Редакція Евакуація.City поспілкувалася зі слов'янцями про труднощі релокейту бізнесу під час війни та мотивацію почати все спочатку на новому місці.
"У Слов'янську була бандерівкою, а в Чернівцях – москалькою"
Поліна Семенець разом з багатьма працівниками сімейного ресторану "Ультра Family" евакуювалися в Чернівці зі Слов’янська чотири місяці тому. Вона "власниця, опора та душа" закладу, за словами її колег. У Слов'янську "Ультра Family" працював понад 10 років. Відкрилися ще у 2006 році спочатку як маленьке кафе для студентів Донбаського педагогічного університету, а згодом виросли до великого ресторану зі своїми літніми майданчиками та баром.
За 8 років війни в Україні – Поліна не вперше зачиняла свій ресторан. Довелось зробити це ще у 2014 році. Через військові дії заклад закрився на деякий час, а жінка з сім'єю поїхали у Київ. Однак, згодом він відновив свою роботу та отримав більше відвідувачів, ніж будь-коли. "Ультра Family" перетворився на заклад сімейного відпочинку, створив нові послуги, меню, там займалися і кейтерінгом на природі. І так тривало, аж до 24 лютого цього року.
Родина “Ультра Family”
"Слов'янськ почали обстрілювати майже одразу, ми бачили, що це не 2014 рік, і так швидко додому не повернемось. Це не закінчиться не за день-два і тим більше не за 2-3 тижні. Треба було ухвалювати рішення. Потрібно жити далі й чекати, що все заспокоїться не було сенсу", – розповідає Поліна Семенець.
Власниця кафе побачила, що росіяни зробили з Маріуполем, тому вирішила: "потрібно терміново евакуюватися".
Першою це зробила головний технолог "Ультра Family" Ірина Правдівцева. Жінка родом з Буковини. У Ленківцях, що поблизу Чернівців, досі проживає більшість її рідних. Ірина переїхала у Слов'янськ ще юнкою, там вийшла заміж. Її матір працювала сільською кухаркою: готувати різноманітні страви для весіль на триста і більше людей, тому ще змалечку Ірина допомагала своїй матері на кухні.
Ірина Правдівцева
"У Слов'янську була бандерівкою, а в Чернівцях – москалькою", – посміхається Ірина Правдівцева.
На Донбасі жінка лише вдосконалила свої вміння. Пройшла майстер класи від відомих кухарів, навчалася в кулінарних академіях, зокрема за кордоном.
Коли почалося повномасштабне вторгнення – жінка повернулася до рідних Ленківців. Разом з нею переїхала більша частина "Ультра Family"– всього 15 працівників з 32-х зі своїми сім'ями. Їх поселили у місцевому дитячому садочку.
"Все, що ми робимо, робимо – разом"
Вивозити ресторан у Чернівці допомагав весь колектив
Ще до евакуації на Буковину Поліна та її колектив почали збирати речі та домовлятися про перевезення бізнесу. Зробила це самостійно та за свій кошт. Забрали з собою зі Слов'янська усе, що могли у 4-х фурах. Жінка винаймала такі машини, які б могли заїхати у місту і вигрузити майно одразу.
"Це було дуже важко, я ніколи не працювала з перевезеннями та вантажівками. Ми вивезли обладнання, меблі. Було важко зрозуміти як це розташувати у машині, у що запакувати. Мені знесли папір і пледи з усього міста. Разом зі співробітниками брали аркуш паперу, креслили, проектували: як і де будемо розташовувати наші дивани, що будемо у проміжки між ними класти", – розповідає Поліна Семенець.
Знайшли приміщення у Чернівцях на вулиці Кобилянської. Релокація чимало коштувала Поліні, але: "головне, що вдалося врятувати людей".
4 місяці жінка разом з працівниками "Ультра Family" спали на підлозу у садочку і лише нещодавно Ірина Правдівцева, яку вони любляче називають "наша Ірина Михайлівна" допомагала їм знайти місця у гуртожитку.
Кафе "Ультра Бабуся" працює у Чернівцях
"Як тільки всі опинилися в безпеці, прийняли рішення продовжити робити те, що ми вміємо краще за все – смачно і ситно годувати, але вже у Чернівцях. Так і з'явилося кафе "Ультра Бабуся", на честь Ірини Михайлівни", – посміхається власниця бізнесу.
Зараз у приміщенні, яке орендують, роблять ремонт. Тому відвідувачів закладу приймають на літньому майданчику. Усе роблять самі. Жодної фінансової допомоги від держави чи міста не отримали. У команді "Ультра Бабусі" працюють усі працівники, які переїхали зі Слов'янська. Крім того, взяли на роботу декількох переселенців із Харкова та чернівчан. Коли працівники "Ультра Family", які евакуювалися в інші міста, дізналися про відновлення роботи закладу, то переїхали у Чернівці. Серед них офіціант Ілля.
Офіціанти "Ультра Family"
"Мені подобаються Чернівці. Гарне старовинне місто із привітними людьми. Поки живемо разом з дівчиною у гуртожитку, її Поліна Юріївна теж взяла на роботу, а далі побачимо", – каже Ілля.
Родина "Ультра Family" у Чернівцях стає щоразу більшою
За словами Поліни Семенець, приміщення "Ультра Family" у Слов'янську поки ще ціле, однак було вже кілька вогневих потраплянь у заклад. Через осколки утворилися нові отвори у вікнах і стінах.
Найбільше болить Поліні те, що у Слов'янську досі залишаються люди, які кожної миті можуть загинути. Каже, що стіни можна відновити, а життя – ні.
Поліна Семенець у Чернівцях
Їй сподобались Чернівці. Зараз це найкраще місто у світі для мене, каже жінка.
"Я відчуваю себе тут у безпеці зі своїми доньками і це на сьогодні – найголовніше. Завдяки нашим військовим, які нас боронять, ми можемо це собі дозволити", – каже власниця закладу.
Поліна не намагалася зробити ком'юніті переселенців з Донбасу у Чернівцях, але все вийшло само собою. Родина "Ультра Family" поповнюється тепер щодня. До них часто випадково заходять переселенці, а коли дізнаються, що кафе переїхало з Донбасу – часто плачуть та розповідають свої історії. Нещодавно до них завітали військові з Краматорська. Навіть допомагали Поліні робити ремонт, поки були у відпустці.
"Мені ніколи було думати про війну. Рішення як врятувати працівників і бізнес треба було ухвалювати швидко. Сісти склавши руки – не мій варіант. Поїхати за кордон можна було б, але на мою думку, найголовніше це стосунки, почуття, які у нас є і за гроші ви цього не купите. Щастя – це те, що є в людини всередині. Ми є один в одного, тому навіть коли спали на підлозі – були щасливі", – резюмує Поліна.
3644
