Журналісти "Евакуація. city" поспілкувалися з українцями, які після початку війни переїхали до Литви та дізналися, які умови життя та праці пропонує ця європейська країна, чи легко знайти роботу та чи влаштовує вона героїв наших історій.
Робота для українців в Литві
Згідно з дослідженням Вільнюського офісу Міжнародної організації з міграції (IOM Lietuva) разом із литовським агентством із працевлаштування SOPA, з лютого 2022 року роботу в Литві знайшли 21 тисяча українців. 78,4% з них сказали, що хотіли б змінити місце праці.
Ось основні причини:
- 41% – низька зарплата,
- 28,2% хотіли б працювати у сфері своєї кваліфікації,
- 12,8% – вважають умови праці важкими.
Сервіси для пошуку роботи в Литві:
- https://www.cvbankas.lt
- Work in Lithuania
- CV online
- CV market
- Voodoosales
- Start up CV
- CV.lt
- Scobo
Українські прапори в Литві
"В мене було все, що хотіла, а тут я працюю на заводі"
Харків’янка Еліна Лубніна разом з чотирирічною донечкою виїхада з рідного міста на початку березня. Спочатку вони прямували до Польщі, де живе мати українки. Виїхали за допомогою волонтерів на евакуаційному автобусі. Дорога через Молдову та Румунію зайняла тиждень.
Еліна обрала Литву, бо на початку повномасштабної війни тут вже жив її чоловік. Учасник АТО після звільнення з лав ЗСУ поїхав до європейської країни на заробітки. Друга причина – комфортне мовне середовище.
Еліна з донькою
Сім’я орендує житло, постійних виплат у країні немає. Після приїзду Еліна з донькою отримали одноразову грошову допомогу в розмірі 240 євро на кожного члена родини. Крім цього, держава щомісяця виплачує "дитячі" 80 євро. Також один раз переселенцям видали картки на придбання продуктів. До січня харчування в дитячому садочку для українців було безкоштовним, з нового року сім’я має доплачувати за це від 100 євро на місяць.
Після приїзду в нову країну Еліна вела інстаграм-магазин з продажу патріотичних значків на одяг, які закуповувала в Україні, проте потім вирішила знайти іншу роботу на місці:
"Спочатку я пішла до центру зайнятості, там мені запропонували роботу прибиральницею, я від неї відмовилася. Роботу, на якій працюю зараз, знайшла сама в інтернеті. Це завод, треба робити електроніку для автомобілів, різної техніки. На роботі у нас є дві зміни, перша з 6 ранку до 14:30, друга з 14:30 до 23:00".
Еліна з сім’єю живе в місті Клайпеда, вона каже, що іншої роботи, окрім заводу, в населеному пункті майже немає. Дівчина розповіла, що влаштуватися на завод було не важко. Агенція з пошуку персоналу особливих вимог до кандидатів не ставила.
"Робота не важка, але потребує дуже великої уважності. Треба трішечки розумітися в схемах і стояти по 8 годин на день", – каже жінка. На заводі українка отримує 650-700 євро на місяць.
Робота на заводі
"Оренда однокімнатної квартири коштує 300 євро, комунальні послуги 100, садочок 100. Я вважаю, що це дуже маленька зарплатня. Якби була тут без чоловіка, нам би довелося повертатися в Україну або жити в іншій країні", – додає Еліна.
Ставлення до українців на заводі дуже хороше, але є й мінуси: на підприємстві не виплачують лікарняні, поки немає стажу. Коли хворіє дитина, Еліна вимушена сидіти вдома без грошової компенсації. Так за грудень дівчина отримала зарплату в 200 євро.
Харків'янка поділилася, що планує змінити роботу та вже має план щодо цього:
"Зараз я працюю над тим, щоб створити український бренд одягу. Мені важливо, щоб якась частина доходу йшла на допомогу Україні, ЗСУ та волонтерам. Тому зараз шукаю постачальників, спілкуюся з місцевими людьми, щоб налагодити виробництво та запустити цей проєкт".
Вийшла з декрету вже в Литві
Майже тиждень в дорозі
Ольгу Полушину війна застала у рідному місті Кам'янське Дніпропетровської області. 24 лютого 2022 року жінка зібрала документи, дитину, собаку та виїхала до Литви. Ольга каже, що дорога зайняла 6 днів і була дуже важкою.
"Чому Литва: тут я вже бувала раніше, тут працював і жив батько дитини. Литва є країною Євросоюзу, досить спокійною, комфортною за менталітетом, тут практично відсутній мовний бар'єр", – пояснила українка.
Сім’я живе в приватному будинку в місті Лентваріс. Єдина допомога від держави, яку отримує Ольга – 80 євро дитячої виплати щомісячно (виплати на неповнолітніх дітей отримують так само і литовці – ред.).
"Після приїзду ми отримали картки на продукти Maisto bankas на суму 115 євро на кожного члена сім'ї. Це організація, яка допомагала українцям після початку війни, а також опікується нужденними. Кожен охочий може пожертвувати гроші до її фонду", – розповіла Ольга.
Жінка додає, що литовці дуже добре ставляться до українців:
"Литовці дуже допомагають продуктами, речами та іграшками для дітей. Є безліч груп у Фейсбуці, де можна написати про свої потреби і там обов'язково знаходяться добрі люди".
Ольга з донькою в дорозі до Литви
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну Ольга була в декретній відпустці, з якої вийшла вже в Литві. До вагітності працювала автором статей та редактором на двох сайтах: про здорове харчування та ідеї подарунків до різних свят. Вже 4 місяці жінка стоїть на литовській біржі праці, але поки не отримала пропозицій щодо працевлаштування.
"Складно знайти роботу неподалік садочка з відповідним для мами графіком, щоб встигати вранці відвести дитину, а ввечері забрати. До того ж маленькі діти хворіють, через що роботодавці не завжди хочуть брати на роботу жінку, у якої маленька дитина. Але без наявності дітей сьогодні можна знайти роботу в різних компаніях, деякі роботодавці оголошують, що приймають українців без освіти та досвіду", – пояснила жінка.
За словами жінки, до українців литовські роботодавці менш вимогливі.
"Беруть (на роботу – ред.) навіть без знання литовської чи англійської мови, а також не потрібні жодні документи про освіту. Наприклад, можна влаштуватися в таксі, кур'єром, на склад магазину або до клінінгової компанії, готелю", – зауважила Ольга.
Під час евакуації до Литви
Також вона додає, що в Литві брак юристів, бухгалтерів, майстрів швейної справи, а також водіїв вантажівок, але щоб претендувати на ці вакансії, треба знати мову, мати досвід роботи та кваліфікацію.
З окупації до Європи
Родина Михайличенків (ми змінили прізвище з міркувань безпеки – ред.) Ольга та Максим разом з дитиною та мамою жінки виїхали з Донецька 24 березня. Для тимчасового проживання обрали столицю Литви Вільнюс.
Серед причин, чому саме ця країна, родина називає рівень життя, тихих людей, смачну їжу, цікаву культуру, умови, які створені в країні для активного відпочинку та мову, схожу на рідну. Серед аргументів "за" також великий вибір розваг і секцій, гуртків для дітей.
Сім’я отримує щомісячну грошову виплату на дитину. Максим стоматолог, йому вдалося знайти роботу через колег друзів, пошуки тривали 1-2 місяці:
"Варіантів для пошуку роботи небагато: або через інтернет-сайти, або звернутися до центру зайнятості. Найкращий варіант другий. Тому що якщо маєте освіту, вам допоможуть підтвердити диплом і отримати ліцензію, наприклад, як у лікаря. Потім підшукають роботу, якщо це займе багато часу, вам будуть виплачувати допомогу".
За словами Ольги, дуже важливо для працевлаштування знати іноземну мову. Чим вищий фах, тим це необхідніше.
"Знайти роботу важко без знання литовської або англійської, але можливо. На 1 000 євро тут жити можна – це з орендою та комунальними послугами. Оренда квартири починається від 250 євро на місяць, а вартість комунальних послуг складає від 130", – розповіла Ольга.
За словами жінки, наразі Максим задоволений роботою, ставленням керівництва та не планує її змінювати.
3020
