Редакція Евакуація.Сity поспілкувалася з евакуйованими херсонцями про те, як їм вдалося отримати помешкання після виїзду з окупації.
У Румунії за програмою 50\20
Світлана (ім'я змінене на прохання героїні – авт.) залишалася в Херсоні до середини квітня. Офіційної евакуації не оголошували, але мешканці міста на свій страх та ризик виїжджали з міста, “прокатували” відносно безпечні стежки.
Всередині квітня з міста вдалося виїхати. Cпочатку до Миколаєва, Одеси, потім – у Румунію. Там близько 4 місяців дівчина орендувала квартиру у місті Бреїла. Це коштувало близько 240 євро за двокімнатну квартиру.
Згодом вона вирішила податися на програму 50\20 для українців у Румунії. Відповідно до цих умов держава оплачує 50 лей (375 гривень) на день власнику житла, а 20 лей (150 гривень) на харчування переселенців.
Через участь у програмі Світлані довелося переїхати у інше місто – Сучаву. Щоб знайти власників, які можуть прийняти українців треба багато спілкуватися з ними на сайтах оренди чи у соцмережах.
"Можна перекладати свої повідомлення з української на румунську через перекладач. Знаю, що багато хто з українців прикріплюють до повідомлень свої фотографії", – розповідає дівчина.
Залишатися в орендодавців можна до завершення програми 50\20. Наразі програму постійно продовжують, про призупинення не йдеться.
“Але якщо доведеться платити, то будемо. Я працюю, тож це не буде великою проблемою”, – розмірковує дівчина.
У безкоштовному житлі у селищі на Вінничині
Юлія Ладна евакуювалася із Скадовська на початку серпня. Для цього скористалася послугами волонтерів "Берегиня".
"Проїхали блокпости дуже швидко, і вже десь о 6 вечора чекали формування колони на виїзд. Думаю, що саме тому, що евакуація була безкоштовною, нас і пропустили швидко, і не надто сильно перевіряли. Лише один раз подивилися документи і поверхово оглянули одну сумку", – згадує вона.
Далі ж почалося найважче. Колону супроводжували росіяни, згодом почалися обстріли із багатьох видів зброї, які тривали всю ніч.
Однак, попри вибухи та зливу, евакуаційний автобус дістався до Запоріжжя. Там родина Юлії прожила близько двох тижнів – житло допомогли знайти родичі. Потім у місті почалися масові обстріли, тож родина Ладних вирішила їхати далі.
У Ямполі, що у Вінницькій області, вони спочатку орендували квартиру, хоч ціни на оренду в містечку підскочили на 5 чи подекуди й 8 тисяч. Через деякий час орендодавець вирішив продати житло. Тож помешкання довелося змінити.
"У середині вересня мій чоловік став до лав ЗСУ, і з ним служить побратим, який сам з цієї місцевості. Оскільки житло потрібно було лише мені та моїй 9-річній доньці, вони згодилися прийняти нас в дім до кінця війни безкоштовно, лише сплачуючи половину за комунальні послуги", – розповідає Юлія.
Тож зараз вона, її донька та власниця помешкання мешкають разом.
"Це село не газифіковане взагалі, тож ми палимо грубку, що за умов відключення світла досить приємно. Оскільки це село, то є домашні яйця та м'ясо, і мені пощастило, що з нами всім діляться", – каже Юлія Ладна.
У церковному прихистку у Львові
Дмитро мешкає у церковному прихистку
Дмитро евакуювався зі Скадовщини із організацією “Берегиня Таврії” в кінці липня.
"Ракети у той час і від наших воїнів та від ППО рф, у прямому сенсі літали над головою, та над нашим будинком", – розповідає він.
Виїзд тривав кілька днів, але родині Дмитра вдалося безпечно доїхати до Запоріжжя. Там їм видали талони на безкоштовну ночівлю в дитячих садках на три доби. Після цього – родина поїхала до Львова.
Там через волонтерів чоловік знайшов прихисток у Церкві Адвентистів Сьомого дня. Там родині доводиться жити у спеціальній кімнаті з двоповерховими ліжками. У такому одному приміщенні можна розмістити до 16-17 людей.
"Тут же людям допомагають чергові та інші робітники церкви, привозять іноді гуманітарну допомогу у вигляді пакунків з харчами та побутової хімії", – розповідає Дмитро.
Оренда квартири у Польщі
Олена разом з дітьми евакуювлися з Херсонщини 23 квітня. Їм довелося подолати безліч блокпостів, але до Великодня вони дісталися на підконтрольну Україні територію.
Поїздом жінка дісталася до Львова, потім у Польщу, де вже три роки працювала матір Олени.
Спочатку родина мешкала у хостелі для працівників підприємства, де працювала Оленина матір. А у вересні – переїхали в орендоване помешкання. Квартиру вдалося знайти через OLX, там небайдужі поляки часто розміщують свої оголошення.
Квартира обходиться 1 600 злотих на місяць, ще 250 злотих коштують комунальні послуги. Додаткова оплата за заставу – вона зазвичай рівна місячній орендній платі.
"Є проблема, що поляки не хочуть надавати житло лише мамі з дітьми. Бояться, що жінка згодом не зможе заплатити. Обов'язково складається договір, а тривалість – мінімум на рік", – каже Олена.
3020
