Матеріал The Washington Post "A Virginia family’s push to give a Ukrainian orphan respite from war" скорочено та адаптовано українською мовою спеціально для Евакуація.Сity.
Американські родини хочуть врятувати українських сиріт
Дженні Бредшоу, її чоловіку та їхнім 17-річним дочкам-близнючкам полюбили темно-русяву блакитнооку 9-річну дівчинку з України.
Родина хотіла усиновити дитину з-за кордону. Катя приїхала за програмою обміну і прожила з ними місяць. Після цього подружжя зрозуміло, що час настав.
Родина із Сентервіля (штат Вірджинія) хоче удочерити 9-річну українську сироту Катю
Катя, повне ім’я якої не називаємо з міркувань безпеки, із задоволенням допомагала з прибиранням та пекти печиво, грала в одягалки. Вона охоче ходила в парки та музеї, годувала домашніх собак.
Але з моменту російського вторгнення в Україну спроби усиновити дівчинку загальмувалися. Згідно зі статистикою Держдепу, щороку американці усиновлюють понад 200 дітей із України. Наразі процес зупинився через війну, кажуть експерти з усиновлення та чиновники Державного департаменту.
Дженні Бредшоу та її чоловік Холт є членами групи потенційних прийомних батьків у США. Вони комунікують з українськими органами з питань усиновлення, чиновниками Державного департаменту та лідерами Конгресу і привертають увагу до їхнього становища.
Поки законне усиновлення неможливе, вони хочуть, щоб українські діти-сироти, які вже пройшли програми обміну в США, приїхали на кілька місяців.
Дженні Бредшоу та Катя на кухні під час приїзду дівчинки в США
"Ми не просимо зробити виняток або порушити процес усиновлення, – каже Дженні Бредшоу, і додає: Ми просто хочемо, щоб Катя відпочила від війни".
Програми обміну в США та для чого вони існують
Беккі та Террі Шинолт, які живуть неподалік Гаррісбурга (штат Пенсільванія) хочуть зробити те саме, що і попередня сім’я: родина готова прихистити сироту з України на кілька місяців.
Минулого року в рамках програми обміну до них двічі приїздила дівчинка, повне ім’я якої не називаємо з міркувань безпеки. Родині вона сподобалась, тож вони вирішили удочерити її.
Програми обміну необхідні, щоб діти відчули "смак американського життя" та відпочили від своїх сиротинців. Вони не заохочують і не перешкоджають усиновленню, а лише дають змогу українським дітям та американським родинам познайомитися один з одним.
Родина пригадує, як весело 14-річна дитина вчилася плавати, розмовляла англійською, гралася з домашніми собаками й конем.
"Їй подобалося бути єдиною дитиною, отримувати всю увагу та відпочивати від інших дітей", – розповідає Беккі Шино. Влітку цього року родина планувала прийняти її знову за програмою обміну, але почалася війна.
Террі Шино з українською дівчинкою-сиротою, яка приїхала до них за програмою обміну
Наразі сім’я хоче вивезти дитину з України, навіть якщо тимчасово. За словами Беккі Шино, дівчинка жила у Миколаївському дитячому будинку та була евакуйована в перший день війни на захід України. Коли інтернет стабільний, дівчинка може переписуватися в мессенджерах.
"Нещодавно вона написала, що дуже сумує і хоче приїхати до нас, але вона сказала, що ця війна не дає змоги полетіти до нас", – розповідає Беккі.
Усиновлення та програми обміну під час війни заборонені
У червневому листі до сенатора Емі Клобучар (штат Міннесота) чиновники Держдепартаменту повідомили, що зв’язалися з Міністерством соціальної політики України та Посольством України в округу Колумбія.
Високопосадовець Бюро із законодавчих питань Державного департаменту Девід Бонін написав у листі, що його відомство "передало, що багато американських сімей хочуть продовжити процес усиновлення та тимчасово приймати дітей у США".
Але він сказав, що "український уряд дав чітко зрозуміти, що усиновлення зараз неможливе, і вони не дають дозвіл на участь у програмах прийому у Сполучених Штатах".
Спроби зв’язатися з адміністрацією дитячих будинків і чиновниками, відповідальними за усиновлення, в Україні та Румунії не увінчалися успіхом.
Експерти кажуть, що програми усиновлення або обміну нерідко припиняються під час і одразу після стихійних лих, воєн чи інших надзвичайних ситуацій, бо після їх припинення можуть знайтися батьки чи інші родичі дітей. Також діти можуть стати жертвами торгівлі людьми.
Короткострокове рішення – дозволити дітям приїхати за тимчасовими візами до США
Келлі Демпсі – юристка із Шарлотта, яка протягом 15 років займається питанням іноземного усиновлення. Вона розповіла, що в США є щонайменше 40 сімей, які потрапили у подібні ситуації і хочуть надати тимчасовий прихисток сиротам, з якими вже зустрічалися в рамках програм обміну. Родини пройшли необхідні перевірки та мають всі дозволи, оскільки вже приймали українських дітей-сиріт. Багато з них були в процесі усиновлення, коли почалася війна.
"Ми не згодні з тим, що ці діти повинні бути відокремлені від американських сімей, з якими вони знайомі", – каже Келлі Демпсі, клієнти якої живуть по всій території США і намагаються допомогти українським дітям віком від 6 до 17 років.
Малюнок української дівчинки-сироти
"Короткострокове рішення – дозволити дітям приїхати до США за тимчасовими візами і повернутися, коли буде безпечно. Після цього відновити процес усиновлення. Буде краще, якщо ми вивеземо їх із бомбосховищ і таборів для біженців і поселимо в домівках сімей, яких вони знають і які їх люблять", – зазначає юристка.
Наразі Катю разом з іншими сиротами в її закладі перевезли до дитбудинку в Румунії. Дженні Бредшоу вже літала до дівчинки, щоб показати, що "американська родина не забула про неї". Натомість Катя розказала жінці, що навчилася кататися на роликах.
"Ми обінялися, – пригадує жінка, – і вона пригорнулася до мене".
3025
