Матеріал The Guardian "Europe’s Ukraine refugees fear falling through the cracks as winter looms" скорочено та адаптовано українською мовою спеціально для Евакуація.Сity.
Евакуація з Харкова до Будапешта
Аліса – 16-річна студентка художнього факультету з Харкова. У квітні дівчина разом із родиною евакуювалася до Угорщини після того, як кілька тижнів прожила під обстрілами.
За два дні у будапештському готелі родина познайомилась із літньою угорською парою, яка мешкала неподалік і погодилася прихистити Алісу, її брата та батьків. Подружжя сказало, що їхні українські гості можуть залишатися в них скільки потрібно.
Нещодавно уряд Угорщини оголосив про значне підвищення цін на електроенергію. Це стосувалося домогосподарств, які споживають електроенергію вище середнього по країні рівня. Тож з огляду на це подружжя попросило українців виїхати.
"Я добиралася на роботу чотири години та двома автобусами. Стільки ж часу витрачала на зворотній шлях. І так щодня. Робота виснажувала, я годинами розбирала стару електроніку. Але принаймні заробляла трохи грошей, щоб допомогати своїй сім’ї", – зазначає вона.
Європейські уряди згортають програми підтримки для українців
Від початку російського вторгнення мільйони українських евакуйованих отримали безпрецендентну допомогу від країн, які межують з Україною та інших держав по всій Європі.
З наближенням потенційно дорогої зими уряди згортають програми підтримки для українців. Так само багато волонтерів, які були раді прихистити українську родину на кілька тижнів чи місяців, тепер усвідомлюють, що війна може тривати роками. В результаті дедалі більше українських евакуйованих ледве зводять кінці з кінцями.
"Наразі триває хвиля виселення з родин, які кажуть, що більше не в змозі утримувати евакуйованих", – розповідає Анастасія Чуковська, волонтерка із Будапешта, яка створила організацію для допомоги українцям, які прибувають до країни.
Українські евакуйовані в угорському місті Ушка
Деякі українські евакуйовані добре влаштувалися в Європі. Зокрема, молоді українці отримували допомогу, могли самотужки знайти інформацію та зв’язатися з людьми, готовими допомогти. Натомість старші за віком евакуйовані більш вразливі, особливо ті, що не розмовляють англійською чи іншими іноземними мовами.
"Існує реальна проблема з їжею та провізією. Є люди, яким справді не вистачає їжі і вони не знають, як отримати допомогу", – продовжує Анастасія.
Місцеві не хочуть здавати житло українським евакуйованим
Після початку війни українка з Івано-Франківська евакуювалася до Будапешта, де її чоловік працював на фабриці останні два роки. Родина орендувала кімнату в гуртожитку компанії, в якій працює чоловік. Однак нещодавно керівництво наказало родині виїхати, оскільки житло потрібне для інших працівників.
Жінка не може повернутися до Івано-Франківська, в її квартирі зараз живуть родичі зі сходу України, які втратили житло. У неї достатньо грошей, щоб зняти невелику квартиру в Будапешті, але вона не може знайти господаря, який готовий здати її евакуйованим.
"Коли ми кажемо, що ми українці і у нас є дитина, то одразу "Ні, ні, ні". Я подзвонила приблизно в 70 різних квартир, і всі сказали "ні", – розповідає вона. – Я не знаю, як ми вирішимо це питання".
Інші європейські країни більш привітні за Угорщину. Згідно з нещодавнім опитуванням у Польщі, 62% респондентів вважають, що утримувати українців стало "надто дорого".
Взимку можливе прибуття нової хвилі переселенців з України
Якщо бойові дії триватимуть і взимку, то значна частина України може залишитися без опалення. З огляду на це в Європу може прибути нова хвиля українців, які отримають набагато меншу допомогу, ніж ті, хто евакуювався раніше.
Британка Ада Вордсворт волонтерить в Перемишлі та його околицях з кінця лютого. Жінка розповідає, що кількість людей, які перетинають кордон наразі значно зменшилась у порівннянні з весною і що більшість мають де жити.
Попри це є евакуйовані, які не мають жодних планів і не знають, де отримати допомогу.
Українські діти, що рятуються від війни, на вокзалі Угорщини
"Люди, яких ми зараз зустрічаємо, є найбільш травмованими. Їм пропонують не так багато. Уявіть собі, вони були вдома весь цей час", – каже волонтерка.
Жінка зазначає, що багато людей на кордоні казали, що повертаються додому, оскільки не змогли облаштуватися в Європі.
"Я зустрічала багато людей, які поверталися назад, бо в Європі все надто складно", – розповідає вона.
Ситуація відрізняється залежно від країни. Але загалом по всій Європі є багато українських евакуйованих, які мають проблеми з доступом до медичної допомоги та освіти.
"Дуже хочу повернутися"
Після того, як господарі попросили покинути дім, батьки Аліси хочуть повернутися в Україну. Вони не знають, чи ціла їхня харківська квартира, тому поки житимуть у друзів у Львові. Вони сподіваються, що в Україні мати Аліси зможе вилікувати раптові напади тривоги, які докучають їй із початку війни.
"Вона справді бореться. Вона намагалася отримати допомогу, але жоден із лікарів не зміг допомогти", – пояснює Аліса, маючи на увазі мовний бар’єр.
Дівчина планує залишитися в Угорщині і навчатися в коледжі мистецтв у Будапешті. Але вона сподівається, що це тимчасово. "Я дуже хочу повернутися, я сумую за Україною щодня. Я впевнена, що скоро повернусь до Харкова", – каже Аліса.
3025
