Матеріал The Irish Times "Boats, tents, park benches: how EU countries are accommodating Ukrainian refugees" cкорочено та адаптовано українською мовою спеціально для Евакуація.Сity.
Скільки українців поїхали до ЄС
Через війну близько 4,6 мільйона переселенців з України прибули до Євросоюзу. Для них ЄС активував Директиву про тимчасовий захист – документ, ухвалений після балканських воєн кінця 1990-х років для ситуацій масового притоку біженців. Так люди, які рятуються від війни в Україні, отримали право жити, працювати та навчатися на території країн ЄС протягом трьох років.
У статті 13 Директиви зазначено, що держава зобов’язана забезпечити "житлом або за необхідністю коштами для оренди житла" бенефіціарів тимчасового захисту. Але умови проживання українців відрізняються у різних країнах та залежать від дій місцевої й регіональної влади.
Намети мігрантів у Брюсселі
Яке житло надають українцям?
Під час першого прибуття українцям, як правило, пропонують екстрене розміщення у центрах прийому або розповідають про інші варіанти житла (державне чи приватне).
Щоб поселити новоприбулих, місцеві та національні органи влади вдаються до нетрадиційних рішень.
У Німеччині занедбаний аеропорт Тегель перетворили на центр прийому шукачів притулку. Вони живуть у перегороджених кімнатах, зведених усередині старого терміналу і у великих наметах, на місці розташування яких колись злітали літаки.
Подекуди місцева влада перетворила на житло спортивні зали, у Дрездені для цього переобладнали виставкову залу.
Разом з тим близько двох третин переселенців у Німеччині знайшли приватне житло або винайняли власні апартаменти. Евакуйовані, які мають дозвіл на проживання та працюють, але не заробляють достатньо, щоб сплатити оренду, можуть претендувати на житлову допомогу або соціальне житло.
Українці прибувають у центр прийому, розгорнутий на території аеропорту Тегель у Берліні
Чи завжди українці зупиняються у готелях?
Як правило, українцям пропонують прихисток в офіційних центрах розміщення. Однак є й винятки – деяких селять у готелях.
У травні минулого року болгарський уряд оголосив, що українським переселенцям, які зупиняються в готелях на чорноморських курортах, доведеться переїхати. Це необхідно для проведення літнього туристичного сезону та зменшення розміру субсидій, що виплачуються готельним операторам за поселення кожної людини.
У Латвії, що надає безкоштовне проживання та харчування протягом 90 днів, парламент країни вирішив знизити плату за розміщення українців у готелях. Тож деякі з них перестали приймати переселенців.
У Бельгії через нестачу житла сотні людей, які подали заявки на отримання притулку, залишалися бездомними, особливо самотні чоловіки. Переселенці спали на лавках і на вулиці просто неба, очікуючи на реєстрацію своїх заяв.
Українці мають платити за житло
З 1 березня 2023-го року з українських переселенців у Польщі, які перебувають у центрах розміщення більше чотирьох місяців, стягують плату за житло.
Польща прийняла найбільшу кількість українців серед країн ЄС – понад 1,5 мільйона. Переселенцям може бути важко знайти власні квартири та будинки, тому багато з них залишаються в центрах колективного розміщення, державних номерах у готелях і шкільних гуртожитках.
Ті, хто житимуть в колективному житлі, повинні платити 40 відсотків вартості витрат, до 8,50 євро в день на людину. Через шість місяців плату збільшать до 75 відсотків або 12,75 євро. Літні люди, вагітні та люди з інвалідністю платити за житло не повинні.
Тимчасовий захист має гнучкий часовий режим: спочатку його надають на один рік, але можуть продовжити до трьох. Країни ЄС все ще з’ясовують, як діяти далі в умовах війни в Україні.
3025
