З лютого українців, які змушені рятуватися від війни, приймають в усьому світі. Для цього у США започаткували програму Uniting for Ukraine, яка надає евакуйованим багато пільг. Попри це переселенці часто натрапляють на труднощі.

Матеріал The Honolulu Civil Beat "Ukrainians Fleeing The War Find Refuge In Hawaii But Struggle With Housing" cкорочено та адаптовано українською мовою спеціально для Евакуація.Сity. 

Понад 100 українців евакуювалися на Гаваї 

Володимир Осипець не планував переїжджати на Гаваї, коли разом із дружиною та 3-річною донькою покинув Україну за тиждень до російського вторгнення. 

Про високу ймовірність початку війни чоловіка попередив друг, який працює в Посольстві США. З огляду на це родина вирішила поїхати до Індії, де вже давно планувала провести паломництво. 

Через візові проблеми вони не змогли залишитися в цій південноазійській країні та вирушили на Гаваї.

Володимир Осипець є одним зі 100 українців, які евакуювалися на Гаваї у рамках програми "Єднаймося заради України". Програма дає можливість легально потрапити до США і залишатися в країні протягом двох років.

переселенціНаталія і Володимир Осипець з донькою ЛілієюАвтор: Тім Райт для The Honolulu Civil Beat

Це число мізерне у порівнянні з кількістю українців, які переїхали на материкову частину США. З початку програми американці подали близько 124 000 заявок на спонсорство, більше половини з них – із Нью-Йорка, Іллінойса, Каліфорнії, Вашингтона та Флориди. 

Проблеми у програмі спонсорства

Труднощі, на які натрапляють евакуйовані на острівний штат, можуть бути масштабними через високу вартість життя на Гаваях та нестачу доступного житла. 

Українці мають право на талони на харчування, медичну страховку та іншу допомогу. Вони також можуть отримати дозвіл на працевлаштування. 

Житло надають спонсори, які довели фінансову спроможність утримувати українців. Однак законодавчих вимог щодо збереження домовленостей немає, і багато українців після прибуття ризикують стати бездомними.

"Програму швидко запустили, – каже Ен Янг, виконавчий директор Pacific Gateway Center, некомерційної організації, яка допомагає іммігрантам. – Багато людей хотіли допомогти, але я не думаю, що вони розуміли суть спонсорства". 

Доброта незнайомців 

Володимир Осипець непокоївся через високу вартість життя на Гаваях, але спонсор запевнив, що про все подбає. Однак через півтора місяці він попросив родину виїхати, оскільки до нього мав приїхати друг. 

Через соціальні мережі родині вдалося знайти тимчасове житло – місцева жителька погодилася прихистити їх на тиждень. Вона також допомогла знайти житло на більш довгостроковий термін.

Новий господар є місцевим художником і підтримує Україну. Він не може розміщувати родину довго, тому Володимир Осипець шукає нову домівку. 

"Великий острів дешевший порівняно з Мауї, і там нібито легше знайти житло. Попри це нам важко, оскільки більшість орендодавців вимагають довідки, кредитну історію та гроші", – розповідає він. 

Чоловік вже отримав дозвіл на працевлаштування, але знайти роботу – ще один челендж.

"Наприкінці січня ми чекаємо на поповнення в родині. Це хороші новини, але ми у дуже стресовій ситуації. Особливо я, бо повинен забезпечувати свою родину", – каже Володимир. 

Допомога громадських організацій 

Директорка соціальних та імміграційних служб Pacific Gateway Center Терріна Вонг намагається допомогти родині Осипець, а також іншим українцям, які опинилися в подібних обставинах.

"Їх багато, і це досить складне завдання, – каже вона. – Головна мета програми "Єднаймося заради України" – запобігання бездомності. Наш притулок наразі пустує. Якимось дивом люди змогли знайти житло в умовах, коли спонсорська допомога не працює". 

Труднощі виникають не тільки з житлом. Наприклад, українцям важко отримати пільговий проїзд у громадському транспорті, хоча вони мають на це право. 

Щоб полегшити ситуацію, федеральний уряд виділив додаткові гроші для оплати житлових субсидій у випадках надзвичайних ситуацій, пов’язаних із перервою зі спонсорством.

Лара Палафокс з групи Hawaii Stands With Ukraine допомагає українцям із пошуком житла та збирає гроші для тих, хто залишився в Україні. 

"Тут важко. Навіть якщо ви отримаєте дозвіл на роботу, – зазначає вона. – Покрити свої потреби досить складно. Оренда дорога. Їжа недешева". 

44-річну Оксану Крошку та її 13-річного сина прихистила в Гонолулу донька з зятем. Вони вчотирьох живуть в однокімнатній квартирі, бо знайти окреме житло Оксані поки не вдається.

переселенкаОксана Крошка евакуювалася до своєї доньки, яка живе в СШААвтор: Девід Кроксфорд для The Honolulu Civil Beat

"Моїй мамі важко знайти житло, бо вона не має орендної історії та документів", – розповідає донька Оксани Влада Береза.

"Фактично бездомний" 

Адвокати зазначають, що спонсори не завжди готові приймати незнайомців у своєму домі.

35-річна Марія Бабінська переїхала до подружжя з Гонолулу, яке погодилося опікуватися нею та її двома дітьми. Спочатку все було чудово, однак згодом почалися розбіжності щодо того, що українка вважала намаганням втручатися в її стиль виховання дітей. Родині довелося виїхати. 

"Спочатку ми знайшли друзів у Кайлуа (місто в штаті Гаваї – Евакуація.City), але я почувалася фактично бездомною, – розповідає вона. – Але потім ми познайомилися з родиною з Канеохе (місто в штаті Гаваї - Евакуація.City) і переїхали до них". 

Жінка наголошує, що українці, які рятуються від війни, також потребують психологічної підтримки.

"Проблема в тому, що люди з України чи будь-які біженці мають психологічні проблеми. Вони травмовані війною і дуже вразливі, – розповідає вона. – Справа не тільки в грошах; це також подолання психологічних травм і надання моральної підтримки. Це так само важливо, як і надати прихисток".