Як трапилося так, що Ксенія стала "заручницею" італійської системи опіки, виданню Свої.City розповіла її матір Каріна.
Доведіть, що ви матір та бабуся: Як працює система опіки на Сицилії
"В лютому я врятувала дітей від нападу Росії, зараз я намагаюсь врятувати дитину від італійської опіки". Саме з цих слів розпочинається допис Каріни з вимогою повернути їй старшу доньку в одній з соціальних мереж.
На початку вторгнення родина Каріни Воронової евакуювалася з Сіверського спочатку у Вінницю, а потім за кордон. У сім'ї двоє доньок, старша Ксенія з дитинства займається велоспортом. У свої 13 років має спортивні досягнення, є призеркою України. Тому сім'я вирішила і далі розвивати доньку у цьому виді спорту, незважаючи на війну.
"Тренер Ксенії запропонував відправити її до Італії, щоб вона тренувалася і розвивалась далі у цій справі. У нього дуже багато знайомих, у тому числі за кордоном, бо є ветераном спорту. Він подзвонив їм і домовився за підопічну. Ксенія з моєю мамою почала готуватися до від'їзду в Італію", – розповідає Каріна.
Родина Воронових
Батьки дівчинки зробили генеральне доручення від тата на виїзд до Італії і все, що було потрібно на той час для перетину кордону.
Ксенія у супроводі бабусі і тренера полетіла до Сицилії. Там їх гарно зустріли: відразу пішли до місцевої міграційної служби, щоб зареєструватися. Коли бабуся показала документи, то генеральну довіреність від батька не визнали. За словами жінки, працівники служби заспокоїли: "Ви бабуся, не хвилюйтеся, у нас такі правила. Ми їй надамо тимчасового опікуна, ніяких проблем не буде".
І як розповідає Каріна, спочатку справді проблем не було. Їм надали гуртожиток в інституті, дівчинка пішла до школи. Невдовзі до них завітав опікун, який був дуже хорошим чоловіком.
"Він приїздив, повністю виконував свої опікунські обов'язки, справи, завдання", – ділиться жінка. Та далі опікуни почали змінюватися. Родина не була в курсі, з яких причин, їх ніхто не повідомляв. Потім подали судовий позов на встановлення бабусі бабусею. Розуміючи, що у доньки проблеми з визнанням документів на Сицилії, батько зробив інше доручення з апостилем (підтвердження законності згідно міжнародних стандартів – ред.). Новий документ бабуся віднесла у суд. Як стверджує жінка, він лежав там 2 місяці.
Далі стало ще гірше. Ксенії знову змінили опікуна, і заселили у гуртожиток до монахинь. Там закрита територія, з якої не дозволяють виходити дитині, навіть з найближчими. Це можна зробити лише в супроводі монахинь. Бабуся та Ксенія зверталися до суду із заявою, щоб дозволили виходити хоча б на морозиво у кафе, яке поряд з монастирем. Не дозволили.
У дівчинки закінчився термін дії страховки, і опікуни, які мають продовжити її, цього не роблять.
Для того, щоб вирішити ситуацію в якій опинилася сім’я, Каріна та її чоловік звернулися у консульство України в Італії. Їм відповіли, що не можуть втручатися в судовий процес:
Ксенія Воронова займається велоспортом
"У них такі закони і нам не пощастило з опікунами, бо в інших немає таких проблем. Кажуть, що вони утримують дітей, тому що влада надає дуже великі гроші на всю цю гуманітарну тему. Їм вигідна опіка, щоб отримувати кошти. Я це не стверджую, це так кажуть, бо я не знаю, які можуть бути причини".
Каріна намагалася поговорити з опікунами, але їй не дозволили. Тому навіть не знає, хто вони. Кажуть, що це конфіденційна інформація.
"На суд прийшла представниця опікуна. Нас допитали, ми все розповіли. Коли представниці дали слово, вона виразила недовіру нашим документам", – з сумом розповідає жінка.
Не віддають дочку попри підтверджуючі документи
У Каріни є родичі в Німеччині. Тому відразу після від'їзду старшої доньки з матір'ю в Італію вони рушили з молодшою у цю країну. Щоб оформити посвідку на проживання та залагодити інші бюрократичні формальності, довелося чекати 4 місяці.
Батько дівчат працює у Червоному Хресті
"Тільки-но я отримала візу і дозвіл від Джобцентру, а у молодшої Лізи закінчився навчальний рік, змогла полетіти в Італію", – розповідає Каріна. Але Каріні висловили недовіру, що вона мати Ксенії.
"Провели розслідування. Генеральне консульство дало довідки, що я мати, що це дійсно моя донька, так само з бабусею все підтвердили. І все одно від них відповідь – "Ні". Консульство говорить, що це Сицилія, тут свої закони та так буває. Нам порадили шукати адвоката".
Живуть разом з донькою в одній кімнаті, але за законом не є її родичами
Спочатку родині надали безплатного адвоката. Але, на думку Каріни, він відносився до справи з байдужістю та був непрофесійним. Прийняв від родини документи, нічого не розпитав, а на судовому засіданні майже спав.
"Коли я попросила слово у суді, то висловила недовіру опікуну і сказала, що вони затягують справу навмисно. Цей адвокат мене вивів, насварив, що не треба так казати, бо на мене подадуть до суду за наклеп. Порадив мені мовчати", – розповідає матір дівчинки.
Наступного дня Каріні подзвонила жінка, яка дізналася про нашу ситуацію, вона прислала іншого адвоката. Він не безоплатний, але одразу взявся за справу. Прийняв документи, поїхав в суд і дивився їхню справу.
Зараз Каріна живе разом з донькою в одній кімнаті, але за законом не є її мамою. Така ж ситуація і з бабусею. Жінка доводить у соціальних службах, що вони рідні, бо хоче забрати її та відвезти до Німеччині. Діалог з цими установами приблизно такий:
"Я приїхала, я мати, у мене є всі підтверджуючі документи, паспорт, посвідка на проживання в Німеччині. Маю куди її відвозити і це не Україна, бо там війна. Вони запитали: "А куди поїде бабуся?". "В Київ". "А чому в Київ?". "Тому, що там зять". "А де тато дитини працює?". "В Червоному Хресті". "А чому він не воює?". Тобто такі речі питали. "А з ким ви залишили молодшу дочку?". "З родичами". "А де вони живуть?". "В Мюнхені”, – це дуже вимотує обурюється жінка.
Ксенія через стрес замкнулася у собі
Крім того, весь процес дуже довгий, через який страждає її старша донька. Вона від стресу замкнулася у собі. Станом на 1 серпня, коли жінка давала інтерв'ю, до вирішення проблеми підключилися ювенальна поліція, Державна служба України у справах дітей, консульство. Вони співпрацюють з новим адвокатом та збирають документи і докази.
Допомога українцям за кордоном
Якщо ви потрапили у таку ж ситуацію, чи потребуєте допомоги, звертайтеся до консульства України в тій країні, де перебуваєте. Тут їх перелік. Крім того, можна отримати безкоштовну підтримку:
- юристів Данської ради у справах біженців (DRC), які допомагають вирішувати правові питання переселенців за кордоном. Контактний номер телефону +380443334295,
- української спілки психотерапевтів. Контактні номери: +380935473773, +380971124591 (Telegram, WhatsApp).