Редакція Евакуація.City поспілкувалася з керівником закладу у Чернівцях Денисом Гавриличенком, розпитала про досвід переїзду, державні програми підтримки бізнесу та чи працюють зараз харківські ресторани.
Чернівці обрали через близькість кордону, безпеку та допомогу місцевої влади
Повномасштабне вторгнення росії не стало сюрпризом для Дениса, адже Харків ось уже 8 років є воротами на Донбас. 24 лютого чоловік прокинувся, зідзвонився з власником мережі, разом проговорили алгоритм дій щодо працівників і приміщень. Вирішили, що у місті несприятлива атмосфера для спокійного харчування людей. Тому більшість працівників відпустили. Залишили працювати лише дві локації, одна з яких стала волонтерським хабом.
Каша маслом у Харкові - заклад, який працює у воєнний час як гуманітарний хаб
"Там із початку повномасштабного вторгнення ми безкоштовно годували військових та волонтерів", – каже Денис Гавриличенко.
Власник "Каша маслом" евакуювався в Чернівці у березні. Поки оговтувався від війни, побачив, що у місті було доволі безпечо. Вулицями гуляли люди, всі кафе та ресторани були забиті переселенцями й місцевими. Коли стало зрозуміло, що в Харкові ще не скоро можна буде так працювати, почали шукати безпечне місце для відновлення роботи мережі.
З релокацією допомогла урядова програма підтримки
Для релокації розглядали кілька міст. Серед них: Кропивницький, Івано-Франківськ та Чернівці. Вирішили зупинитися на останньому варіанті. На це було кілька причин:
- тут спокійно (на 16 вересня, Чернівці – єдине місто в Україні, в яке не поцілили росіяни – ред.),
- близько кордон із Румунією,
- допомагала обласна військова адміністрація, яка запропонувала зареєструватися і скористатися урядовою програмою з релокації.
Власники "Каша Маслом" заповнили заявку на участь у програмі за посиланням. Через 5 днів їм підтвердили запит в Міністерстві економіки. Далі допомогою з релокації займалася Чернівецька ОВА.
Денис Гавриличенко
"Ми самі орендували фури, однак підписали угоду з перевізником і Укрпоштою про повернення коштів за транспортні послуги. Коли дісталися Чернівців, потрібно було сфотографувати, що вантаж справді доставили до місця призначення", – розповідає Денис.
За кілька тижнів власнику "Каша Маслом" повернули гроші. Звісно, їх не вистачило на перезапуск бізнесу, але це покрило поточні витрати і послуги доставки. Точну суму чоловік називати не хоче.
"В адміністрації нам запропонували кілька приміщень із невисокою орендою, але обрали варіант в старій частині міста на комерційній основі. Перед переїздом представники вивчили ринок і попит, конкурентів. Я обійшов більшість закладів громадського харчування в місті, спостерігав за роботою працівників, видачею страв тощо", – розповідає Денис Гавриличенко.
Переїзд зайняв близько тижня. А вже 28 квітня фури з обладнанням, меблями, кухонним інвентарем Денис зустрічав у Чернівцях.
"Вантажівки подолали понад тисячу кілометрів практично за добу. У Чернівці в центр міста заїхали вночі. В цьому нас підтримала місцева влада. Нам дозволили пересуватися і завантажуватися у комендантський час із супроводом поліції. З Харкова перевезли все своє: люстри, техніку, навіть стільці на яких сидимо", – посміхається керівник.
Харківські дизайнери спроектували вигляд приміщень. Впродовж місяця в "Каші маслом" робили ремонт і вже наприкінці травня відкрили заклад для перших відвідувачів.
В першу чергу евакуювали кухарів та технологів
У Чернівці переїхало не лише обладнання, але й працівники. Більшість з них – харків'яни. Мережа ресторанів запропонувала людям евакуюватися у нове місто з сім'єю. Зараз для більш ніж 15-ти працівників "Каші маслом" винаймають житло, безоплатно харчують та платять зарплату.
"Ми перевозили в Чернівці в основному кухарів та технологів, тому що вони вже знають специфіку нашої роботи й меню. Для нас було важливо харчувати відвідувачів тим продуктом, до якого звикли в Харкові", – розповідає Денис.
Ліза переїхала у Чернівці з Харкова
Одна з працівниць "Каші маслом" Ліза з початком вторгнення евакуювалася за кордон. Коли заклад відновив роботу у Чернівцях, прийшла сюди працювати.
"Мені дуже не вистачає Харкова. Це моє рідне місто, там дихається і живеться вільно. Чернівці – гарні, тут старовинні будинки, бруківка, але воно таке занедбане", – дивується Ліза.
Дівчина вже не може дочекатися, коли у Харкові все заспокоється і вона зможе повернутися додому. Найбільше тут у Чернівцях їй не вистачає спілкування з друзями, рідними та великих торгових центрів, де можна було за демократичними цінами придбати одяг тощо.
Харків'янка Наталя живе і працює у Чернівцях понад 3 місяці
Наталя також приїхала з Харкова у Чернівці. Зараз адміністрація ресторану "Каша маслом" винаймає для них тут житло. Вони можуть харчуватися безкоштовно в закладі. Безперебійно отримують зарплату. Наталя також сумує за домом і повернеться, як тільки буде безпечно.
Ніна теж працює у Каша Маслом. Вона місцева
Чернівчанка Ніна спочатку влаштувалася на роботу як прибиральниця, зараз миє посуд та допомагає за потреби видавати страви. Каже, що колектив в основному складається з приїжджих, але їй подобається. Частенько під час перерви люди з міст, де були активні бойові дії, розповідають про жахіття війни. Ніна дуже рада, що зараз у Чернівцях безпечно.
Ресторан і волонтерський хаб водночас
Міський голова Харкова закликав відновити роботу підприємств в місті. Після цього другий ресторан "Каша маслом" частково запрацював. Решта ще заморожені. У багатьох закладах мережі, особливо в центрі міста, вибиті двері та вікна. Деякі приміщення зазнали руйнувань
"З першого дня війни ми готували їжу для тих, хто цього потребує. І зараз продовжуємо займатися волонтерством. Все, що заробляємо у Чернівцях, витрачаємо на наших працівників тут і у Харкові", – каже Денис Гавриличенко.
У довоєнні часи у кожному закладі харкова було щонайменше 500 відвідувачів на день. Зараз їх практично немає.
"Каша маслом" не планує закриватися на Буковині, навіть якщо у Харкові стане безпечно. За словами Дениса, попри все їм тут дуже комфортно. Також подобається якість місцевих продуктів, вже навіть уклали контракти на постачання з місцевими фермерами.
3020
