Українка в Бельгії Таїсія Наконечна розповіла редакції Евакуація.city, як місцеві українці засновують комітети для переселенців, збирають допомогу для військових та цивільних і не дають росіянам перехопити в країні культурний фронт.
Українці в Генті
Українська Бельгія
Таїсія Наконечна – українська письменниця та видавчиня з Чернівецької області. В Бельгію жінка потрапила шість років тому зі своїм чоловіком-науковцем, який приїхав працювати в гентську нанолабораторію.
"В Бельгії я з 2016, тобто, вже шість років. Я не вибирала країну, як і не обирала емігрувати. Просто мій чоловік – хімік. Наукова спільнота досить глобальна, не всі науковці можуть працювати у своїх країнах. Якщо твоя галузь, наприклад, нанотехнології, то ти їдеш туди, де є лабораторії", – розповідає жінка.
Українська діаспора у Бельгії має дуже довгу історію.
"Перші початки діаспори з'явились після Першої світової війни із встановлення в Україні радянської диктатури. Після Другої світової стався найбільший бум активності – наші люди виїжджали з таборів інтернованих у Німеччині, та лишались у Бельгії. Українці осідали у містах, де були шахти, де добували вугілля. Тяжко працювали там", – розповідає Таїсія.
У 60-х роках 20 сторіччя українська громада Бельгії за підтримки співвітчизників-імігрантів із Німеччини, Нідерландів, Британії та інших держав, заснувала у валонських горах Арденах Український культурно-відпочинковий центр "Франкополе".
Українське село в Бельгії
"Мрія українців Бельгії тих років – зробити українське село. Там люди, заробивши гроші, самі купили ділянки, і набудували будиночків на місці старих ферм. Проте діти і внуки не відчували себе настільки українцями, і продали ці садиби. А місце це схоже на передгір'я Карпат, особливо, коли співали українських пісень на релігійні свята. Україна в серці – це ніби як і метафора, але вона спрацювала для Бельгії, тому що доступу до фізичної України у цих людей не було", – розповідає Таїсія.
В країні досі існують Об'єднання українок Бельгії (ОУБ) та Союз українців у Бельгії (СУБ).
Допомога після 24: греко-католицька церква як центр волонтерства
Бельгійська діаспора регулярно виходить на акції протесту і демонстрації на підтримку України. Громада займалася цим задовго до початку повномасштабного вторгнення.
"Було дуже кумедно, і частково образливо, коли через два місяці повномасштабної війни з'являлись якісь дописи українців з України – от ви, діаспора, об'єднуйтесь, і робіть щось вже. В той час як діаспора організовувала мітинги ще в передчутті лютого. Тоді, коли в українських соцмережах ще ходили меми про "не напав". Керівництво Пласту по всьому світу вирішило зробити кризові центри, про всяк випадок, і вони відразу вступили в дію, як тільки почалась повномасштабна", – згадує жінка.
Українці в Бельгії ще до 24 лютого включились у роботу
Таїсія розповідає, що в Бельгії наразі є кілька організацій, які займаються гуманітарною допомогою.
"Ми зараз працюємо досить автономно з громадою в Генті. І з українською греко-католицькою церквою. Наша єпархія об'єднує кілька країн, і стала одним з таких центрів допомоги. Ми зі своєю волонтерською групою відправили 8 фур з гуманітарною допомогою для цивільних, і я не можу зараз говорити, скільки ми відправляли для військових.
Греко-католицька церква у Генті
Це були і турнікети, які на початку діставалися через десяті руки і знайомства, закуповувались навесні, коли були дуже великим дефіцитом. І каски, і бронежилети, і ізраїльські кровоспинні бандажі, тепловізори, і кілька швидких", – розповідає Таїсія.
Українська громада в Генті відправляє в Україну і гуманітарну, і військову допомогу
Практично відразу при греко-католицькій церкві у Генті, за адресою Sint Salvator, Sleepstraat 216, створили пункт прийому переселенців. Люди, які рятувались від війни, могли взяти там продукти та отримати інформацію про допомогу від уряду.
"Ми співпрацювали з місцевою владою – перекладали офіційні документи, щоб наші переселенці могли швидше зорієнтуватись. Заснували проєкт "Український комітет біженців" – фейсбук-ресурс, який інформував активно на перших, гарячих порах, коли ще нічого не було зрозуміло, та інформує переселенців досі", – розповідає жінка.
При греко-католицькій церкві в Генті діє штаб допомоги українцям
Зараз Таїсія думає над створенням українського культурного фестивалю в Генті, щоб переселенці і діаспоряни мали власний майданчик для розповіді про Україну та можливість розвивати культуру.
"В гонитві з волонтерством у нас дуже сильно провис культурний фронт. Проросійські і росією фінансовані організації й ініціативи буквально відразу почали свою діяльність – засновували школи для українців, які викладали російською мовою. І коли ми питали, чи буде там історія України, то вони не могли виразно відповісти на це питання. Казали що проти війни, і все.
Де б ти не був, якщо ти плекаєш в собі українську ідентичність і вважаєш себе українцем, то зв'язки з Україною відчуваєш. Мені болять всі українські питання, не тільки війна: і українська корумпованість, й інші проблеми. Завжди на тому місці, де я була, я намагалась змінити, що можу, на краще. Для того, щоб Україна була вільна і незалежна. Щоб мій дім був у безпеці. Це те місце, куди я приїжджаю, щоб наповнитись енергією", – розповідає Таїсія.
3020
