Матеріал The Daily Mail "I can’t fight but I can cook" скорочено та адаптовано українською мовою спеціально для Евакуація.Сity.
Війна застала чоловіка у Великобританії
Вранці 24 лютого Юрій Ковриженко спав у посольстві України в Лондоні. Він мав організувати банкет для політиків і бізнесменів. Але все змінилося.
О третій годині ночі йому написав PR-менеджер. "Росіяни скидають бомби…". Юрій розбудив свою дівчину Ольгу: "Подзвони батькам. Війна почалася!".
Наступні кілька днів подружжя намагалося з'ясувати, де їх рідні та друзі. Вони чули вибухи російських бомб, коли розмовляли з мамою Ольги, яка живе в Дніпрі. У той самий час мама Юрія із собакою ховалася у київському бомбосховищі.
"Ворожі обстріли майже не вщухали, тож вона ходила додому лише щоб помитися та переодягнутися. Вона надсилала фото їжі, яку волонтери готували в сховищах, – варені макарони з олією та овочі". Поки чоловік мав готувати бенкет, його матір харчувалася сухпайками. "Ми не могли нічого їсти", – каже він.
Мав бажання вступити до лав ЗСУ
Пара відчувала безпорадність і не знала, що їм робити. Юрій хотів повернутися в Україну та стати на захист Батьківщини. "Я думав про вступ до армії, але в мене немає навичок, – каже він. – Відчуваю провину. Ми не чули бомбардувань, не були страшенно налякані чи голодні…не стояли в чергах на кордоні, як наші друзі".
39-річний Юрій Ковриженко та його дівчина Ольга були в українському посольстві в Лондоні, коли в їхній країні почалася війна
Десять наступних тижнів пара провела в українському посольстві. "Вражаюче бути там, в епіцентрі політичної кризи, в оточенні чиновників, які працюють 24 години на добу, – каже 33-річна Ольга. – Посольство організувало волонтерський табір на першому поверсі, і Юрій готував для переселенців".
Мама Юрія евакуювалася до Німеччини разом із собакою. "Мій дідусь був радянським суддею. Воював із німцями, – розповідає Юрій. – Важко повірити, що тепер вони ховають його дочку від росіян".
Тим часом батьки Ольги вирішили залишитися на птахофабриці її батька в Дніпрі. Вони не могли виїхати, оскільки відчували обов'язок перед її численними працівниками.
Благодійні івенти для збору коштів для українців
Пара використовувала свої вміння, щоб збирати кошти для України. Почали у лондонському ресторані "Carousel", який є кулінарним центром для шеф-кухарів з усього світу. Наразі Юрій працює там як запрошений шеф-кухар.
Юрій та Ольга також організували численні вечері, включаючи гала-вечір з Біллом Наї, збір коштів із Джеймі Олівером і обід на 1 000 людей з ірландським шеф-кухарем Річардом Корріганом у "Grosvenor House". Загалом їм вдалося зібрали майже 500 000 фунтів стерлінгів.
Джеймі Олівер та Юрій Ковриженко під час підготовки до благодійного збору коштів Cook For Ukraine
Завдяки своїй активності вони знайшли житло – у квітні на одному із благодійних заходів в Академії Розумовського в Кенсал-Грін познайомилися з жінкою, яка запропонувала їм кімнату у власному будинку. Тож тепер пара мала змогу переїхати з посольства.
Місія: популяризація української кухні
Окрім збору грошей, Юрій та Ольга займаються популяризацією української кухні. "Комунізм зруйнував пам’ять людей про те, як готувати", – каже Юрій.
У своєму першому телевізійному шоу "Страва честі" Юрій шукав бабусь у віддалених селах. "Ми хотіли відновити сімейні рецепти, які пережили часи комунізму та голодомор". Чоловік знайшов кількох людей, що пережили голодомор: «Вони ділилися історіями та розповідали, що їли траву й кору".
За чотири роки до початку нинішньої війни Юрій відтворив рецепти Голодомору у вантажівці біля парламенту ЄС у Брюсселі. Він прагнув нагадати людям про вчинений терор Росії проти України.
Ресторан "Мрія" як центр української культури
Малоймовірно, що Юрій і Ольга зможуть повернутися в Україну найближчим часом. "Ми працюємо в сфері гостинності та туризму, – каже Ольга, – а в Україні на це завжди не вистачатиме коштів".
Юрій хоче популяризувати українську кухню
Постійний клієнт ресторану Юрія в Тбілісі знав людину, яка хотіла відкрити ресторан у Лондоні, але не мала бізнес-партнера та шеф-кухаря. Наразі вони підписали договір про оренду ресторану, він має відкритися у липні.
"Ми називаємо його "Мрія", – каже мені Ольга, нарешті посміхаючись, поки сидимо в саду ресторану та їмо солодкі вареники з ягодами.
"У ресторані ми будемо збирати гроші для України, – додає Юрій. – Ми хочемо, щоб це був центр української культури".
На 39-й день народження Юрія їх британська господиня організувала для нього звану вечерю. Чоловіка пригостили тортом із написом: Слава Україні.
3025
