Матеріал The Washington Post "Fleeing war, Ukrainians find open arms but a closed border" адаптовано українською мовою спеціально для Евакуація.Сity.
Евакуація з України
Агресія Росії спричинила найбільшу міграційну кризу з часів Другої світової війни. Під час наступу російських військ мільйони ринули до Європейського Союзу. Проте були й ті, хто вирішив поїхати до США, скориставшись інструкціями, які активно публікували в месенджерах та соціальних мережах.
Українціі очікують у таборі у Тіхуані
Їм казали, що буде легко і обіцяли допомогу. Все, що їм потрібно було зробити – це добратися до Мексики та перетнути кордон. Тисячі українських родин витратили останні заощадження на перельоти до Канкуна та Тіхуани.
Зміна політики
За даними Агентства ООН у справах біженців, понад 6 мільйонів українців покинули рідні домівки від початку війни. Більшість поїхали до Польщі, Румунії та далі до Західної Європи.
Набагато менше, близько 71 тисяч, перетнули Атлантику. США спочатку виключили українців із 42 Розділу – розпорядження про охорону здоров’я часів пандемії, яке забороняло прийом мігрантів. Ситуація змінилася в середині квітня після публікації світлин, на яких європейські іммігранти обходили темношкірих на південному кордоні. Ці фото породили звинувачення в упередженому ставленні до біженців.
Українці на кордоні у Тіхуані
Чиновники закрили кордон для українців. У такий спосіб вони прагнули позбутися контрабандистів і утримати людей від подорожей.
Важке рішення
Втративши можливість потрапити в США, багато українців не знали, що робити далі. Вони застрягли в Мексиці – країні, про яку вони мало що знали.
Тоді ж з’явилася інформація про програму "Єднаймося для України". Ініціатива американського уряду давала можливість для 100 тисяч громадян України отримати дозвіл на дворічне перебування в країні. Кандидати повинні мати українські паспорти та спонсора зі США, який був готовий підтримати їх фінансово.
Перед закриттям кордону США прийняли близько 20 тисяч українців
Дезорієнтовані українці в Мексиці постали перед важким вибором: залишитися у країні та сподіватися отримати право на участь у програмі чи їхати деінде.
Лос-Анджелес: Пошук прихистку
Майже 20 тисяч українців потрапили до США перед закриттям американсько-мексиканського кордону. Вони зупинилися у своїх родичів і незнайомців, які зголосилися прийняти їх, поки ті очікували дозволу на роботу, – процес, який може тривати більше трьох місяців.
Наприклад, Максим Близнюк, його дружина та син із інвалідністю почали нове життя у Лос-Анджелесі. Американська родина, яку вони ніколи не бачили, запропонувала їм безкоштовну квартиру. Але українці знають, що все має термін придатності.
Після початку бомбардувань Близнюк покинув звукорежисерський бізнес, друзів і старшого сина в Харкові. Це була жахлива поїздка, спричинена потребою наймолодшого сина, хворого на церебральний параліч, в надійній медичній допомозі. Вони любили своє життя в Україні. Але його перервала війна.
Наразі родина Близнюка розраховує на UkraineNow – некомерційну організацію, засновану технічним підприємцем Артуром Куляном. П’ять років тому він іммігрував до Сполучених Штатів з України. Переїзд відкрив йому двері у світ стартапів.
У перші дні російського вторгнення він не міг спати. Безсоння зникло, коли Куліан придумав спосіб, як допомогти своїм людям. Чоловік, який раніше займався розробкою штучного інтелекту для некомерційних організацій, почав адаптувати цю технологію для набору та координації волонтерів по всьому світу, щоб допомогти українцям втекти від війни. UkraineNow сприяла евакуації сотень сімей по всій Європі, розмістивши їх в орендованому житлі та підключивши до місцевих ресурсів.
Мережа Куляна поширювалася всюди, де українці шукали притулку та потребували допомоги. Зокрема, й на американсько-мексиканському кордоні, куди незабаром прибули його мати, невістка, племінниця та племінник.
Розгубленість і надія
Згідно з програмою "Єднаймося для України", федеральні імміграційні служби перевіряють заявників, перш ніж вони зможуть забронювати авіаквитки. Перші українці в Європі – близько 6 тисяч осіб – отримали проїзні документи в середині травня, приблизно через три тижні після запуску програми. Але цей процес збив з пантелику багатьох, особливо тих, хто був у Мексиці.
Виникла проблема з веб-сайтом, а паперова робота була обтяжливою. Деяким родинам було важко знайти спонсорів у США. Для вакцинації, яка відповідала медичним вимогам, був необхідний час і ресурси. Зрештою ці проблеми вирішили, і наприкінці травня Міністерство охорони здоров’я та соціальних служб США надало українцям допомогу, типову для всіх біженців. Людям, які отримали гуманітарне умовно-дострокове звільнення, присвоїли номер соціального страхування та дозволили працевлаштуватися в Сполучених Штатах.
Мехіко: Холодні ночі, спекотні дні
Багато українців, які сподівалися перетнути кордон, повернулися до Мехіко. У місті розташоване посольство США та головний аеропорт країни.
Волонтерські організації розбили табір в одному з найнебезпечніших районів Мехіко. Група співпрацювала з мексиканськими чиновниками щодо організації наметового містечка на базі спортивного комплексу. Мексиканський ВМФ встановив кухню, а місцеві лікарі надавали медичну допомогу. Табір добре охоронявся, що контрастувало зі ставленням до інших мігрантів, – їх зазвичай, залишали напризволяще і вони могли стати жертвами злочинних організацій.
Діти, люди літнього віку та цілі родини з України очікували під спекотним мексиканським сонцем, щоб подати заявки на участь у програмі США та знайти спонсорів.
Перші дозволи надійшли українцям, які чекали в Мехіко, через місяць після запуску "Єднаймося для України". Оформлення дозволів на в’їзд тривало ще приблизно тиждень. За словами волонтерів, потік людей із Європи збільшувався щодня.
До кінця травня табір у Мехіко спорожнів.
⚡️ Історії евакуації, допомога переселенцям та біженцям читайте на порталі ukr.net - Новини ukr.net.
3025
