Редакція Евакуація.Сity поспілкувалася з Анною Запотоцькою, яка переїхала до Ізраїлю минулого року за програмою МАСА, а також із жінками, які вирушили до цієї країни напередодні чи після початку активної фази російського вторгнення: Єлизаветою Калітвенцевою, Анною-Сафо Лівщиц та Іриною Мельник (ім’я змінили на прохання героїні, – ред.). Крім цього, опрацювала офіційну інформацію та повідомлення з тематичних груп та підготувала ґайд про життя в країні.
Анна Запотоцька
Усе про тимчасовий переїзд українців в Ізраїль:
- Скільки громадян України переїхало в Ізраїль
- Перетин кордону: документи і візи в Ізраїль
- Як доїхати до Ізраїлю: безкоштовні та платні варіанти
- Хто може в’їхати в Ізраїль: репатріація
- Як і де оформити документи: перші кроки репатріантів в Ізраїлі
- Допомога репатріантам в Ізраїлі. Корзина Абсорбції й пільги
- Економне житло для українців в Ізраїлі, скільки коштує оренда
- Медична допомога українцям в Ізраїлі
- Дитсадки, школи та ВНЗ для українців в Ізраїлі
- Де шукати роботу в Ізраїлі, на що можна розраховувати
- Де безкоштовно вивчити іврит, так як отримати перекваліфікація
- Рівень життя: яка мінімальна сума потрібна
- Чим пересуватись в Ізраїлі, як орендувати авто
- Де шукати допомогу в Ізраїлі: корисні контакти й чати
- Правила для домашніх улюбленців в Ізраїлі
- Враження евакуйованих українців
Скільки українців переїхали в Ізраїль
Ізраїль є досить маленькою країною Близького Сходу, його площа всього 22 145 кілометрів квадратних (це трохи більше за площу Львівської області).
"Ви можете йти по вулиці і це одне місто. Перейти вулицю – ви в іншому місті. Це дуже маленька країна. Тут немає такого, як в Україні, – треба 8 годин їхати полями, аби доїхати з Києва до Львова або до Одеси, ні", – розповідає Єлизавета Калітвенцева.
Мітинг в Тель-Авіві, 20.03.2022 року
Країна постійно перебуває в стані озброєного конфлікту (ізраїльсько-палестинська ескалація триває понад 70 років). До того ж до сусідньої Сирії, порушивши міжнародне право, росія здійснила інтервенцію у 2015-му. І тепер уряд кремля може застосовувати до Ізраїлю політичні маніпуляції в обмін на спокій на сирійському кордоні. Ізраїлю доводиться постійно докладати зусиль для безпеки громадян і попередження терористичних актів.
На початку березня Міністерство внутрішніх справ Ізраїлю встановило квоту обсягом 5000 українських громадян, які зможуть в’їхати в країну. Треба зазначити, що 5000 не включають репатріантів та родичів громадян Ізраїлю. Українці, які мають право отримати чи вже мають ізраїльське громадянство (нові репатріанти), мають більше преференцій і легшу процедуру потрапити до Ізраїлю. Разом з тим їхати до країни українці можуть з туристичною метою.
Після початку повномасштабної війни в Ізраїлі зареєстрували близько 14 тисяч українців.
Рівень життя: яка мінімальна сума потрібна
"Найдорожче жити, звісно, у столиці. Як ви знаєте, Тель-Авів визнали найдорожчим містом у світі. Також я б не радила обирати квартиру на узбережжі: у туристичних місцях завжди ціни вищі", – розповіла Анна Запотоцька.
"В Хайфі дешевше, у Тель-Авіві – дико дорого. Скільки треба одній людині, щоби вижити? Хоча б пару тисяч доларів. Гроші просто зникають", – додає Ірина Мельник.
"Так, ціни великі. Але й зарплати в людей інакші", – аргументує Єлизавета Калітвенцева.
Комунальні послуги в Ізраїлі потрібно сплачувати окремими рахунками, оскільки тут немає комплексного сервісу на кшталт нашого ЖЕКу. За догляд за прибудинковою територією треба викласти від 30 до 250 шекелів (340-2 800 гривень) на місяць (залежно від розміру території).
Газопостачання в Тель-Авіві коштує 6,5-11,2 доларів за метр кубічний. Водопостачання – 200-250 шекелів (2 800 гривень) на місяць на сім’ю. Чек на електроенергію влітку значно вищий, адже тоді активніше користуються кондиціонерами. Якщо підтримувати комфортну температуру вдома й не економити, то за літній місяць доведеться сплатити 400-500 шекелів (приблизно 5 000 гривень). Витрати на мобільних операторів – до 100 шекелів (1 100 гривень). За підключення ТБ – ще 120-150 шекелів (1 500 гривень).
Великий вибір їжі за 3-5 шекелів
Поїсти в дешевому ресторані можна за 60-70 шекелів (730 гривень), а випити кави – за 8-10 (100 гривень). 1 літр молока коштує 6 шекелів (70 гривень), 1 кілограм сиру – 50 (550 гривень), 12 яєць – 13 (140 гривень), 1 кілограм яблук – 10 (110 гривень), пляшка вина – 40 (450 гривень). Міцний алкоголь типу рому вартуватиме близько 100 шекелів (1 130 гривень).
"Які ціни на їжу не знаю. Ми в Акко недавно, і наш Муніципалітет (відділ абсорбції) організовує гарячі обіди. Ми тут знайшли "соціальні їдальні". Великий вибір їжі за 3-5 шекелів. Тут є також продуктові корзини за 25 шекелів (а фактично – 200). Це конкретно в Акко, про інші міста не скажу. Протягом двох місяців не готували самостійно їжу ні разу", – розповідає про досвід своєї сім’ї дружина репатріанта Анна-Сафо Лівшиц.
Враження евакуйованих українців
Журналістці Єлизаветі Калітвенцевій 23 роки й 8 років тому їй уже довелося евакуюватися з Донецька, коли росія почала війну на Сході України. Тоді родина Єлизавети мешкала в небезпечному районі, біля аеропорта, а тому вирішила переїхати до Києва. За 10 днів до початку активної фази російсько-української війни дівчина виїхала з Києва до Ізраїлю. Там мешкає її дядько із сім’єю. Зараз дівчина із сестрою живе в Реховоті.
Єлизавета Калітвенцева
"Це було раптове рішення. Я мала плани в Україні й на лютий, і на березень… 13 лютого вилетіла до друзів моя сестра. І в той день щось почалося відбуватися: скасовували рейси до та з України. SkyUp скасував її зворотній рейс на 17 лютого. Батьки зателефонували сестрі і сказали там поки лишитися. Наступного ранку до неї вилетіла я. Попередньо – на місяць. Я подавала заявку на дозвіл на в’їзд, але тоді це було з міркувань епідеміологічної безпеки. Запрошення мені не робили, бо там мешкає мій кровний родич".
Місцевий парк у Реховоті
Єлизавета ділиться порадами для тих, хто лише збирає валізу до Ізраїлю:
"По-перше, це не європейська країна, тут східний менталітет. Вас ніхто не чекає, навіть якщо ви рятуєтесь від війни. Тут люди самі живуть у стані постійної війни. Нещодавно були теракти. Тут неспокійно. Корінні ізраїльтяни інакші.
По-друге, тут важко жити. Якщо ви вирішуєте тут залишитися, вам доведеться – буквально! – починати все спочатку. Спершу йти прибиральницею, охоронником тощо. Ті, хто в Україні був маркетологом, наприклад, не може змиритися з такою реальністю. Щоби піднятися тут, треба багато терпіння й багато часу. І знати мову.
Якщо ви жінка – вам докорятимуть, що не носите спідницю й хустку. Тут всюди низький сервіс обслуговування, і високі ціни. Тут люди не переймаються про зовнішність. Хто приїжджає вперше, той очікує пальми, сонце й екскурсію до Стіни Плачу. Але жити – це інакше, треба бути готовими до всього. Тут кидають на гроші із житлом".
Анна-Сафо Лівшиц заміжня за чоловіком-репатріантом. Зараз вони мешкають у місті Акко.
Акко
"Мій чоловік єврей, репатріюється, буде отримувати Корзину абсорбції. В Акко нам дуже комфортно. Ми приїхали зовсім без речей і грошей, ми самі з Бучі. Думали, що повернемося ще. Із собою взяли лише два рюкзаки й закордонні паспорти. Але в Акко є секондхенди, де можна взяти речі безкоштовно. Багато благодійних організацій, які допомагають речима і грошима. Нам релігійна організація дала диван, мікрохвильовку, чайник, електропіч… Мені, як українській переселенціі, церква надала 2 000 шекелів. Ізраїль – країна репатріантів. Усі колись сюди приїхали і знають, як це важко, тому й допомагають".
Анна-Сафо
Ірина Мельник евакуювалася з України, перейшовши пішки кордон із Румунією, а звідти – вилетіла до Тель-Авіву. Вона має єврейське коріння, а відтак право на репатріацію. Ділиться враженнями:
"Складно розповідати про враження від переїзду, бо я не планувала переїжджати. У цілому все добре. Але складно це. З одного боку, я біженка. А з іншого – маю деякі привілеї: мені дісталося єврейське коріння. Моя порада тим, хто лише збирається, – максимально підготуйте документи. А ще зрозумійте, що тут дуже дорого. Знайдіть, де житимете заздалегідь. Не зволікайте зі страховкою, бо без неї майже неможливо купити ліки".