Журналістка Евакуація.City відвідала оборонний кластер і поспілкувалася із спеціалістами про розробку дитячих бронежилетів та потребу в них.
У холі офісу Львівського оборонного кластера (ЛОК) стоїть кілька манекенів. На кожному з них – бронежилети для різних потреб: "стандартний" військовий світло-коричневий койот, червоний –медичний, синій, із наліпкою "Press" – для журналістів.
В останньому є додаткова розгрузка плечової системи, підсумки та органайзер. Все, щоб людина була захищеною і змогла взяти з собою необхідну техніку.
Але серед всіх "броніків" найбільш помітний – чи не вдвічі менший яскраво-оранжевий, схожий на рятувальний жилет. Це дитячий бронежилет, якого, здавалося б, взагалі не має існувати у Європі 21 століття. Але така нова реальність українців – дітям потрібна безпечна евакуація з зони бойових дій.
Один із відповідальних за цю необхідну для України розробку – Іван Лиховида. Він каже, що якщо є запит, то у ЛОК намагаються віднайти найкраще рішення, так було і з цими захисними комплектами.
Головні координатори виробництва бронежилетів в Україні
Львівський оборонний кластер – головний координатор із виробництва бронежилетів в Україні. До їх розробок долучають експертів з балістики та тактичного спорядження, кожен виріб ретельно перевіряють у різних умовах набоями, які використовують на передовій.
Частина професіоналів кластера переїхали до Львова з Харкова, де раніше працювали на місцевому заводі засобів індивідуального захисту.
"Вже 4 березня ми вирішили виїжджати. Тоді у місті не було світла, води. І хоч опалення ще працювало, неможливо було нормально зарядити телефони, прийняти душ, тож взяли дітей і поїхали", – розповідає конструктор та експерт з металів Олександр Чигунов.
Від товаришів чоловік дізнався, що у Львові запускають масштабне виробництво бронежилетів, тож вирішив облаштовуватися там. З Харкова Чигунови їхали чотири дні, ночували у незнайомців, щоб відновити сили для дороги далі.
Олександ Чигунов
Тим часом волонтери у Львові почали поступово налагоджувати пошив "броніків". До них приєднався не лише Олександр, а й інші переселенці, колишні працівники Харківського заводу. Так у об'єднанні експертів та волонтерів і народився Львівський оборонний кластер.
Роботи було настільки багато, що кожен одночасно "закривав" кілька напрямків. Наприклад, Олександр працював і як фахівець з металів, і як логіст, адже знав найкращі шляхи і підрядників у різних регіонах.
Завдяки злагодженій роботі до Львова перевезли потрібні для виробництва матеріали та обладнання з Харкова та Лозової. На остаточну релокацію Харківського заводу засобів індивідуального захисту знадобилося близько трьох місяців.
Бронеплити ЛОК
Перші жилети шили переважно із евакуйованих харківських матеріалів. Зараз тканину та сталь купують за гроші благодійників, всю технічну роботу виконують підрядники на волонтерських засадах чи за мінімальною ціною, щоб покрити зарплати працівників.
Частина підприємств, з якими співпрацює кластер, раніше працювали для цивільних, а після 24 лютого переорієнтувалися для потреб армії. Крім війських бронежилетів, кластер налагодив пошив "броніків" для інших спеціалістів на фронті: медиків, ДСНС, журналістів.
Всі вироби завжди віддають безкоштовно, їх не можна купити ні напряму, ні через посередників. Для волонтерів це принципова позиція. Зараз на передову передали близько 100 тисяч засобів захисту.
Дитячий бронежилет – це на грані неможливого і неправильного
Дитячі бронежилети у кластері розробляли спеціально на запит Ювенальної поліції України. Вони призначені для евакуації з небезпечних районів, коли все має відбутися швидко і злагоджено: одягнути, вибігти з укриття, сісти в машину чи автобус.
"Під час евакуації людей часто починаються артобстріли, від снарядів помирають діти. Це нас шокувало. Думати про бронежилет, який потрібен дітям – на грані чогось неможливого і дуже неправильного", – розповідає Іван Лиховида.
Іван Лиховида із своєю розробкою
Виробництво налагоджували вже за відпрацьованою на "дорослих" виробах схемою, а тестували – у лабораторії (у близьких до бойових умовах) і на малечі працівників кластеру. Діти приміряли розробки, проводили в них деякий час, пробували бігати.
"Одягати на власну дитину бронежилет якось, знаєте… не просто дивно, а моторошно. Але це рятує життя і дуже допомогає у разі справжньої небезпеки", – каже експерт ЛОК та керівник відділу комунікацій Антон Федченко.
Дитячі бронежилети
Розробка та виготовлення дитячих бронежилетів зайняла близько двох тижнів. Оскільки все робили спеціально під потребу евакуації, часу на зволікання не було. Оплатити замовлення вдалося завдяки фандрейзинговій компанії за сприяння посольства України в Японії.
Зараз вже є понад 500 готових дитячих комплектів: бронежилетів та захисних касок. Вони вже працюють там, де це необхідно. Наприклад, у такому комплекті евакуювали з Авдіївки восьмирічну Дарину, а також вивозили шестирічку вивозили зі Слов'янська.
Евакуація дитини у захисному комплекті зі Слов'янська
Важить як щільно запакований рюкзак
Всі бронежилети у кластері одразу віддають, щоб ті не лежали без діла. Тож на офісі залишаються лише вироби з браком, непридатні для використання в небезпечних умовах. Нам показують три дитячі комплекти, які з різних причин не пройшли балістичне тестування.
Про всі особливості виробу береться розповісти голова правління Львівського оборонного кластера Максим Плєхов. Щоб було наочніше – дозволяє приміряти. Мені з моєю худорлявою статурою, ймовірно, якраз підійде найбільший серед дитячих. Я "пірнаю" в жилет, який підтримує Максим, за лічені секунди.
Він не лише з вигляду, а й за відчуттями схожий на рятувальний жилет, який використовують на воді під час прогулянок на яхтах чи купання в морі.
Максим Плєхов пропонує поміряти бронежилет
Важить дитячий жилет не більше щільно запакованого рюкзака і, на відміну від військових чи медичних, не "ламає" спину під час довгого носіння.
Загалом готові бронежилети мають три розміри:
- для дітей від 4 до 6 років;
- від 6 до 9 років;
- та від 9 до 14 років;
- підлітки після 14 років можуть витримувати вагу стандартного "броніка".
"Стандартні" військові бронежилети одягаються через голову, але в екстремальних умовах малеча просто не встигне цього зробити або не впорається самостійно. До того ж, зазвичай під час евакуації діти "закутані" у об'ємний верхній одяг і шапки.
На зайву метушню та переодягання у таких умовах просто немає часу, а будь-яке зволікання може коштувати життя. Тож щоб вирішити цю проблему, експерти взяли за основу звичайний рятувальний жилет.
Діти старшого віку можуть впоратися з одяганням самі, меншим – допоможуть дорослі. Процес навіть за найбільш непередбачуваниих обставин не має тривати довше хвилини.
Власне "пірнути" в жилет – необхідний мінімум, щоб огорнути тулуб захистом. Далі – можна додатково защепити захист на шиї, додати у спеціальне відділення листок із необхідними даними про дитину.
Легкість захисного комплекта забезпечує так звана "м'яка броня". Військовий бронік не може бути легшим, ніж 7 кілограмів, бо має високий ступінь захисту і бронеплити всередині.
У дитячому ж їх немає – натомість використовують надвисокомолекулярний поліетилен, який може захистити від уламків снарядів. Два шматки матеріалу попереду “заходять” один на одний і таким чином захищають зону серця та сонячне сплетіння.
На спині жилету є контрольна ручка. Завдяки цьому дорослі можуть підтримувати дитину під час виходу з укриття чи на вулиці, контролювати рух і уникнути непередбачуваних ситуацій. Наприклад, коли дитина злякалася обстрілу і почала бігти.
Ще позаду розмістили наліпку "Діти". Її можна відчепити, якщо під час евакуації не потрібно привертати зайву увагу.
Максим Плєхов
"Всі ми знаємо, як росіяни реагують на напис "Діти", такі евакуаційні колони часто опиняються під прицілом", – каже Максим Плєхов.
Окремо Максим показує дитячий захисний шолом. Його зробити легким не вдалося, "проти фізики не попреш". Мінімальна вага – 1,5 кілограма, якщо зробити його легшим, то захист, а отже сенс шолома втрачається.
Натомість розробили менший розмір каски та спеціальні зйомні подушки, щоб все точно пасувало на дитячу голівку.
Про необхідність евакуації із небезпечних територій голова кластеру говорить неохоче. Каже, якщо йдеться про дорослих – то це особистий вибір кожного. Щодо дітей, то треба пам'ятати вони відновлюватимуть країну і їх потрібно рятувати.
"Діти, яких ми збережемо сьогодні, завтра відновлюватимуть країну. Нам необхідні ті, хто розумітиме і пам'ятатиме, що таке війна, але й матиме сили працювати над відбудовою", – додає чоловік.
3025
