Матеріал The Wall Street Journal "From Pizzerias to Tech Startups, Ukrainian Refugees Trickle Into Europe’s Labor Market" скорочено та адаптовано українською мовою спеціально для Евакуація.Сity.
Скільки українців знайшли роботу та де вони працюють
Від початку війни щонайменше 400 000 українських евакуйованих знайшли роботу в Європі. Зокрема, понад 200 000 у Польщі, майже 100 000 у Чехії та близько 20 000 в Італії, згідно офіційних даних цих країн.
Понад 5 мільйонів українців знайшли прихисток в Євросоюзі. З них 3,7 мільйона подали заявки на тимчасовий захист, який дозволяє їм працювати, отримувати освітні та медичні послуги протягом трьох років.
Українка Анна Петрова допомагає українським жінкам отримати навички підприємництва в Данії Автор: Франческо Ластруччі для The Wall Street Journal
Упродовж останніх років Європа відчуває дефіцит робочої сили. І це на додачу до низького рівня народжуваності та браку висококваліфікованих працівників. Пандемія коронавірусу сколихнула ринок праці, спершу зумовивши стрімке зростання рівня безробіття, а потім його падіння.
Висококваліфіковані українські техпрацівники вже працюють в Amazon.com Inc., Vodafone Group PLC та інших компаніях у Європі. Українські підприємці відкривають бізнес у Данії, Нідерландах та інших країнах. Лісабон, який до війни користувався популярністю в української діаспори, приваблює українські технологічні стартапи, які покинули Київ.
Завдяки спеціальній онлайн-ініціативі ЄС українці можуть знаходити роботу за фахом. Євросоюз також розробив українську версію програми, яка допомагає створювати онлайн-резюме та супровідний лист, що необхідні для працевлаштування в ЄС.
Допомога з відкриттям бізнесу
У 2011 році Анна Петрова заснувала організацію Startup Ukraine, яка надає послуги підприємцям. Опинившись у Данії, жінка хотіла допомоги українським стартапам. "Українцям підприємництво дає фінансову незалежність та можливість створювати нові робочі місця", – розповідає вона.
Жінка долучилася до організації конкурсу з відбору 60 евакуйованих українок, які прагнули відкрити бізнес у Західній Європі. Перший випуск, усі учасниці якого мали магістерський ступінь і великий досвід роботи, закінчив навчання на початку липня. Підприємці-початківці хочуть відкрити бізнес у технічній, освітній та харчовій галузях, індустрії моди тощо.
Анна Петрова допомагає українським евакуйованим стати підприємцями
"Ви не хочете мити підлогу в Данії чи Німеччині, якщо в Україні ви були фахівцем у певній сфері", – розказує Анна Петрова.
Економісти стверджують, що попри бажання та фахову освіту не всі українці мають змогу працювати. Більшість евакуйованих – діти та матері, які доглядають за малечею.
Наразі пані Петрова шукає фінансування для запуску курсу підприємництва у Великобританії та інших європейських країнах.
Від прибиральниці в готелі до маркетологів онлайн-банку
У багатьох вимушених переселенців не буде проблем із пошуком роботи, якщо вони зможуть вирішити особисті проблеми, наприклад, щодо догляду за дітьми. Так вважає Сандра Ляйтнер, економістка Віденського інституту міжнародних економічних досліджень, який спеціалізується на Центральній і Південно-Східній Європі.
Евакуйовані також працюють на низькокваліфікованих роботах, на які не погоджуються європейці. Українське подружжя знайшло роботу прибиральником та посудомийкою в Residenz Heinz Winkler, п’ятизірковому готелі біля Мюнхена. Тамтешній менеджер сказав, що багато колишніх співробітників звільнилися з індустрії гостинності під час пандемії.
Марина Литвин приїхала до Італії з Харкова з 10-річним сином і 18-річною сестрою в середині березня. Вона працює офіціанткою в піцерії в дві зміни. Власник ресторану сказав, що, ймовірно, не відкрив би заклад влітку, якби вона не погодилась на роботу. Бо ніхто з місцевих працювати не хотів.
Vodafone активно шукала українських працівників. За словами речника, компанія отримала понад 1200 заявок на роботу, з них 60% жінок, і працевлаштувала близько 100 громадян України, закривши складні вакансії.
Галина Палійчук за місяць перебування в Нідерландах знайшла роботу проєктною менеджеркою
Нідерландський онлайн-банк Bunq BV із 400 співробітниками та клієнтами по всій Європі, найняв 18 нових співробітників, у тому числі українців, які рятувалися від війни, та росіян, які залишили свою країну на знак протесту проти вторгнення. Серед працевлаштованих українців є кодери та співробітники відділу маркетингу.
"Ми хотіли допомогти евакуйованим. До війни в нас працювали чудові українці. Тому ми знали, що отримаємо кваліфікованих працівників", – розповів засновник і виконавчий директор Bunq Алі Нікнам.
Ще одна українка, Галини Палійчук, була в Німеччині, коли Росія вторглася в Україну. Авіакомпанія скасувала рейс жінки додому, тож довелося залишилася в Німеччині з трьома сорочками, парою джинсів, однією парою взуття та без ноутбука.
Жінка переїхала до Нідерландів, де за місяць отримала роботу проєктної менеджерки. "До війни я працювала на керівних посадах. Тут я зрозуміла, що не зможу відразу претендувати на таку роботу", – сказала вона.
Анна Тянь із Києва перші тижні від початку війни провела в селі, а потім переїхала до Нідерландів. На новому місці жінка влаштувалася піарницею у фонд, який допомагає українцям з евакуацією.
"Звичайно, ми всі мріємо повернутися додому після закінчення війни, але поки що це наша нова реальність, і ми використовуємо її якнайкраще", – каже Анна.
3020
