Матеріал The Big Issue "A businessman who took in a Ukrainian family has launched a company to help refugees into work" скорочено та адаптовано українською мовою спеціально для Евакуація.Сity.
Для багатьох українців у Британії закінчується перший етап програми "Житло для України", який тривав 6 місяців. Через це люди залишаються без житла: орендувати самі не мають змоги.
Переїзд із Ірпеня до британського Грантема
Пів року тому 40-річна Марина Якубовська разом із 15-річним сином Назаром та 10-річним Дем'яном евакуювалася з Ірпеня до Великої Британії. Родина живе в селі Дентон поблизу Грантема (міста у графстві Лінкольншир – ред.).
52-річний спонсор сім’ї Оллі Тагг розповідає, що Марині важко знайти роботу через мовний бар’єр і сільську місцевість, куди вона потрапила. Тож він створив Mobiles4Ukraine – компанію з ремонту мобільних телефонів. Таким кроком чоловік хотів працевлаштувати українців.
Оллі Таг (праворуч) заснував Mobiles4Ukraine, щоб працевлаштувати Марину Якубоську та інших українських евакуйованих
"Найбільше хвилює, що Марина та її двоє дітей повністю залежні від нас і, меншою мірою, від держави, – розповідає Оллі. – Через мовні та транспортні обмеження їй важко знайти добре оплачувану роботу та бути незалежною.
Боюсь, що більшість українців залишаться у Британії на наступний рік, два, три. Це збільшує навантаження на людей, які надають прихисток українцям, а також на українців, які прибувають до нашої держави".
"Ми могли би працевлаштувати п’ять-десять людей"
Оллі Тегг керував подібним бізнесом і нещодавно вийшов на пенсію. Чоловік розповідає, що його некомерційна компанія прагне навчити українських жінок ремонтувати телефони, перш ніж продавати їх та мати з цього зарплати. Виручені гроші також підуть на відновлення двох зруйнованих росіянами шкіл в Ірпені.
Чоловік сподівається, що така бізнес-модель буде корисною і для підтримки інших маргіналізованих груп, включно з біженцями з Афганістану.
"Ми хочемо працевлаштувати та платити близько 25 тисяч фунтів стерлінгів. Цього достатньо для оренди житла та покриття власних потреб, – зазначає Тагг. – Я сподіваюся, що бізнес розвиватиметься і ми зможемо заробляти близько 10-15-20 тисяч фунтів стерлінгів на місяць. З таким доходом могли би працевлаштувати п’ять-десять людей".
"Тепер я починаю життя заново, в чужій країні та з чужими людьми"
Марина Якубовська буде не тільки першою працівницею, а й першою керівницею компанії.
"З початком війни мені довелося покинути все, що я любила, мала та знала. Тепер я починаю життя заново, в чужій країні та з чужими людьми", – каже жінка, яка працювала в кав’ярні в Ірпені, а також займалася бухгалтерією та адмініструванням на фірмі свого чоловіка.
Марина Якубовська з синами Назаром і Дем’яном
"Коли я приїхала до Британії наприкінці березня, програма ("Житло для України" – ред.) тільки починала працювати, інформації було обмаль. Наразі все працює краще… У мене є хороший консультант у центрі зайнятості, друзі, які допомагають з оформленням документів, на зустрічах чи у справах щодо школи. Але, на жаль, не всі українці мають таку підтримку".
Українці, що врятувалися від війни, можуть залишитися без даху над головою
Чверть родин, які надали прихисток українським сім’ям, повідомили Управлінню національної статистики, що не хочуть утримувати їх більше шести місяців. Саме тому виникли побоювання, що українці можуть залишитися без даху над головою.
"Без правильної місцевої політики програма "Homes for Ukraine" неминуче призведе до зростання кількості бездомних українців", – каже Робіна Куреші, виконавча директорка Positive Action in Housing (некомерційна благодійна організація, що займається питаннями біженців і мігрантів – ред.). Жінка розкритикувала британський уряд за те, що під час створення програм підтримки українців він не проконсультувався з експертами з питань біженців.
"Важко повірити, що українські евакуйовані знайдуть житло, коли по всій країні вже зараз існує дефіцит помешкань та є проблема безхатченків. Орендна плата також дуже висока", – каже Робіна.
3025
