Українки з Харкова, Калуша та Білої Церкви поділились з Евакуація.city досвідом своєї праці в евакуації.
Марія Кривчикова. З Харкова до Великої Британії
Як тільки ми приїхали до Великобританії, нам відразу запропонували роботу. Сказали, що тут дуже цінується праця українців, бо ми віддані справі і круто робимо свою роботу.
Ми погодилися на пропозицію, і це був дуже крутий досвід. Нам платили десять фунтів за годину. Ми працювали у фастфуді: робили чипси, рибу, бургери. І водночас подорожували невеличким фургончиком на різноманітні фестивалі. Це потребує невеличкого знання мови, але суперекспертом бути не треба. Може бути важко велику кількість годин стояти на ногах.
Марія Кривчикова
Настя Довга. З Білої Церкви до Нідерландів
Працюю в готелі, який раніше нас приймав. Роботу знайти було нескладно, бо у Нідерландах з цим допомагають, а ставка тут від дев'яти до одинадцяти євро за годину. Нідерландці відкриті до всіх, хто хоче і може працювати.
Настя Довга
Надія Гук. З Калуша до Канади
В мене не було на меті їхати в Канаду, і тим паче шукати там роботу. Почалось з того, що я переглядала фрилансерську платформу Upwork. І там була вакансія помічника міграційного юриста зі знанням української і російської мов. Я подалась і отримала запрошення на роботу. Уже працювала юристкою в цій галузі в Україні.
Моя роботодавиця запропонувала приїхати в Канаду, і працювати уже там, на місці. На іншому континенті, в домі, якому жила, я познайомилась з різними людьми, які намагаються допомагати українцям. Одна така знайома підказала, що я можу надіслати резюме у ще одну юридичну компанію. Я надіслала їй своє резюме, і на цю співбесіду мене також запросили - думаю, тому, що моя посередниця має понад десять років юридичної практики та авторитет, і це також мені допомогло. Так я отримала пропозицію роботи в канадській юридичній компанії на посаду paralegal.
Надія Гук
Вікторія Ткаченко. З Харкова до Великої Британії
Мені досить сильно пощастило зі спонсорами - вони запропонували нам з подругою роботу. Ми могли б відмовитись, але погодились, бо нам було дійсно цікаво. Це була праця на музичних фестивалях: нам потрібно було смажити картоплю, подавати їжу. Водночас ми слухали живі виступи, їздили по всій Великобританії, відвідали декілька фестивалів і навіть Шотландію. Це був цікавий досвід. Умови праці хороші - нам доводилось працювати інколи довго, це правда, але оплата і емоції того вартували.
Було складно розуміти британську англійську через специфічну вимову, але це також розвиток, нові знання. Тому все було добре.
Вікторія Ткаченко
3024
