розголошуючи, що я українка.
Анастасія Солод
Віка Шкут. З Києва до Британії
У Британії я не так давно, не більше ніж місяць. Колом мого спілкування є емігранти, а не власне британці. Але у більшості випадків, з мого досвіду, люди ставляться дуже поблажливо. Вони намагаються допомогти, підтримати. Якимось чином показати, що вони на твоєму боці. У маленьких містах є дуже багато допомоги. Організовують зустрічі з українцями, допомагають, дають поради. У великих містах типу Лондона дуже багато людей зі своїми історіями та своїм досвідом, тому на це розраховувати складніше. У великих містах ви будете, по суті, самі по собі. Але люди все-таки підтримують і допомагають.
Вікторія Шкут
Дарина Манько. З Києва до Франції
Щодо ставлення французів до українців – важко узагальнювати. Люди є дуже різні. Влада не сприяє тому, щоб була якась одна позиція щодо України, щодо підтримки України. Можу сказати, що французи добре ставляться до нас. Але немає того запалу, який був у березні. Коли тільки почалась війна, всі щось збирали, хотіли допомогти. І попри те, що у нас досі запеклі бої в Україні, і війна не закінчилась, тут вже люди трохи втомились і їх вже ця тема не так чіпляє, як раніше.
Дарина Манько на демонстрації в Парижі
Марта Цимбала. Зі Львова до Італії
В Італії до українців ставляться по-різному. Дуже залежить від місця, організації, людей. Але в загальному дуже навіть добре. Особливо якщо говорити про якісь релігійні спільноти, монастирі. Знаю, що приймають людей, допомагають знайти житло, є спеціальне медичне страхування. Якщо говорити не про організаційне ставлення, а людське, то постійно перепитують: як ваша сім’я, як загалом справи, чи потрібна якась допомога. Тому якщо оцінювати в загальному, то можна сказати, що до українців в Італії ставляться добре.
Марта Цимбала
Альона Будіна. З Одеси до Фінляндії
Фіни, як і в держустановах, так і звичайні громадяни, дуже підтримують, дуже співчувають і багато допомагають. Вони розділяють наш біль, тому що в них є досить схожий досвід стосунків з росією: Зимова війна, яку фіни пройшли в 1939 і 40-вому роках. Коли срср відцапав частину території Фінляндії. Вони пам’ятають це і живуть з цим болем дотепер. Я пам’ятаю, як спочатку нашого перебування тут, навіть телефоном або наживо у фінустановах мені казали – "Welcome to Finland". Ласкаво просимо до Фінляндії, і сподіваємось, що ви тут будете почуватися у безпеці.
Я особисто знаю 4 волонтерських центри допомоги українцям у столичному регіоні Фінляндії, які були засновані на волонтерських засадах фінами. Подекуди сім’ями з України, які живуть вже давно. Вони допомагають, підказують з питаннями працевлаштування та освіти, які зараз виникають в українців.
Альона Будіна
Елла Пашинська. З Київської області до Бельгії
З початку березня я приїхала до Бельгії. Нас тут зустріли дуже тепло. Нам надали все необхідне для життя: одяг, їжу, житло. Також нам стали виплачувати соціальні виплати. Дітей наших відправили швидко в школу, щоб вони адаптувались і продовжили навчання. Протягом всього цього часу нам допомагають, надають все необхідне. Організували тут для нас курси мови. Люди мене зачарували своєю добротою та душевністю.
Елла Пашинська
Юля Найдиш. З Луганщини до Латвії
Латвійці дуже добре ставляться до українців у Латвії. Як до рідних. Історично вони дуже розуміють нас, тому зараз підтримують. Я навіть зустрічала латвійців, які готові їхати і воювати за нашу Україну.
Юлія Найдиш
Катерина Колесник. З Миколаєва до Грузії
Жителі Грузії дуже добре до нас ставляться. Вони відкрили багато гуманітарних центрів, де можна отримати допомогу, також є безкоштовний транспорт, безкоштовні музеї. Багато власників кафе та ресторанів годують українців безплатно. І підтримка людей, які просто на вулиці можуть обійняти тебе і сказати, як їм шкода. Вони класні.
Катерина Колесник
3025
