Альона Гончаренко у Києві організовувала романтичні події: побачення чи освідчення. Після початку повномасштабної війни дівчина переїхала працювати до Канади. Там почала вести ютуб канал, щоб підтримати евакуйованих українців.

Редакція "Евакуація.Сity" поспілкувалася з Альоною про труднощі адаптації в новій країні. 

Зрозуміла, що у моїй сфері почалася криза

Альона Гончаренко до війни жила у Києві. Вона організовувала свята, зокрема романтичні побачення, освідчення, виписки з пологового будинку. Також вона була вокалісткою київського гурту, співала на різних подіях сольно або з групою. 

Вранці 24 лютого Альона прокинулася від дзвінка знайомих. Їй вдалося залишитися зібраною у перші дні вторгнення та 4 березня виїхати до Польщі. 

"Мої київські друзі і більшість сусідів поїхали. Мені стало страшно залишатися самій. Була можливість або їхати до батьків у Запоріжжя, або до друзів на Закарпаття, або до колишніх одногрупників із китайського університету до Польщі", – згадує Альона. 

блогеркаАльона ГончаренкоАвтор: Архів героїні

У Польші дівчина змогла прийти до тями, друзі не давали їй впасти у відчай. Згодом Альона повернулася до Києва, де вже було відносно безпечно та спокійно. 

Одна із знайомих Альони закликала українок виїжджати до Канади та пропонувала працевлаштування. 

"Я зрозуміла, що у моїй сфері почалася конкретна криза. Я не знала, наскільки масштабним буде безробіття в Україні, адже багато компаній закрилися. Водночас у мене є досвід життя за кордоном під час навчання в Китаї, я знаю англійську мову і розраховувала на підтримку знайомої. Тому вирішила летіти до Канади", – каже дівчина. 

Там Альона почала працювати посередницею між тими, хто шукає роботу у новій країні, та роботодавцем, а тепер працює заступницею керівниці. 

"Я їхала вже з пропозицією роботи, з певними цілями, розумінням, що мене чекає у новій країні", – каже дівчина. 

Переїзд до Канади за програмою CUAET

Щоб потрапити до Канади, Альона Гончаренко користувалася програмою CUAET. На неї потрібно подати такі документи: 

  • паспорт; 
  • свідоцтво про народження дітей; 
  • свідоцтво про шлюб чи розлучення. 

 

Також треба заповнити аплікаційну форму. Альоні допоміг працедавець, але зараз багато переселенців, які вже виїхали до Канади, пропонують допомогу із заповненням, безкоштовно чи за гроші. Однак документи можна подати самостійно. 

Переліт Альона організовувала сама. Квитки з пересадкою у Амстердамі обійшлися у 900 доларів (33 тисячі гривень). Однак зараз ціни значно виросли і їх можна купити від 1 500 доларів (54 тисячі гривень). 

канадаАльона переїхала до КанадиАвтор: Архів героїні

Впустити українців у Канаду можуть лише тоді, коли людині надійде віза за програмою CUAET. На це слід звернути особливу увагу, адже влада країни спочатку надсилає підтвердження про дозвіл на в'їзд, яке не дорівнює візі. 

"Крім того, слід стежити, де оголошена пересадка. Буває, що у цій країні потрібна додаткова віза, наприклад в Британії. Без неї можуть не впустити на літак", – каже Альона. 

Як знайти житло в Канаді

Місяць після прильоту Альона жила у роботодавиці. За цей час дівчина шукала квартиру в Торонто. 

Квартири у Канаді можна шукати на маркетплейсі у фейсбуці або на сайті  Kijiji

"Квартири на сайті є, їх навіть можна обрати. Але от справді орендувати – це проблема. Не завжди власники залишають контакти, тож писати потрібно на їх профіль на сайті. Не всі орендодавці стежать за сайтом, тож можуть не відповісти на ваш запит", – пояснює Альона. 

Аби знайти помешкання, Альона написала близько 60 власникам, отримала відповідь від 10. Часто ціна не відповідає умовам або ж виявляється, що пропонують підвальне приміщення. 

квартираКвартиру у Канаді знайти складноАвтор: Архів героїні

Щоб перестрахуватися, власники квартири питають про кредитну історію людини. Так вони дізнаються, чи немає заборгованості, зокрема за попередні помешкання. Якщо кредитної історії немає або вона маленька – квартиру можуть віддати іншим претендентам. Однак можна скористатися і допомогою поручителя – у випадку Альони нею стала її роботодавиця. 

Вартість квартири дуже висока – допомоги від канадського уряду у 3 тисячі канадських доларів (850 тисяч гривень) вистачить, щоб заплатити за перший та останній місяць. Альона орендує квартиру за 2 200 канадських доларів (62 200 гривень) на місяць, там живе з подругою. 

"Найчастіше квартири для оренди – пусті. Це буквально порожня коробка із облаштованою ванною та кухнею", – каже Альона. 

У свою квартиру Альона купила ліжко, стіл та стільці. Від попередніх власників залишилися дві тумби. Ще планує купити диван, щоб забезпечити спальне місце для українців, які переїжджають з України. 

"Однак у тому, що мало меблів, є певна гармонія", – каже Альона. 

Є проблема і з пошуком роботи. Якщо людина відправляє резюме у Канаді, на нього рідко можуть відповісти. Найкраще – шукати роботу через особисті контакти. 

"Це дуже соціальна країна. Потрібно спілкуватися з людьми, розповідати про себе, про свої проблеми. Це не принизливо. Можливо, хтось зможе допомогти. У Канаді багато емігрантів, які раніше проходили шлях переїзду", – пояснює Альона. 

Рівень життя у країні значно вищий, усе дорожче ніж у столиці України. Альона радить приготуватися, що заощаджень може не вистачити, якщо довго шукати роботу. 

Плановий медогляд коштує близько 160 канадських доларів (4 500 гривень). Поїздка на метро – 3 долари (85 гривень), а їжа не вдома – щонайменше 25 доларів (710 гривень). Продукти коштуватимуть близько 70 канадських доларів на тиждень (2 тисячі гривень).

"Багато знайомих, які переїхали до Канади через війну, змушені повернутися назад, тому що не витримали рівня місцевих цін", – каже дівчина. 

Важко буде й тим, хто не знає англійської мови і не має машини. 

"Страхування на машину коштує близько 250 канадських доларів на місяць (7 тисяч гривень). Але у містах, де не налагоджений громадський транспорт, без неї не обійтися", – пояснює Альона. 

Треба бути готовим до того, що у Канаді живуть дуже різні люди. Багато хто навіть у іншій країні зберігає свою ідентичність, тож на вулиці можна зустріти перехожих національному одязі. 

На блог надихнули друзі

Альона вперше спробувала вести ютуб-канал, коли поїхала на навчання у Китай. Дівчина надихнулася тревел-програмами по телевізору. 

Їй подобалося знімати, однак монтаж забирав багато сили, для телевізійної картинки потрібно було багато ресурсів. Тож після кількох відео дівчина перестала знімати. 

На ведення блогу в Канаді надихнули друзі. Щоб уникнути довгого монтажу, дівчина обрала формат щоденника. Відео знімає щодня, хоча інколи дозволяє один чи два вихідні на тиждень. 

"Це у нас всі дуже переймаються картинкою. Американські блогери знімають прості відео про щоденне життя, і збирають аудиторію. Там немає музики, чи спецефектів. Я подумала, що теж зможу так знімати. Але це теж не легко, бо щодня замість того, щоб ввечері відпочити чи подивитися інших блогерів, сідаю за монтаж. Це займає до двох годин", – каже Альона. 

У відео вона прагне допомогти з пошуком інформації і просто підтримати психологічно українців, які переїхали до Канади через війну. 

"Часто українці, які переїхали до Канади давно, пишуть, що згадують, як переживали схожі до моїх емоції, як адаптовувалися в новій країні. Тож комусь допомагаю інформацією, комусь піднімаю настрій, комусь знімаю рожеві окуляри щодо життя у іншій країні", – розповідає Альона Гончаренко. 

Альона виконала всі умови щодо монетизації, тож вже може отримати гроші за зйомки. Раніше за кожен лайк під своїм відео дівчина перераховувала певну суму на благодійність. Тепер на донати спрямує гроші, отримані за монетизацію. 

Зараз на сайті майже 2 тисячі підписників, відео набирають від 2,5 до 7 тисяч переглядів.