Редакція Евакуація.City відвідала кондитерську і поспілкувалася з її власницею про те, як вмістити речі в целофановий мішок за лічені хвилини, поїхати в нікуди і почати все з нуля на новому місці.
Солодка візитівка рідного міста
У закладі "Perfetto" на вулиці Соборній щодня чимало відвідувачів – сюди приходять закохані пари, батьки з дітьми, друзі та колеги. Тут можна поспілкуватися у неформальній обстановці, вирішити робочі питання та, нарешті, посмакувати солоденьким. У джелатерії є десятки різних смаків авторського морозива, кондитерські вироби та справжня візитівка Херсона – однойменний торт.
Серед поціновувачів солодкого і дорослі, і малі
"Якось до нас завітав чоловік і дуже здивувався назві нашого фірмового торта. Запитував, чому ми у Вінниці продаємо "Херсон", а не фірмовий торт "Вінниця"? Я йому пояснюю, що цей торт має підстави називатися лише Херсоном…", - згадує співвласниця кав’ярні Анна Воскобойник.
Підприємиця вигадала рецептуру у 2019 році, коли брала участь у міському конкурсі на фірмовий торт Херсона. Тоді торт приніс їй перемогу та став солодкою візитівкою міста. Він не має борошна і складається з коржів безе з волоськими горіхами, перемащених ніжним крем-сиром з білим шоколадом і курагою, а зверху политі молочним бельгійським шоколадом.
Фірмовий торт "Херсон" найпопулярніший серед відвідувачів
Жінка каже, що основні інгредієнти – курага і волоський горіх – це пряма асоціація з її рідним містом, де вона народилася і виросла.
"Торт "Херсон" – це спогади дитинства. В дитинстві я жила у приватному будинку, де в дворі росли абрикоси і волоські горіхи. Тож тепер це моя гордість і я хочу популяризувати своє рідне місто, готуючи цей торт", – каже Анна Воскобойник.
Тривалий процес приготування смаколика не завадив Анні вигадати ще три фірмові торти за однією рецептурою – з чорносливом і вишнею, кокосом і мигдалем, а також малиною та смородиною. Щоб отримати готовий виріб, кондитери 4-6 годин сушать коржі, а крем-сир замішують та залишають на ніч, щоб настоявся.
Анна Воскобойник вигадала рецептуру торта, який став візитівкою міста
Кондитерські вироби херсонців популярні серед вінничан та людей з інших міст України. Бізнес працює, є замовлення та постійні клієнти, але якими були передумови відкриття бізнесу в чужому місті?
Просто поїхали в нікуди
Анна Воскобойник зізнається, що до останнього не вірила у те, що може початися війна на всій території України – з реальними танками, вибухами, артилерією та масовими втратами.
"За кілька днів до повномасштабного вторгнення в Херсоні вже витало щось зловіще, всі очікували чогось поганого. Навіть знайомі нам телефонували 23 лютого вночі, пропонували виїжджати разом з ними. Можливо, я невиправна оптимістка чи просто ношу рожеві окуляри, але до кінця не вірила, що в наш час може початися реальна війна. Я вважала, що це якась маніпуляція. Але коли о 5 ранку наш дім здригався від вибухів, зрозуміла, що всі песимістичні прогнози справдилися", – згадує Анна.
Жінка чудово запам’ятала фізичний стан того дня – мандраж, тремор і всепоглинаючий холод.
"В мене зуб на зуб не потрапляв. Пам’ятаю, приймала гарячий душ, щоб зігрітися і опанувати себе. Коли трохи заспокоїлася, почала збирати валізи. Ми подумали, що це наступ лише на Херсон і зовсім не розуміли, що може бути атака на всю Україну. Це ж абсурд! Для чого? Але вибухи тоді вже лунали в Харкові, Києві, Вінниці…", – каже вона.
Анна з дітьми опинилася у Чернівцях, а чоловік повернувся назад до роботи, щоб допомогти співробітникам та близьким, що залишилися в Херсоні.
Один з журналів, які вивезли з Херсона працівники кав'ярні у Вінницю
"Зупинилися у своїх колег-партнерів, з якими ніколи до цього не бачилися в реальному житті, бо працювали дистанційно. А тут з’явилася можливість познайомитися ближче, подружитися. Вони нам казали, щоб ми залишалися стільки, скільки нам зручно: два-три дні, тиждень… А прожили ми там з синами аж два місяці.
Дуже вдячні цим людям, що так зустріли і прихистили, – розповідає Анна Воскобойник. – Зараз я розумію, що все майно може вміститися в один пакет. Цінності життя в дуже простих речах. Це наші близькі поруч, здоров’я, мирне небо – поняття, яке раніше ми не розуміли і не цінували. До речі, коли ми вантажили машину перед від'їздом з Херсона, туди не влізла моя валіза. Чоловік в останній момент розкрив її і витрусив всі мої речі в сміттєвий мішок, щоб зекономити місце в багажнику. Так я побачила, що всі свої речі можна було туди вмістити", – всміхається жінка.
Анна зізнається, що час, проведений у Чернівцях, видався найважчим періодом у житті.
Джелатерію Анна Воскобойник відкрила у середмісті Вінниці
"Я сформована особистість, мені є чим пишатися, маю досягнення, до яких йшла довгих 20 років і в один момент просто "обнулилася". З’явилося враження, що нічого цього і не було, може, це взагалі наснилося. Що робити далі? – це було питання, яке постійно крутилося в голові. Втім, вже тоді я почала планувати майбутнє і зрозуміла, що повинна продовжувати працювати", – говорить Анна Воскобойник.
Саме так і почалася історія у Вінниці. Тут жінка вперше побувала п’ять місяців тому в вже на другий день Анна вирішила, що пора відкривати бізнес.
"Поки ти будеш сім разів міряти, хтось тричі відріже"
"Я дуже швидко приймаю рішення. Колись казали "сім разів відміряй, один раз відріж". Але для сучасного бізнесу такий підхід вже не актуальний. Поки ти будеш міряти, хтось тричі відріже. Чоловік, щоправда, дуже зважено до всього підходить – він мене трішки зупиняє. Але коли я потрапила до Вінниці, то одразу відчула, що це воно. Я довіряю своїм відчуттям і ще в Чернівцях вирішила, що ми будемо жити в невеликому місті, де відносно безпечно і зручна логістика", – каже Анна.
Працівниця кав'ярні виконує замовлення клієнтів
Найбільше переселенцям з Херсону сподобалася компактність Вінниці – тут все на відстані витягнутої руки і за день можна зробити чимало, у порівнянні з великими містами, де лише на дорогу з точки А в точку В витрачаєш багато часу.
"Для мене час має велике значення. Тож я практично одразу знайшла приміщення, яке здавали в оренду і ми почали там ремонт. Всі організаційні моменти з документами подолали досить швидко, бо вже мали відповідний досвід, адже відкривали заклади у Херсоні. Тим паче, в Україні відкрити власну справу досить легко, для цього є все необхідне і, найголовніше – відсутність бюрократії. Ми мали заощадження і ще перед початком повномасштабного вторгнення взяли кредит. За ці гроші й почали все з нуля", – ділиться Анна Воскобойник.
У кав'ярні два поверхи. Так виглядає заклад зсередини
Жінка також залишилася під враженнями від міської влади, яка, за її словами, дуже лояльно ставиться до бізнесу та зацікавлена в створенні нових робочих місць для людей.
"До міської влади я звернулася вже після того, як орендували приміщення. Віддам належне, муніципалітет тут дуже відкритий і привітний до людей. В день відкриття міський голова Вінниці завітав до нас і розповів про заклад в соцмережі. Це було приємно і нам дуже полестило.
За 15 років жоден мер не заходив в наші заклади в Херсоні і тим паче цього не афішували. Ми також попросили, щоб біля кав’ярні поставили лавочку і смітничок – вже на наступний ранок все було готово. Муніципалітет зацікавлений в бізнесі і робочих місцях для людей, тож все відбувається швидко і оперативно".
Щодня повз проходять тисячі людей
На косметичний ремонт у новоствореному закладі знадобилося два місяці і вже з 20 липня заклад почав приймати відвідувачів. У команді зараз десятеро людей, половина з них – переселенці, серед яких є й люди з Херсона.
20 років у підприємництві
Шлях підприємців подружня пара розпочала ще 20 років тому – в Італії. Протягом п’яти років Анна і Костянтин працювали там і паралельно навчалися готувати морозиво. Одразу після повернення в Україну вони відкрили перший кіоск з морозивом на березі Чорного моря в курортному Залізному порту.
"Мій чоловік готував, а я продавала. На той момент джелато було екзотикою, бо всюди в Україні знали лише пломбір, шоколадне чи полуничне, а ще популярністю користувалося фризерне морозиво. Такого різноманіття не було, як зараз.
Технологія джелато особлива тим, що з максимально натуральних інгредієнтів можна створити справжній органічний продукт. Смакове різноманіття безмежне, можна заміксувати що завгодно, аби було бажання і фантазія", – розповідає Анна Воскобойник.
В асортименті Perfetto понад 100 видів морозива. Готувати цей десерт Анна і її чоловік Костянтин навчилися в Італії
Протягом наступних років мережа кіосків розширювалася – щоліта родина працювала на морі, а потім поверталися знову в Італію на іншу роботу – завод з виробництва пластику. Згодом у Херсоні з’явилося три заклади: джелатерія, кондитерська та піцерія. А ще через якийсь час морозиво і тістечка з тортами вже куштували в Криму, Одесі, Миколаєві…
"Нам не вистачало фінансування на розвиток – була постійна потреба в обладнанні, приміщенні, ремонті тощо. В цьому бізнесі ми протягом 15 років і половину свого шляху ми важко працювали, часом доводилося вкладати більше, ніж заробляти", - згадує підприємиця.
Головна мета переселенців – популяризація українського продукту як в Україні, так і далеко за її межами.
Підприємиця переконана, що може здивувати найвибагливіших гурманів
"Наша продукція подобається людям і ми хочемо дати можливість скуштувати наші торти та морозиво всім українцям, а також вийти на європейський ринок. Потрібно популяризувати українське за кордоном і ми всіма силами працюватимемо над тим, щоб наші продукти знали всюди".
Більшу частину бізнесу на тимчасово окупованих територіях "віджали"
Анна підтримувала зв’язок зі своїми працівниками з Херсона, коли була в Чернівцях. До війни в закладах Анни і Костянтина працювали понад сто людей.
"Я спілкувалася з ними, як могла – заспокоювала. Деякі дівчата з дітьми виїхали за кордон, хтось залишився і працював все літо. В перші тижня після повномасштабного вторгнення чоловік скоординував передачу всієї продукції, що залишилася в наших закладах, місцевим.
В нас також там залишився невеличкий заклад, де робили тортики і морозивко, люди самі просили: "Не зачиняйтеся, бо це як ковток свіжого повітря і нагадування про старе, довоєнне життя". Тож мої працівники працювали "по-тихому", не афішуючи свою діяльність, щоб ніхто не зачіпав.
Але згодом нам принесли папірець, де сказано, що потрібно переоформити документи, бо вводять тимчасову адміністрацію в наші заклади і все таке. Ми розуміємо, що як буде так буде, я жодним чином не можу вплинути на цю ситуацію. Більшу частину бізнесу, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях реально "віджали", так само як і майно – вони (окупанти – ред.) вивозять все. Аграрії теж дуже сильно постраждали внаслідок цього. Це просто розбиті людські життя, надії, підприємства і робочі місця", – каже вона.
Співвласниця кав'ярні-джелатерії Анна Воскобойник з частиною команди
Морально Анна вже попрощалася зі своїм бізнесом в рідному місті. Зізнається, що готова до того, що щось може статися з майном і найбільше прагне звільнення Херсона.
"Я народилася там, я виросла там, там поховані мої батьки, там залишилися батьки мого чоловіка, які вирішили, що хочуть бути вдома і спати в своєму ліжку. В них немає ні сил, ні здоров’я для того, щоб починати все заново. Мені не вкладається в голові, що я не зможу повернутися додому", – додає вона.
Робота у Вінниці й плани
Втім, життя продовжується. Наразі цех з виробництва кондитерки є у Вінниці, а в Києві тимчасово виготовляють морозиво. Згодом підприємці планують об’єднати свої потужності в одному приміщенні і запустити виробництво молодих сирів з молока вінницьких фермерів. Акцент роблять на підтримці локального бізнесу.
Аби пригостити відвідувачів, торти ріжуть порційно на шматочки
"Тут кондитери готують тортики, але лише шість позицій з 30. Нам бракує площі і часу – буквально не встигаємо виробляти більше, бо одночасно на кухні може працювати тільки три кондитера. В день в середньому виходить від 20 до 30 тортів. Якось один з відвідувач питав, чому немає цілого Наполеона, а тільки шматочки – подумав, що це спеціальний хід, аби продати дорожче.
Насправді ні. Є, наприклад, один готовий торт і ми його ріжемо, щоб більше людей мали можливість скуштувати. Ми дуже хочемо всім догодити, але поки не маємо можливості виготовляти більше. Втім, зараз вже йдуть ремонтні роботи в нашому новому цеху і зовсім скоро ми зможемо розширити асортимент і, звісно, зробити так, щоб все було в наявності", – ділиться планами Анна Воскобойник.
Ще один "солодкий" заклад вже скоро мають відкрити підприємці з Херсона
Двері ще однієї кав’ярні-джелатерії незабаром відкриються для гостей в іншому районі міста. Запит від любителів солодощів уже є, інтригує Анна…
3020
